Статистика
Онлайн всего: 6 Гостей: 6 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
УРОК 9 Вставні слова, словосполучення й речення (Вводные слова, словосочетания и предложения)
Вводные единицы выражают отношение говорящего к
высказываемой мысли или характеризуют способ ее
оформления. По строению эти единицы бывают разными: сло-
222
вами, словосочетаниями и предложениями, напр.: «У
Люксембурзі або десь в Монако, мабуть, немає мислячих
інако» (Л. Костенко) — В Люксембурге или где-то в
Монако, наверно, нет мыслящих инако; «Певна річ, є в
письменницькій майстерності свої специфічні таємниці, якими
кожному з нас треба оволодівати» (О. Гончар) —
Разумеется, есть в писательском мастерстве свои
специфические секреты, которыми каждому из нас следует
овладевать; «Поміж людьми, як кажуть, добре й нам» (Л. Глї-
бов) — Среди людей, как говорят, хорошо и нам. Отметим
среди важнейших признаков вводных единиц в первую
очередь общее их значение — отношение говорящего к
сообщаемому, а также доминирующую роль вводных слов
как специализированных средств выражения значения
вводности и выделение вводных единиц в речи специальной
интонацией.
Вводные слова, словосочетания и предложения
передают следующие значения:
а) уверенность, достоверность: безперечно (рус.
бесспорно), безумовно (рус. безусловно), звичайно (рус.
конечно, разумеется, несомненно), звісно (рус. конечно),
зрозуміло (рус. понятно, разумеется), справді (рус.
действительно, в самом деле), розуміється (рус.
разумеется), дійсно (рус. действительно), щоправда (рус. правда),
природно (рус. естественно, естественным образом),
признатися (рус. признаться), без сумніву (рус. без
сомнения), певна річ (рус. разумеется; конечно; несомненно,
известное дело), слово честі (рус. честное слово), правду
кажучи (рус. правду говоря (сказать), смію запевнити
(рус. смею заверить), я знаю (рус. я знаю), немає сумніву
(рус. нет сомнения) и др. Напр.: «Іншим разом Хаєцький,
безперечно, зважив би на Маковейові просьби» (О.
Гончар); «Воно, звичайно, гостеві негоже В Парижі думать
про свої міста» (М. Рильський); «— Він вірші пише,
слово честі!» (В. Козаченко); «Твори Катерини Білокур
назавжди ввійшли в золотий фонд української
національної культури, а найкращі з них, сміливо можемо сказати,
збагатили й скарбницю світового мистецтва» (О. Гончар);
б) предположение, неуверенность, сомнение: мабуть
(рус. вероятно, наверно; должно быть; пожалуй), може
рус. может быть, быть может), а може (рус. может быть),
можливо (рус. возможно), пёвно (рус. верно, наверно;
вероятно; должно быть), напевно (рус. наверно, по всей
вероятности), очевидно (рус. очевидно, по-видимому, по
всей вероятности), видно (рус. видно, видимо,
по-видимому), здається (рус. кажется), ймовірно (рус. вероятно),
223
видається (рус. кажется), бува (рус. случайно; в случае
чего), сподіваюся (рус. надеюсь), треба гадати (рус. надо
полагать)у як видно (рус. как видно), як здається (рус.
как кажется) и под. Напр.: «Може, в дальнюю дорогу
послать солов'я...» (А. Малишко); «Здається, саме тоді
пробудилася моя свідомість — відчуття рідного і раз навік
даного» (В. Шевчук); «Бачити в маленькій дитині
завтрашню дорослу людину — ось у цьому, мені здається,
полягає життєва мудрість батька, матері, педагога, всіх, хто
виховує дітей» (В. Сухомлйнський);
в) эмоциональную оценку сообщаемого, чувства
(радость, сожаление, удивление, негодование и под.)
говорящего: на радість (рус. к радости), на щастя (рус. к
счастью), на жаль (рус. к сожалению), на превеликий жаль
(рус. к великому (величайшему, глубокому, крайнему)
сожалению, к большому прискорбию), на диво (рус. к
удивлению), на лихо (рус. к несчастью), як на лихо (рус.
как на беду, к несчастью, по несчастью), на біду (рус. на
беду, к несчастью), як (мов) на гріх (рус. как на грех),
як на зло (рус. как на зло), чого доброго (рус. чего
доброго), нівроку (рус. не сглазить бы), хвалити долю (рус.
слава Богу), на сором (рус. к стыду), соромно казати (рус.
стыдно говорить) и др. Напр.: «Посковзнувшись,
Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку. Під ногами
була безодня, та, на щастя, вона вхопилась за кущ очерету
й вилізла» (М. Коцюбинський); «На жаль, маю недовіру
до нього» (О. Довженко); «Хвалити долю, живим
повернувся» (М. Стельмах);
г) источник сробщения: кажуть (рус. говорят), як
кажуть (рус. как говорят), як то кажуть (рус. как говорят,
как говорится), мовляв (рус. мол, дескать; так сказать),
повідомляють (рус. сообщают), за висловом... (рус. по
выражению...),, на думку... (рус. по мнению...), на мою
(твою, його, її, їх) думку (рус. по моему (твоєму, его, ее,
их) мнению), по-моему (рус. по-моему), на мій погляд
(рус. на мой взгляд), гадаю (рус. полагаю), пам'ятаю
(рус. помню), чую (рус. слышу), бачу (рус. вижу) и под.
Напр.: «Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само
прийде» (Панас Мирний); «То родички мені й
переказують: оттак люди плёщуть, мовляв» (Ганна Барвінок);
«На її погляд, він був гарний» (М. Коцюбинський);
д) связь мыслей, последовательность изложения,
логическую упорядоченность речи, выделение главного в
сообщении, подчёркивание вывода: по-пёрше (рус.
во-первых), по-друге (рус. во-вторых), нарешті (рус. наконец),
зрештою (рус. впрочем), з одного боку (рус. с одной сто-
224
роны), з другого боку (рус. с другой стороны), до речі
(рус. кстати), між іншим (рус. между прочим), крім того
(рус. кроме того, помимо того), навпаки (рус. наоборот),
отже (рус. итак, таким образом; следовательно), а отже
(рус. следовательно), таким чином (рус. таким образом),
виявляється (рус. оказывается), наприклад (рус.
например), приміром (рус. к примеру, например), зокрема (рус.
в частности), взагалі (рус. вообще), повторюю (рус.
повторяю), проте (рус. однако; всё же), однак (рус. однако,
всё же, всё-таки; тем не менее), головне (рус. главное),
у всякому разі (рус. во всяком случае) и др. Напр.: «А
Галі, своєї старшої сестри, Вустймко, по-пёрше, не боїться,
а, по-друге,— їй нема коли шукати його» (І. Багмут);
«Зрештою, вчені сперечалися і щодо походження назви
міста (центр торгівлі житом, від слів «жити мирно»,
община чи мир жйтичівтощо), але це вже питання часткове»
(В. ,Шевчук); «Таким чином, минуло з тієї вікопомної
хвилі 1100 літ» (В. Шевчук);
є) приёмы и способы оформления мыслей, оценку стиля
высказывания: інакше кажучи (рус. иначе говоря),
взагалі кажучи (рус. вообще говоря), коротше кажучи (рус.
короче говоря), між нами кажучи (рус. между нами
говоря) , чёсно кажучи (рус. честно говоря), м'яко кажучи (рус.
мягко выражаясь), відверто кажучи (рус. откровенно
говоря), так би мовити (рус. так сказать), іншими словами
(рус. другими словами) и под. Напр.: «За цё його і
затримано. Інакше кажучи, затримано як дезертира» (А.
Головко) ; «В поетичних «Вечорах на хуторі біля Диканьки»
він показав український народ у святковій, так би мовити,
одежі» (М. Рильський); «Іншими словами — треба
любити дітей» (В. Сухомлйнський);
ж) привлечение, активизацию внимания собеседника
или читателя к сообщаемому: бач (рус. видишь (ли),
бачите (рус. видите (ли), знаете (рус. знаете (ли), вірите
(рус. верите (ли), скажімо (рус. скажем), припустимо
(рус. предположим), погодьтесь (рус. согласитесь),
уявіть собі (рус. представьте себе), признаюсь (рус.
признаюсь), прошу вас (рус. прошу вас), даруйте (рус.
простите), даруйте на слові (рус. извините за выражение),
пам'ятаєш (рус. помнишь (ли), розумієте (рус. понимаете
(ли), зрозумійте (рус. поймите), будь ласка (рус.
пожалуйста), вибачте (рус. простите) и др. Напр.: «Мені вже,
вірите, набридли мандри по чужих краях» (М. Рудёнко);
«Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для
п'єси» (О. Довженко).
Типичной позицией вводных слов и конструкций явля-
225
ется позиция в начале и (особенно) в середине
предложения, напр.: «Здається, я і є, і мов мене немає, то «я»
моє злилось з народу «ми» святим» (В. Сосюра); «Кобзар»
не став і, сподіваємось, ніколи не стане книгою архаїчною
(О. Гончар); «В таких роздумах Дорош просидів годину,
а може, й дві» (Г. Тютюнник).
Максим Рильський
УРИВОК ІЗ КНИЖКИ «ДАЛЕКІ НЕБОСХИЛИ»
По містах Провансу збереглися старовинні, ще з часів
римського панування, цирки, де й досі, раз на два тижні,
здається, відбуваються бої биків. На жаль, мені «не
пощастило» бачити це криваве видовище.
Зате на острові Камарга, утвореному біля
Середземного моря двома рукавами Рони і вкритому болотами, де
живе незчисленне водяне птаство, і солончаками (є там
і великі соляні промисли), бачили ми пастухів на
напівдиких камаргських конях. Пастухи ті, чи вірніше сторожі
(власне пастухи там ходять пішки), гнали гучними
криками і залізними тризубцями чорних биків, головне
призначення яких — відіграти колись на арені цирку досить
невеселу роль...
На Середземне море летіли з Камарги «рожеві гуси» —
фламінго,— і знов я, кажучи по-старосвїтськи,
«заспівав»:
ФЛАМІНГО
Я вперше бачив їх на волі. Невисоко
З Камарги линула щаслива зграя їх
Над Середземний шум — і аж за обрій око
їх супроводило, як друзів дорогих.
На жаль, не вйдилось, що пір'я в них рожеве,
Що шиї схожі в них на запитальний знак...
Та прозаїчний був чайок базар дешевий,
Збіговисько морських дрібненьких розбишак.
По-діловйтому анчоусів ловили
Чайки, черкаючи то синь, то чорноту...
А ті — в казковий край, видима річ, летіли,
Якусь шукаючи там здобич золоту.
Щасливо, друзі, вам у казку долетіти,
До неможливої дістатися мети! —
226
Щось ніби стукнуло у серце піврозкрйте,
Як вас побачив я...— Спасибі вам, брати!
Від птахів — до людей. Від рожевих фламінго — до
жвавих провансальців, які свято шанують ім'я свого
великого національного поета Фредерїка Містраля,
ставлячи пам'ятники не тільки йому, а й героїні його славної
поеми — Мірейо.
зберегтися «сохраниться; сберечься; запечатлеться; уцелеть»
старовинний «старинный, древний»
панування «господство; владычество»
досі «до сих пор, до настоящего (сего) времени, по сей день, до сей поры»
відбуватися «происходить, совершаться, иметь место»
пощастило «посчастливилось; удалось; повезло»
видовище «зрелище»
утворений «образованный; созданный; сделанный»
незчисленний «бесчисленный, бессчётный, несчётный, несметный,
неисчислимый»
птаство (собирательное) «птицы»
гучнйй «громкий; звонкий, звучный; гулкий; зычный; шумный,
шумливый»
досить «довольно; достаточно»
рожевий «розовый^ радужный»
зграя «стая; станица; свора; толпа; шайка»
здобич «добыча»
жвавий «живой; оживлённый; резвый; бойкий; прыткий; шустрый;
подвижной»
шанувати «уважать; почитать, чтить; ценить, считаться;- беречь,
жалеть; заботиться; угощать, потчевать»
З мовної скарбниці
видима річ «видимое дело»
звісна річ «известное дело»
зрозуміла річ «понятное дело»
інша річ «другое (иное) дело»
природна річ «естественное дело, естественно»
ясна річ «ясное дело»
ніде правди діти «нечего греха таить»
хвалити Бога «слава Богу»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Випишіть речення із вставними одиницями
І зробіть усі можливі перетворення цих речень, змінюючи позицію
вставних одиниць. Перекладіть вихідні речення рідною мовою.
2. Складіть речення, увівши до них усталені вставні сполуки з
рубрики «З мовної скарбниці».
3. Перекладіть українською мовою:
Дом назывался «Домом Грибоедова» на том
основании, что будто бы некогда им владела тетка писателя —
Александра Сергеевна Грибоедова. Ну владела или не
227
владела — мы точно не знаем. Помнится даже, что,
кажется, никакой тетки-домовладелицы у Грибоедова не
было... Однако дом так называли. Более того, один
московский врун рассказывал, что якобы вот во втором этаже,
в круглом зале с колоннами, знаменитый писатель читал
отрывки из «Горя от ума» этой самой тетке,
раскинувшейся на софе. А впрочем, черт его знает, может быть, и читал,
не важно это!
(Булгаков Михаил. Мастер и Маргарита. К-, 1988)
|
| Категория: И.Р.Выхованец, ЕА.Карпиловская, Н.Ф.Клименко. Изучаем УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК. Расширенный курс. | Добавил: Blacklady (16.09.2009)
|
| Просмотров: 1063
| Рейтинг: 4.0/1 |
|
