Статистика
Онлайн всего: 2 Гостей: 1 Пользователей: 1 Max
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
Діалектологія і питання нормалізації літературної мови § 11.
Діалектологія і питання нормалізації літературної мови
§ 11. Докладне вивчення всієї різноманітності живих
народних говорів допомагає на твердій науковій основі
провадити нормалізацію літературної мови і в галузі
словника, і в галузі фонетичної системи та граматичної будови.
Проблему нормалізації літературної мови взагалі не
можна вирішити без якнайширшого врахування діалектних
розрізнень мови. Це особливо важливо для мов, які ще не
мають давніх літературних традицій і де вибір для
літературного вжитку (норми) тієї чи іншої з паралельних форм
(слів) потрібно вирішувати в залежності від її типовості
та поширення в говорах тощо. Має значення це також і
для мов із значними літературними традиціями. Так,
матеріали першого тому (центральних і північних областей
України) «Атласу української мови» вказують на те, що
окремі моменти (лексики, фонетики, морфології,
синтаксису) потребують перегляду щодо їх нормативності чи не-
нормативності в українській літературній мові. Наприклад,
у шеститомному академічному «Українсько-російському
словнику» на означення сильного вітру із снігом, заметілі
як основна назва падаеться завірюха і з позначкою обл.
(обласне слово) її варіант завируха1*. Картографування
матеріалів з території першого тому АУМ показало, що
з-поміж різних варіантів цієї назви найширше
територіальне виявлення мають завир'уха і завір'уха17. З точки
зору історії мови та етимології варіант завир'уха найбільш
вмотивований; пор. сучас. укр. вир, вирувати, вирування,
ст.-рус. виръ (завир'уха — «вирування повітря»). Таким
чином, зважаючи на цю останню обставину, а також на
значне поширення, варіант завир'уха варто було б
узаконь Див. Лексикон словенороський Памви Беринди, К., 1961, стор. 108.
!в Російсько-український словник, т. II, К., 1958, стор. 20.
17 Ці дані з своєї поки рукописної праці подав нам І. О. Варченко,
зл що висловлюємо йому сердечну подяку.
31
нити як основну українську літературну форму, а завір'уха
мати або як паралельний, або як обласний варіант. Ці ж
матеріали свідчать, що поряд з внук право на
літературний вжиток має і варіант унук.
Важливо відзначити також і те, що живі народні
говори завжди були і є основним джерелом збагачення
словникового складу літературної мови. Наприклад, уже
після Великої Вітчизняної війни до літературного
вжитку ввійшли такі колишні діалектизми (південно-західні),
як грунь, звір чи ізвір, кичера, колиба, легінь, полонина
та ін.
|
| Категория: Й.О. ДЗЕНДЗЕЛІВСЬКИЙ. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ (ВСТУПНІ РОЗДІЛИ) | Добавил: Blacklady (17.09.2009)
|
| Просмотров: 361
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
