Статистика
Онлайн всего: 5 Гостей: 5 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
ПРАСЛОВ'ЯНСЬКІ ІНТОНАЦІЇ ТА ЇХ ВІДБИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ § 7.
На східнослов'янському грунті інтонаційні та старі часокіль-
кісні розрізнення, на відміну від сербохорватської мови, були
повністю втрачені. Це сталося, очевидно, ще до занепаду зредукованих
голосних. Наголошений склад почав характеризуватися лише ікту-
$2 Див. зазнач, рецензію О. Шахматова, с. 349—351.
89 Див.: Ке$еіаг М. ЗйсІзІауізсЬе Віаіекізіисііеп, 1. Оіе зегЬокгоаіізсІїе Веіо-
пип? зйсі^езШсЬег Мипсіагіеп. \\Пеп, 1900, 5. 8—10; БелиН А. Основи историіе
српскохрватског іезика,- 1. Фонетика, с. 160; Агитаа Р, игзІаУізсЬе Сгаттаіік,
1. Неісіе1Ьег?, 1964, 5. 198.
343
сом, що в минулому являв собою динамічну вершину тієї або іншої
інтонації. Динамічна вершина циркумфлексової інтонації припадала
на першу мору наголошеного голосного, тоді як при акутовій
інтонації вона знаходилась на другій морі. Ця відмінність щодо місця
динамічкої вершини при циркумфлексовій та акутовій інтонаціях
на східнослов'янському грунті у переважній більшості випадків не
збереглася в зв'язку з втратою тут старих часокількісних
розрізнень. Вона збереглася лише в словах з повноголоссям, де на місці
циркумфлексової інтонації наголошується перший голосний
повноголосся (берег, ворон, голос, золото), а на місці акутової інтонації —
другий голосний повноголосся (береза, ворона, колода, корова).
Якщо на сербохорватському грунті голосні під фонологічним
наголосом (короткою акутовою інтонацією) довгий час зберігали
короткість, то на східнослов'янському грунті в зв'язку з втратою
тут інтонаційних та старих часокількісних розрізнень голосні під
фонологічним наголосом (динамічний наголосом на місці короткої
акутової інтонації) зазнали подовження, на відміну від голосних
під нефонологічним наголосом (динамічним наголосом на місці
спадної інтонації). Подовжені голосні під фонологічним наголосом з
часом втратили свою довготу. Проте деякі північні говори російської
мови ще зберігають рефлекси двох о під наголосом: подовженого,
тобто фонологічно наголошеного (у говорах — закрите, напружене
6, яке вимовляється іноді як дифтонг уо: вуоля, куджа, нубша тощо),
і неподовженого, фонологічно ненаголошеного (у говорах —
відкрите о: поле, город, год тощо) 34.
Подовженням голосних під фонологічним наголосом зумовлена
й різнорідна рефлексація на східнослов'янському грунті
праслов'янських сполук огі, оіі (пізньопраслов'янські згоі, 9Іоі), які
змінилися в гаї, Іаі при акутовій інтонації (рос. рало, лакомий; укр.
рало, лакомий) і в гоі, Іоі (укр. переважно тії, їй) при
циркумфлексовій інтонації (рос. рост, локоть, рдвньїй; укр. ріст, лікоть,
рівний).
Подовження голосних під фонологічним наголосом у зв'язку з
втратою інтонаційних та старих часокількісних розрізнень мало
місце також у чеській та польській мовах. Сучасні рефлекси
праслов'янських інтонацій у чеській мові (довгота на місці акутової
інтонації, короткість на місці циркумфлексової інтонації) —
результат згадагіого подовження.
|
| Категория: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕТИКА | Добавил: Blacklady (13.09.2009)
|
| Просмотров: 203
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
