§ 40. Чергування голосних фонем. - ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕТИКА - Підручники, навчальні посібники - Краткие содержания произведений. Підручники, посібники. - Бесплатная электронная библиотека FreeLib
Четверг, 31.07.2014, 08:21
Логин:
Пароль:
Меню сайта
Скачать бесплатно
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 1
Пользователей: 1
KokoType
Яндекс цитирования
Главная » Статьи » Підручники, навчальні посібники » ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕТИКА

§ 40. Чергування голосних фонем.
 Системі вокалізму  
спільнослов'янської мови в останній період її існування були властиві
такі чергування голосних фонем:
1. /є/ — /о/: пезіі — позііі — поі'д. ' Це чергування належить
до дуже давніх, воно успадковане ще від спільноіндоєвропейської
доби. Його наслідки відомі не тільки сучасним слов'янським мовам,
а й деяким іншим індоєвропейським, наприклад, укр. нести —
носити, рос. нести — носить, блг. неса — нося, п. піе§с — позіс,
ч. пезіі—позііі, лит. пезіі— разіа; гр. пХіхсо (плету) — пкощ
(плетіння). Причини І фонетичні умови, внаслідок яких виникло
на спільноіндоєвропейському грунті чергування "/є/ — /о/, досі
задовільно ще не з'ясовані. Найбільш вірогідним є припущення, що
це чергування пов'язане з акцентними умовами: голосний [є]  
зберігся в наголошеній позиції, а [о] — в ненаголошеній. Сліди  
залежності зміни [є] на [о] -від акцентних умов простежуються в  
латинській та грецькій мовах: лат. Іегга (земля, країна) — ехіоггіз
(вигнаний), гр. латірєз (батьки — наз. відм. мн.) — єблаторгз
(знатні), хіуод (пасу) — го|іє5$ (пастух), фрігєз (серце, розум —
наз. відм. мн.) — асрроусоз (безумство) ш. Однак, хоч виникнення
чергування [є], [оі викликане, ймовірно, акцентними причинами,
воно ще на спільнослов'янському грунті стало засобом диференціа*
ції словотвірних категорій та граматичних значень. Так, первинна
дієслівна основа творилася з /є/, а похідна — дієслівна чи іменна —
10р Є спроби пов'язати виникнення слов'янського чергування голосних
{є] — [о] — [а] з індоєвропейськими ларингальними, які стояли перед голосними
й визначали їх якість — тембр та тип наголошування. Див.: Иллш-Свитич В. М.
О некоторьіх рефлексах индоевропейских «ларингальних» в праславянском,—
Вопр. язьїкознания, 1959, № 2, с. 3—14.
5*
131
з /о/: Ьгезіі — Ьгодііі, Ьгойь; уегіі —уогШ, уогь. Фонеми /є/ —/о/
чергувалися також у дієслівних та іменних суфіксах: *уе2от
(-**уегд) — *ує2Є5і; *(ігои§о5 (наз. відм. одн.) — *Атоиге (кл. ф.),
укр. друг — друже.
На ступені пізнішої редукції короткі [є], [6] в дієслівних
формах могли змінюватися на [ь], Гьі, що зумовлювало поширення
ряду голосних, які чергуються в тій самій морфемі: Ьеге$і — *Ььга-
Іі — зьЬогь; йегіі — йьгаїі — гайогь, іекіі — Іьсі (нак. сп.) —
Іокь; йепеїі — ?опШ — ?ьпаІі. Зрідка редукція коротких [б], [еі
поширювалась і на деякі слова інших лексико-граматичних  
категорій, напр.: кь§с1а, іщйа (пор. ст.-сл. кьгда, тьгда поряд з когда,
тогда), уьсега (пор. уесегь).
2. /є/ — /є/: ріезіі ріеіаіі (гаріеіаіі, ргіріеіаіі), Іеіеіі — Іеіаіі.
Якісне чергування /є/ — /є/ розвинулося на основі давньоіндоєвро-
пейського часокількісного чергування [є] — [є]. На  
спільнослов'янському грунті голосний [е| змінився в [є] нормальної довготи, а
[є] - в [є].
3. /о/ — /а/: Ьозіі (ч- ЬосШ) — Ьайаіі, уьіогіїі —уьіа^аіі, зіоі'а-
1і —зіаіі. Слов'янське чергування [о] — [а] є наслідком давнішого
часокількісного чергування голосних [5] —-[6] та [а] —[а];  
голосний [о] розвинувся з [5] і [а], а [а] — з [б] та [а].
4. /і/ — /ь/: *1іпф{і (-<- *1їпопії) — Іьпфіі (-<- *1їпопІІ),_ ст.-сл.
линути — льнЯти, *-2Іда1і (ч-*гїсІаії) — *2ь(іаІі (ч-*2ІAа1ї).  
Основою цього чергування було часокількісне чергування голосних
[І] — Ш давнішого періоду, яке змінилося на якісне внаслідок  
розвитку [І] в [і], а [і] в [ь].
5. /у/ — /ь/: йухаіі — (Іьхпдіі. Розвинулося це чергування
також на основі давнішого часокількісного [й] — [й] внаслідок
-зміни на слов'янському грунті [й] в [у], а [й] в Гь].
6. /і/ — /е\/\ /і/ — Іь)І: 5ІІо — збїаіі; Ьііі — Ььде. Це чергування
розвинулось внаслідок монофтонгізації дифтонга [еі], до складу
якого міг входити як довгий, так і короткий [є]. У позиції перед
приголосним дифтонг Іеі] змінився на [і], звідки *зеіІо -> $ііо,
*Ьеііі —Ьііі, а в позиції перед голосним розпався на два самостійні
звуки, але перед тим голосний [є] під асимілятивним впливом  
наступного [і] змінився в [ї], що далі, як відомо, редукується в [ь]>
отже: *5еіеіі -* зеіаіі, *Ьеіоп ->- Ьііоп ->• *Ьь]д.
7. /є/ — /а\І; /є/ — Іо\І: сепа — ка]аІЇ, уепькь уо]- (укр.
розвої). Перехід дифтонгів [аі], [оі] перед приголосним в [є] і  
розклад їх на два окремих звуки — [а] і []"], [о] і []] — у позиції перед
голосним відклались у спільнослов'янській мові як чергування
КІ-ІаЛ, Ге]-[о]].
Оскільки давньоіндоєвропейські голосні [є] — [о] чергувалися
і в дифтонгу, другим компонентом якого був [і], то слов'янські
рефлекси такого чергування — [еі] — [оі] — могли поєднуватись
в одній морфемі: §пііі (ч- *§пеііі) — §пєуь (ч- *§поіу-) — ?поіь
(ч- *§поіі-); Ьііі (ч- *Ьеііі) — Ьь^ — Ьоіь (ч- *Ьоі-); уііі (ч- *уеі-
132
1і) —уь]<? —уепькь (ч- *уоіп-) —уоіі- •<- (уоії-). Отже, ряд  
голосних, що вступали у відношення фонемного чергування, таким  
чином, розширювався: /і/ — /є/ — /о]7, /і/ — /ьу — /о]/, /і/ — 1ь]1 —
/є/ — ю)і.
8. /є/ — /а/: зезіі (ч-*зесШ), зесіеіі — засіїїї» гегаїі — гагіії, Іег-
іі — Іагііі. Це якісне чергування розвинулось у  
спільнослов'янській мові на основі давнішого часокількісного [є] — [6], внаслідок
зміни [є] в [є], а [6] — в [а].
9. /и/— /оу/, /и/,—/ау/: кщц—коуаіі (пор. укр. коваль),
*5іу9 — зоуаіі; Ігиіі (годувати, пор. укр. отрута) — ігауа (пор.
рос. отрава, отравить). Виникнення цього чергування зумовлено
зміною дифтонгів [оц], [ау] на [и] в позиції перед приголосним і  
розпадом їх на два окремі звуки [о] + [у] та [а] + М У позиції перед
голосним. Оскільки дифтонг [ои] після палатальних приголосних
розвинувся в [еи], то в процесі монофтонгізації дифтонгів виникло
також чергування [и] — [єуі: *кГиід — кГеуаІі. На ступені редукції
[оу], [єуі переходять в [ьуі, [ьу], а на ступені подовження [ьу]  
змінюється в [уу], внаслідок чого утворюється чергування /оу/ —
/ьу/ — /уу/ — /еу/ — /ьу/; гоуь — гьуаіі — гуіі, 2оуь — гьуаіі —
ргігууаіі, ріеуаіі, ріьуаіі.
10. /§/— /д/: *іг§5Іі—"Чгдзііі, *1г<?зь; *гу§каіі—*гудкь; *гарг?-
?аІі —*59рГ9§ь, *?ге2П<?іі —*?гд2Ш. Чергування цього типу  
відбиває в спільнослов'янській мові давніше чергування [є] — ]о] у  
сполученні з носовим приголосним перед іншим приголосним: *ігеп$іі ->•
*іг?5Іі, *Ігоп5Ііі ->• ігдзііі.
11. /?/ — /еп/, /ьп/, /ьт/: *гу§каіі—гуепеіі, -с§-—сьп- (ст.-сл.
начдло — начьнЯ); рат§1ь — тьпеіі, 2§1і — йьпр, гЦі — гьтд.  
Розвинулось це чергування внаслідок того, що сполучення голосного
переднього ряду з носовим [п], [т] перед приголосним змінилося
в [§], а перед голосним збереглося.
12. /$/ — /оп/, /ьт/: *гудкь — гуопь, (ідіі — (іьтд.
Основа цього чергування та сама, що й попереднього; відмінність
його полягає лише в тому, що в сполучення з носовим приголосним
вступав голосний непереднього ряду.
У кількох словах відбувалося чергування носового голосного
з неносовим, а саме: *1е§іі — 1§?9» з^зіі—з^сід. Воно виникло
внаслідок інфіксації, тобто вставки в кореневу морфему афікса,
в даному випадку -п-: *зесіоп ->• *зегкіоп ->• *5^сІд.
Просмотров: 1519 | Загрузок:
Категория: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕТИКА | Добавил: Blacklady | Дата добавления: 06.09.2009, 20:39 | Рейтинг: 4.0/1



Поиск