§ 7. Кожне діалектне язище (крім тих, що виявляються
на всій національній території) локалізується на якомусь
більшому чи меншому просторі поширення певної мови,
а далі поза цим простором, уже в сусідніх говорах,  
відповідно виступають його еквіваленти чи співвідносні  
діалектні явища; коли це непротиставне (неспіввідносне)
діалектне явище, то в цих сусідніх говорах воно матиме
нульове протиставлення.

§ 6. Крім описаних у попередньому параграфі  
діалектизмів (явищ місцевих говорів, які не властиві  
літературній нормі), розрізняють ще так звані нульові  
діалект и з м и.

§ 5. Термін діалектне явище у вужчому  
розумінні, власне, є синонімом до діалектизму, тобто
означає таке явище місцевих говірок, яке знаходиться
поза існуючою нормою літературної мови. У залежності
від галузі мови розрізняють діалектизми

Термін діалектне явище, чи діалектна
риса, можна розуміти у ширшому і вужчому значенні.
У ширшому значенні діалектне явище (риса) — це такий
елемент мовної системи, який у різних говірках, говорах
чи діалектах цієї ж мови має певну кількість  
співвідносних варіантів, відповідників. Наприклад, у говорах  
української мови орудний відмінок однини іменників жіночого
роду першої відміни (-а основи) має закінчення -ойу, -оу,
-ой, -ом: рукойу, рукоу, рукой, руком.

§ 3. Близько до професійних (соціальних) діалектів
стоять жаргони та арго. Жаргон (з франц.  
Jargon — «говір», «зіпсована мова», «штучна мова») та арго
(з франц. argot — «злодійська мова», «таємна мова  
ремісників») характеризуються певною кількістю штучних  
(придуманих, вигаданих) слів та зворотів, навмисно  
перекручених слів загальнонародної мови, а також запозичень з  
інших мов, які (слова) зрозумілі лише якійсь певній групі
людей. Наприклад, жаргон бурсаків, учнівський жаргон,
студентський жаргон, жаргон лірників, старців,  
солдатський жаргон, злодійський жаргон і т. ін.

§ 2. Крім територіальних діалектів, розрізняють ще
так звані соціальні. Соціальним діалектом  
називається така різновидність народної розмовної мови  
(власне, словникового складу, див. нижче), яка характерна  
більшому чи меншому колективу якоїсь певної професії чи
соціальної групи людей. Слід при цьому зауважити, що
термін діалект тут вживається в дещо незвичайному  
значенні, тому що соціальний діалект не можна назвати  
діалектом у власному розумінні цього слова.

§ 1. Діалектологія (від грец. διάλεκτος —  
«розмова», «говір» і λόγος — «слово», «вчення») — галузь  
мовознавства, що вивчає місцеві (територіальні) різновиди
певної мови — говори, діалекти, наріччя.

Пропонований «Конспект лекцій з курсу української
діалектології» видається на допомогу студентам-філологам,
зокрема заочникам. В основу «Конспекту...» покладено
курс лекцій, який протягом ряду років читав автор в
Ужгородському державному університеті. Цей випуск
«Конспекту...» присвячено вступним розділам. Укладений
він в основному у відповідності з діючою університетською
програмою з цього курсу.