Статистика
Онлайн всего: 5 Гостей: 5 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
ПРАСЛОВ'ЯНСЬКІ ІНТОНАЦІЇ ТА ЇХ ВІДБИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ §1 - 2
псл. *езіі — укр. їсти, с-х. }ести, словен. ]езіі, ч. іїзіі, лит.
езіі, і.-є. *есі-;
псл. *зеш? — укр. сім'я, с.-х. семе, словен. зете, ч. зіте, лит.
зешепз, зетепуз «льняне сім'я», лат. зетеп «сім'я; нащадок», І.-є,
*зе-;
псл. *зезіі — укр. сісти, с-х. сести, словен. зезіі, ст.-ч. зіезіі,
лит. зезіі, і.-є. *зед-;
псл. *тузь — укр. миша, діал. мит, с.-х. мит, словен, ті$,
лат. пшз, д.-інд. ший, і.-є. *тїї$-;
пс^і. *Ьуіі — укр. бути, с-х. бити, словен. Ьііі, ч. Ьуіі, лит.
Ьиіі, д.-інд. ЬЬиіаЬ «бувший», і.-є. *ЬЬй-;
332
псл. *с1уть — укр. дим, с.-х. дим, словен. (ііт, ч. сіут, лит-
дйтаі, лат. йтиз, д.-інд. сІЬитаЬ;
псл. *уусіга — укр. видра, с.-х видра, словен. уісіга, лит. йсіга,
д.-інд. ийгаЬ «водяна тварина»^
псл. *§гїуа — укр. грива, с.-х. грива, словен. ?гїуа, ч. ЬгЇУа,
д.-інд. ?гїуа «потилиця," загривок».
Лише в окремих випадках старі довгі монофтонги виявляють
інтонацію циркумфлекса, напр.;
псл. *зупь — укр. син, с.-х. син* словен. $Тп, ч. зуп, пор. лит.
зипйз, д.-інд. зйпйіі;
псл. *(іагь — укр. дар, с.-х. дар, словен. (Йг, ч. сіаг, пор. лат.
сіопит, гр. бюроу;
ПСЛ. *2УІГЬ —укр. Звір,С.'Х, Звір, СЛОВеН. 2УЄГ, Ч. 2УЄГ, ПОр. ЛИТ.
гуегіз, гр. д^р;
псл. *гТуь— укр. живий, с.-х. оюйв, словен. гТу, ч. яіуу, пор.
лит. ?ууа$, лат- VЇVи5, д.*інд. ]ЇУаН. Циркумфлексова інтонація на
довгих монофтонгах, як встановив А. Мейє г, виникла замість аку*
тової в словах з рухомим наголосом.
Таким чином, розподіл праслов'янських акутової і
циркумфлексової інтонацій був тісно пов'язаний із індоєвропейською
часокількістю і походженням відповідного складу, на що вказавше Ф. де
Соссюр 2, Склади зі старим довгим монофтонгом, як правило, мали
акутову інтонацію, а склади з дифтонгом чи дифтонгічною
сполукою могли мати і циркумфлексову, і акутову інтонацію. Акутова
інтонація була властива передусім тим дифтонгам та дифтонгічним
сполукам, після яких зник індоєвропейський зредукований а,
напр.:
псл. *кбгуа з *когзуа, пор, гр. хераб? «рогатий»;
псл. *зб1та з *коІ9та, пор. гр. каХа\іоя, «стебло, соломина,
солома»;
псл. *Ьегга з *ЬНегз?іа, пор. д.-в.-н, ЬігіЬЬа «береза»;
псл, *6піІо з *агз(йі1о-, пор. гр. 'аротроу «плуг»;
псл. *6гто з *агзто-, пор. авест. агата- «рука, плече», д.-в.-н.
агат «рука»;
псл. *#ь (або *#у) з *ап9І-, пор. лат. апаз, род. апаііз «качка»,
д.-в.-н. апиї «качка»;
псл. *2§іь з *?епзі-;
псл. *зіЧо з *зеі9І:о-, пор. лит. зіібіі «просівати».
Вважається, що акутова інтонація була властива також
дифтонгам і дифтонгічним сполукам з першим довгим елементом
(наприклад, псл. *у6гпа виводиться з *убгпа, псл. *1іра з *1еіра, псл. *р§па
з *(з)рбіпа).
1 Див.: Мейе Аи О некоторня аномалиях ударения в славянскиж именах.—
Рус. филол. вест., т. 47—48, 1902, с. 193—200,
2 Див.: Ф. де Соссюр. К вопросу о литовской акцентуацюь— В кнл Труди
по язьїкознанию. М., 1977, с. 600 і далі.
333
Крім первісно довгих голосних, дифтонгів і дифтонгічних
сполук, у праслов'янській мові існували первісно короткі голосні
о, є, ь, ь, які могли мати короткісну інтонацію (позначається
знаком "): -лозь, уохь, тейь, уесегь, око, пеЬо, рего, $е1о, зіьЬіо
тощо. Короткісна інтонація якісно нагадувала циркумфлексову.
|
| Категория: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕТИКА | Добавил: Blacklady (13.09.2009)
|
| Просмотров: 168
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
