работа по рекламной продукции — робота з рекламної продукції
работать сверхурочно — працювати понаднормово (понад норму)
работник транспорта — працівник транспорту
радиотрансляционная сеть — радіотрансляційна мережа
разбаловать кого-либо — розбестити кого-небудь
раздался взрыв — пролунав вибух
разработать план мероприятий — розробити план заходів
разрешать проблему (вопрос) — розв’язувати проблему (вирішувати питання)
раньше времени — завчасно, завчасу

малочисленные отряды — нечисленні загони
между тем — тим часом
международное положение — міжнародне становище
мелкая тарелка — мілка тарілка
мелкие деньги — дрібні гроші, дрібняки
мелкое зерно — дрібне зерно
мелкое озеро — мілке озеро
менее всего — найменше, менш за все
мерещится что-либо — увижається що-небудь
мероприятия по... — заходи щодо (для, до)...
меры предупреждения о... — заходи попередження про...
меховая шуба — хутряна шуба

авторский лист — авторський аркуш
автоматическая обработка — автоматична обробка
акты гражданского состояния — акти громадянського стану
анализируемый факт — аналізований факт
аналогичным образом — аналогічно
аппарат управления — апарат управління
аптека работает круглосуточно — аптека працює цілодобово
аренда помещения (оборудования) — оренда приміщення (обладнання)
арендная плата — орендна плата
арендодатель— орендодавець
банковское учреждение — банківська установа

"Наша терапевт хвора".
Таке узгодження означення і присудка з підметом називається змістовим узгодженням, адже
воно  враховує  стать  особи,  а  не  граматичний  рід  іменника,  який  виступає  у  ролі  підмета.

  Близько 142 трактори чи близько 142 тракторів?
Прийменник  близько  вимагає  після  себе  родового  відмінка.  У  складеному  числівнику  сто
сорок  два  всі  складові  частини  відмінюються,  отже,  мають  стояти  в  родовому:  близько  ста сорока двох тракторів.
Два з половиною рази — Два й п’ять десятих раза?

 
Будівництво об’єкта «Укриття» чи Будівництво «Об’єкта Укриття»?
У цьому словосполученні умовна назва того, що будується, береться в лапки — «Укриття»
як  і  будь-яка  інша  умовна  назва,  пор.:  ресторан « Столичний»,  санаторій « Зірки»  газета
«Слово»,  фірма «Світанок»  і  под.  Слово  об’єкт  не  входить  до  складу  умовної  назви,  а  є
загальним  найменуванням  того,  на  що  спрямована  певна  дія,  напр.:  об’єкт  нашої  уваги
(спостережень,  піклування, і  под., зокрема  й  об’єкт,  що будується).

 
БІЛОРУСЬ  чи  БЄЛАРУСЬ?  Друга  назва  часом  трапляється  в  мові  засобів  масової
інформації.  Вона  відбиває  тенденцію  якомога  точніше  передавати  звучання  білоруської
самоназви.

ПОЗЕМ.  В  інтерв’ю  українця  із  західної  діаспори  прозвучало:  Це  людина  непересічного
позему.  Позем — «горизонт»,  і  поземний — «горизонтальний»;  у  переносному  вживанні  так
само,  як і слово  горизонт,  точніше — горизонти, означає «кругозір,  круговид», отож  людина
непересічного  позему — це «людина  непересічного  кругозору,  круговиду,  людина  виняткова,
неординарна».

НАТОМІСТЬ.  Прислівник  натомість  передає  зміст «замість  чого-небудь»: — Така  вже
безвихідність усіх тих, хто хоче заперечити світ. Давні святі теж проклинали й покидали його,
натомість  створюючи  свій  власний  світ,  свого  Бога  (В.  Підмогильний);  Кожне  стебло
[банана] протягом вегетації дає тільки один врожай: відплодоносивши, відмирає. Натомість
із м’ясистих коренів швидко відростає новий пагін (з журн.).

МАРКЕТИНГ (англійське  marketing  від market — «ринок, торгівля, продаж») — комплекс
організаційних, рекламних та  інших заходів, що забезпечують стійкий збут продукції; прогноз
попиту і можливість реального старіння товару, правильний вибір ціни, рекламну стратегію та
ін.,  напр.:  Менеджмент  і  маркетинг  — ось  два кити, на яких  тримається система  вільного
підприємництва («Вечірній Київ»).

ЛОКАТОР.  Сьогодні,  мабуть,  немає  людини,  яка  б  не  знала  слова  локатор.  Словник
іншомовних слів (К., 1985) дає таке  його тлумачення: «Локатор — пристрій, яким визначають
місце,  де  перебувають  літак,  судно  чи  інший  об’єкт,  за  допомогою  відбитих  від  них  або
випромінюваних  ними  звукових  чи  електромагнітних  хвиль».

КОНВЕРСІЯ  (від  латинського  conversio — «перетворення,  зміна») — перебудова
підприємств  оборонно-промислового  комплексу  з  метою  переорієнтації  їх  на  виробництво
товарів широкого  вжитку,  напр.:  Необхідно розробити  міську  програму  конверсії.  Адже в  нас
чимало оборонних заводів («Вечірній Київ»).

ІКЕБАНА — слово-поняття,  що  прийшло  до  нашої  мови  із  Японії.  Вживається  воно  в
значеннях: 1) «мистецтво складати з квітів, рослин, гілок букети, художні композиції», 2) «вази
для  букетів,  композиції». Сучасна  мовна  практика  використовує слово ікебана здебільшого  у
першому значенні, пор. гумористичне вживання цього слова: Я показав страхагентові останній
червінець, передостанні штани, а на додачу — ікебану страхових квитанцій.

ЗАДУМ.  Слово  вживається  у  сучасній  літературній  мові  в  значенні « ідея  художнього,
музичного, публіцистичного твору».
Задумом називають також  плани,  дії,  намір окремої  людини  або  колективу,  напр.:  Багато
цікавих задумів здійснюють члени нашого колективу (з газ.); З задумами, з планами, з надіями
Вийшли ми в дороги життєві (П. Дорошко).
Найчастіше іменник задум сполучається з дієсловами здійснювати, виконувати, втілювати.
Залежно від лексичної  сполучуваності слово  задум набуває  негативного емоційного змісту,
напр.: розгадати задум, зірвати задум.

ДІАГНОЗ.  Це слово грецького походження:  діа означає «прозорий»,  а  гнозис — «знання»,
буквально « прозоре  знання»,  тобто  ясне  уявлення  про  стан  речей.  У  медицині  діагнозом
називається короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання, який робиться на
підставі всебічного дослідження хворого, напр.: Температурна крива багато в чому визначає і
діагноз  захворювання,  і  характер  його  лікування,  і  прогноз  (з  газ.).  Правильно  поставлений
діагноз — запорука  успішного  лікування.

  АВТОКЕФАЛЬНИЙ,  тобто  незалежний,  дослівно  в  перекладі  з  грецької  означає « сам
голова».  Слово  відоме  з V ст.  Автокефальними  традиційно  називають  національні  незалежні
православні церкви, що мають своє самоврядування, свого главу церкви. Автокефальні церкви
об’єднуються  як  рівноправні  у  Вселенську  православну  церкву.  В  історії  Вселенської
православної церкви відомі різні автокефальні церкви, зокрема найдавніші, що існують і досі, —
Єрусалимська, Олександрівська, Царгородська.

ЯЛОВИЙ — ЯЛОВИЧИЙ. Чи може бути яловий шніцель або яловий биток?
Прикметник  яловий  має  в українській  мові  такі  значення: 1) «який  не  дає  приплоду» (про
самиць  сільськогосподарських  тварин):  ялова  корова; 2)  розмовне «неродючий» (про  землю):
ялова  земля;  3)  переносне;  розмовне « пустий,  безпредметний;  нікому  не  потрібний:  ялові
поради, «те саме, що марний: ялові зусилля», 4) «виготовлений із шкіри великої рогатої худоби»:
ялові чоботи.

ШТАНИ — БРЮКИ. Слово штани обов’язкове  в описах чоловічого  національного одягу,
воно  традиційне  у фольклорі,  багатьох  творах  художньої  літератури.  Всі  українські  словники
фіксують слово штани як основну видову назву відповідної реалії, пор. родові назви: шаровари,
рейтузи, галіфе, джинси тощо.

ЧИСЛЕННИЙ — «БАГАТОЧИСЛЕННИЙ».  Слова  багаточисленний  в  українській
літературній мові немає. Не знаходимо його в нормативних словниках. Це калька з російського
слова  многочисленный.  Сучасна  норма  вимагає  перекладати  його  прикметником  численний.
Численний — «який  складається  з  великої  кількості» — вживається  у  таких,  наприклад,
словосполученнях:  численна  група  учасників,  численні  загони,  численне  товариство,  численна

ФАРБА — БАРВА. Це семантично споріднені слова. Обидва позначають колір, забарвлення.
Але фарба — насамперед конкретна, спеціально виготовлена речовина, якою користуються для
забарвлювання  предметів  у  різний  колір;  фарбою  малюють  картини.  А  барва — це  колір,
забарвлення  взагалі,  безвідносно  до  виготовленої  речовини;  це  колір,  забарвлення,  що  їх
сприймає зір у  навколишньому світі — в природі,  побуті тощо. Проте існує й  термінологічне
слововживання, похідне від іменника барва: барвник, барвники.

УГАР — ЧАД. Іменник угар в українській мові належить до спеціальної лексики. Ця назва
відома, наприклад,  металургам: при  плавленні,  горінні,  термічній обробці  і т.  ін.  метал  зазнає
угару, угоряє, тобто зменшується в кількості, у вазі (визначають відсоток угару марганцю).
Спеціалісти сільського господарства ведуть боротьбу з угаром овочів, соковитих кормів при
їх зберіганні, тобто вживають заходів,  щоб запобігти  надмірній  втраті ними соків, органічних
речовин, а звідси й зменшенню об’єму, кількості.

ТИМ ЧАСОМ — ТИМЧАСОВО. За таким різним написанням стоїть відмінність у значенні
прислівникової сполуки і прислівника. Прислівник, утворений з кількох основ, пишеться разом;
найчастіше він сполучається з дієприкметниками типу: тимчасово непрацездатний, тимчасово
зачинений,  тимчасово  відсутній,  тимчасово  припинений,  а  також  із  дієсловами:  працює
тимчасово, тимчасово виконує обов’язки, тимчасово завідує і под.

СКАСУВАТИ — ВІДМІНИТИ. Касувати, скасувати відповідають російським отменять,
отменить — «визнавати, оголошувати що-небудь  раніше встановлене  недійсним, незаконним;
анулювати»: касувати, скасувати сказане (закон, панщину та ін.).
Відміняти,  відмінити,  як  свідчить  Словник  за  ред.  Б.  Грінченка,  відповідають  російським
переменять, переменить, изменить — «робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати»: природу
тяжко одмінити (Номис).

РОЗРОБНИК — РОЗРОБЛЮВАЧ. В останні десятиріччя у науково-технічній літературі та
в  мові  масової  інформації  поширилися  слова  розробник  і  його  словотвірний  синонім
розроблювач,  не  зафіксовані 11-томним  Словником  української  мови.  Однак  ці  форми  є  в
реєстрі довідкових видань, що з’явилися не так давно, наприклад, «Тараненко О. О., Брицин В.

ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИЙ — ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИЙ.  Донедавна  було  чути вислів
паливно-мастильні  матеріали,  а  сьогодні  все  частіше  трапляється  форма  пально-мастильні
матеріали. Як правильно?
Правильний  вислів — пально-мастильні  матеріали.  Чому?  Матеріали,  про  які  йдеться,
призначені для двигунів (у тракторах, комбайнах, автомашинах тощо). Двигуни перетворюють
теплову  енергію  в  механічну.  Для  одержання  теплової  енергії  використовують  паливо  (рос.
топливо). Одним із видів палива є пальне (рос. горючее), саме ним і заправляють двигуни.