Статистика
Онлайн всего: 9 Гостей: 9 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
УРОК 7 Словосполучення (Словосочетание)
В большинстве случаев словосочетания в украинском
и русском языках строятся одинаково, напр.: читати
статтю — читать статью, писати матері — писать матери,
рубати сокирою — рубить топором, працювати в селі —
работать в селе, запропонувати вивчити — предложить
выучить, гарно співати — красиво петь; мальовнича
Україна — живописная Украина, тези доповіді — тезисы
доклада, зустріч на Десні — встреча на Десне, прогулянка
верхи — прогулка верхом, бажання малювати — желание
рисовать и др. Вместе с тем каждый из языков выявляет
в организации словосочетаний свои особенности. Назовем
основные различия в построении словосочетаний:
1. В украинском языке глаголы наближатися,
підкрадатися, доторкатися, припадати, притулятися, прилипати,
приєднуватися, прислухатися, звикати, готуватися .и под.
управляют родительным падежом с предлогом до,
соответствующие глаголы в русском языке — дательным
падежом с предлогом к: наближатися до будинку —
приближаться к дому, звикати до труднощів — привыкать к
трудностям, готуватися до польоту — готовиться к полету.
2. В украинском языке при прилагательных типа
високий, малий, бідний, багатий, веселий, хворий
употребляется винительный падеж с предлогом на, а в русском —
творительный падеж: високий на зріст — высокий ростом,
малий на зріст — малый ростом, бідний на кисень —
бедный кислородом, багатий на вітаміни — богатый
витаминами, веселий на вдачу — веселий нравом, хворий на
грйп — больной гриппом.
3. Украинские прилагательные в форме сравнительной
степени требуют или вшштельного падежа с предлогом
за (редко с предлогом над), или родительного падежа с
предлогом від, или именительного падежа с союзом ніж,
214
данные же формы прилагательных в русском языке —
родительного падежа или именительного падежа с
союзами чем, нежели: вищий за батька, вищий від батька,
вищий, ніж батько — выше отца, выше, чем (нежели)
отец; витриваліший за коня, витриваліший від коня,
витриваліший, ніж кінь — выносливее лошади, выносливее,
чем (нежели) лошадь (см. урок 4).
4. В украинском языке предлог по с пространственным
значением при глаголах движения и нахождения
сочетается с предложным падежом (укр. місцевим відмінком),
а в русском языке — с дательным падежом (давальним
відмінком): бродити по полях — бродить по полям,
стояти по дворах — стоять по дворам (см. урок 5).
5. Украинский и русский языки различаются, в
частности, синтаксической сочетаемостью следующих опорных
слов словосочетания:
дотримувати слова — сдерживать слово
набувати досвіду — приобретать опыт
прагнути спокою — стремиться к спокойствию
учитися музики — учиться музыке
вибачати дітям — извинять детей
докоряти сестрі — упрекать сестру
дякувати друзям — благодарить друзей
зрадити брата — изменить брату
наслідувати вчителя — подражать учителю
опановувати вправи — овладевать упражнениями
розмовляти українською мовою — изъясняться на украинском языке
належати до шістдесятників — принадлежать к шестидесятникам
глузувати з незнайомця — насмехаться над незнакомцем
радіти з успіхів — радоваться успехам
дбати про (за) нащадків — заботиться о потомках
готовий до виступу — готов к выступлению
звичний до навантажень — привычный к нагрузкам
любов до Вітчизни — любовь к Отчизне
ненависть до ворогів — ненависть к врагам.
Олесь Гончар
УРИВОК З РОМАНУ «СОБОР»
Стоїть птаха, поглядає з соборної висоти на улюблену
свою з жабенятами сагу, що віддалік поблискує при місяці
плёсом, озирає сріблясті шатра акацій, що окутали Зачіп-
лянку густим медвянйстим духом.
Материзна все тут, предківщина студёнтова. Віки
промовляють до нього в цей опівнічний час, коли вже не джме-
лять моторчики по садках, не шелестить вода із шлангів
і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою, над її тй-
215
хими вуличками панує тільки червона сторожкість нёба
та спокійна ясність собору. Вночі собор ніби ще
величавіший, ніж удень. І ніколи не набридає студентові на нього
дивитись. Один із тих велетів тисячолітніх, що розкидані
по всій планеті,— то мов похмурі цитаделі стоять з
щілинами вікон-бійнйць, то стрілчастими шпилями десь
черкаються хмар, то в розлогих опуклостях бань відтворюють
образ нёба... Серед людських поколінь, серед текучих
віків височать незрушно, оклечавши себе сймволами-оз-
добами, кам'яними химерами, вкарбувавши в собі
пристрасті епох. І коли ті, далекі, прийдущі, виринувши з
глибин всесвіту, наблизяться колись до нашої планети, перше,
що їх здивує, безсумнівно, будуть... собори! І ті, зоряні,
теж стануть дошукуватись тайни пропорцій, ідеального
суголосся думки й матеріалу, шукатимуть ніким досі не
розгадані формули вічної краси!..
Так буде, студент певен цього.
Безвітряно, і коксохімівського диму сьогодні не чути.
Мёдом акацій пахне зачіплянська вуличка Весела. Шпо-
ришём затяглась попід парканами, а посередині пухкий
килим пилюки, і по ньому легко пахкають студентські,
розбиті на тренуваннях, кеди. Хоч ніде ще хлопець і не літав,
а йде по зачіплянському килиму, мов космонавт...
Для нього,.для Баглая-молодшого, тут епіцентр життя.
Тут чутніше, ніж будь-де, промовляє до тебе навколишній
світ своєю мудрою нічною тишею, химерною рослинною
в'яззю на відбілених місяцем шлакових стінах. Вночі
вражає тебе оце буйне зачіплянське барокко кетяжистих
акацій та виноградного буйнолйстя. Все змінилося,
розрослось, переплелось, і в усьому, в єдності всього —
гармонія. І самий смисл буття чи не в тому, щоб пити красу
цих ночей, жити у мудрій злагоді з природою, знати
насолоду праці і поезію людських взаємин? І щоб навчитися
цим дорожити, відчути потребу це берегти... Спочиває
Весела, натрудившись, нагаласувавшись за день,
розметавши натовпи своїх сірих, канючливих клопотів. Міцно
спить під наркозом акацій, що аж до відчинених вікон
звисають своїм рясним сріблястим суцвіттям. Не видно
ні веранд, ні парканів, ні нужників — все повите нічними
фантазіями акацій, химер'ям тіней. Тиша, сон і цвіт. Щось
є чаклунське в таємничості нічного цвітіння, в місячнім
мареві й тиші цих світлих акацієвих ночей. Все у спочинку,
тільки дихають повно легені нёба та височить над
селищами собор, чатує зачіплянські сни й сновидіння.
улюблений «любимый; излюбленный»
жабеня «лягушонок»
216
сага «(речной) залив»
віддалік «издали; поодаль, в отдалении; вдалеке, вдали»
поблискувати «сверкать; мелькать»
плёсо «плёс»
озирати «осматривать, оглядывать; обозревать»
сріблястий «серебристый»
шатро «шатёр»
матерйзна «наследство, полученное после смерти матери; родное»
промовляти «проговаривать, произносить, молвить; говорить;
обращаться»
опівнічний «полночный, полуночный»
заколисаний «убаюканный; укачанный»
сяйво «сияние»
панувати «господствовать; властвовать, владычествовать;
главенствовать; царить, царствовать»
сторожкість «сторожкость; осторожность; настороженность, чуткость;
опасливость»
набридати «надоедать»
вёлет «великан, исполин, гигант»
стрілчастий «стрелоподобный, стрелообразный, стреловидный»
черкатися «касаться; задевать; черкать»
розлогий «широкий; раздольный, пространный; развесистый; отлогий;
покатый»
опуклість «выпуклость»
баня «купол»
відтворювати «воспроизводить; воскрешать»
височіти «выситься, возвышаться»
незрушно «неподвижно»
оклечати «убрать (украсить) зеленью»
оздоба «украшение»
вкарбувавши «зарубив; отметив; запечатлев»
пристрасть «страсть»
виринувши «вынырнув»
здивувати «удивить, поразить; озадачить»
безсумнівно «несомненно»
дошукуватися «доискиваться»
суголосся «стройндсть, гармоничность; согласность»
певен «уверен»
шпорйш «спорыш»
пухкйй «рыхлый; пухлый, пушистый; пышный»
кйлим «ковер»
чутніше «слышнее, явственнее, громче»
будь-де «где-нибудь, где-либо; где угодно; где бы то ни было»
вражати «поражать, потрясать; изумлять»
кетяжистий «гроздевидный»
злагода «согласие, лад, мир; примирение»
насолода «наслаждение; блаженство, упоение; сладость»
взаємини «отношения, взаимоотношения»
відчути «ощутить, почувствовать»
спочивати «отдыхать, покоиться»
нагаласувавшись «нашумевшись; нагалдевшись»
натовп «толпа; скопление»
клопоти «хлопоты; .заботы, маета; обуза»
міцно «крепко; прочно; основательно; сильно; мощно; плотно; надёжно»
відчинений «открытый; отворенный»
ряснйй «густой; частый, обильный»
нужник «уборная»
217
чаклунський «колдовской; чародейский»
таємничість «тайна; таинственность; затаённость; сокровенность»
чатувати «караулить, сторожить, охранять; поджидать; подстерегать;
выжидать; остерегаться»
З мовної скарбниці
брати (взяти) втямки «осознавать (осознать); понимать (понять)»
датися втямки «запомниться; врезаться в память»
приходити (прийти) до тями «приходить (прийти) в сознание (себя)
дати прочухана (прочуханки) «задать трёпку»
накивати п'ятами «намазать пятки, дать тягу»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Визначте спільне й відмінне в будові
словосполучень в українській і російській мовах. Випишіть речення з
прийменником по й перекладіть їх рідною мовою.
2. Складіть речення, поставте подані слова в потрібній
граматичній формі:
Солов'ї, по, витьохкувати, садки. Діти, гриби, збирати,
піти, по, ліс, до. Ми, по, загрузнути, коліна, сніг, в. Я, знати,
по, закохана, що, вона, вуха, що, я, в. По, стояти, боки,
жита, обидва, шлях, задума, в. Вийти, якась, по, ми,
будинок, хвилина, з. Дівчина, по, бігти, поле.
3. Придумайте речення, увівши до них подані в пункті 5 уроку
словосполучення.
4. Перекладіть українською мовою:
Александр Афанасьевич Потебня
A835—1891)
Александр Афанасьевич Потебня — выдающийся
украинский и русский филолог. От своих
ученых-современников А. А. Потебня отличался необычайной широтой
научных интересов и энциклопедизмом знаний. Это
отчетливо проявилось в его трудах: они посвящены русской
грамматике (основной труд — «Из записок по русской
грамматике» в 4-х томах), звуковому строю русского
языка, различиям южных и северных русских говоров,
истории украинского и русского языков, их
сравнительному анализу, истории основных грамматических
категорий. Особенно значительные результаты, полученные
А. А. Потебней при сопоставительном изучении им
синтаксиса восточнославянских языков.
В этих работах использован обширный материал,
который разобран с такой основательностью, даже
дотошностью, с привлечением столь многочисленных источни-
218
ков, что в течение многих десятилетий труды А. А. По-
тебни оставались непревзойденным образцом
лингвистических исследований.
И это лишь часть научного творчества талантливого
ученого. Язык он рассматривал как компонент культуры,
духовной жизни народа. Отсюда интерес А. А. Потебни к
обрядам, мифам, песням славян: ведь здесь язык
воплощается в разнообразных, порой причудливых формах.
И Потебня тщательно изучает поверья и обычаи русских
и украинцев, сопоставляет их с культурой других
славянских народов и публикует несколько капитальных работ,
составивших вклад не только в языкознание, но и в
фольклористику, искусствоведение, этнографию, историю
культуры.
(Энциклопедический словарь юного филолога
(языкознание). М., 1984).
|
| Категория: И.Р.Выхованец, ЕА.Карпиловская, Н.Ф.Клименко. Изучаем УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК. Расширенный курс. | Добавил: Blacklady (16.09.2009)
|
| Просмотров: 406
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
