Статистика
Онлайн всего: 8 Гостей: 8 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
УРОК 2 Речення розповідні, спонукальні і питальні (Предложения повествовательные, побудительные и вопросительные).
Окличні речення (Восклицательные предложения)
В зависимости от цели высказывания предложения
делятся на повествовательные, побудительные и
вопросительные.
В повествовательных предложениях сообщается о
каком-либо факте действительности, явлении, событии,
напр.: «Молода Уперше в небі ластівка ширяє» (М.
Рильський); «Людина може володіти кількома мовами,
залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще,
найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною
мовою» (Б. Антоненко-Давидович).
Различаются повествовательные предложения
утвердительные (укр. стверджувальні) и отрицательные (укр.
заперечні). В утвердительных предложениях
утверждается то, что сообщается о предмете речи: «Над нашим
світом і під нашим світом Є ще свггй великі і малі» (Д. Па-
влйчко); «Душа вертає на свої руїни» (Л. Костенко).
Утвердительные предложения могут иметь в своем составе
частицы так (рус. да), авжёж (рус. ну да, конечно,
разумеется), добре (рус. хорошо), звичайно (рус. конечно)
и под.: Так, я отримав листа; Авжёж, ми приїдемо; Добре,
зустрінемося завтра. В отрицательных предложениях
используют частицы не, ні, напр.: «Утопленість в морі
плебейства то ще не є демократія» (Л. Костенко); «Ні,
не твоя була та мисль зухвала» (Д. Павлйчко).
Ліна Костенко
ГІЛОЧКА ПЕЧАЛІ
НА МОГИЛУ ПАСТЕРНАКА
Паркан тут щільний, наче почерк,
коли паперу вже в обріз.
Стоїть казковий теремочок
у білих привидах беріз.
А тиша! — Нестеров, Саврасов.
Ні трас, ні диму, ні машин.
Перелилася на терасу
молочна піна черемшин.
180
Милуюсь обрисами хмарок.
Плекаю свій маленький сад.
Живу. Звірію від помарок,
як і півсотні літ назад.
В печалі обріїв пастельних,
прорвавши славі сто тенёт,—
я не відлюдник, не пустельник,
я нросто-напросто поёт.
В землі копаюсь — діло чисте.
Я ж не самотній тут, як вовк.
У мене гарне'товариство —
Шекспїр, і Лєрмонтов, і Блок.
Ота в печі моїй жарина,
і пам'ять — досвіду вдова.
Давно повісилась Марина,
але мені вона жива.
Це вже навіки. Це той вимір —
поверх бар'єрів і епох.
Приходить зрідка Володимир.
А що, посидимо удвох.
Що, громовержцю? Що, Юпітере?
Насперечалися ущерть.
Тепер у нас вже є арбітри —
моє життя і твоя смерть.
Мій розпач давній, затужавів.
Ну, я за вами, що було б?
Мій спір із часом, із державою
не вирішить і куля в лоб.
Хай краще вб'ють мене опричники.
Ліси... Ліси... Ліси... Ліси...
Лише далёких електричок
передвечірні голоси.
Лужечок з травами нежатими.
Останні промені навскіс.
І цвйнтарик, де я лежатиму,
обнявши корені беріз...
181
гілочка «веточка»
паркан «забор»
щільний «плотный; сплошной; тесный»
папір «бумага»
казковий «сказочный»
привид «привидение, видение, призрак»
тйша «тишина, тишь»
черемшина «куст черемухи»
милуватися «любоваться»
обрис «очертание; облик»
плекати «лелеять; растить, выращивать, пестовать»
обрій «горизонт»
тенёта «тенёта; сети»
відлюдник «нелюдим; затворник, отшельник»
пустельник «пустынник, отшельник, пустынножитель»
самотній «одинокий; уединённый; сиротливый»
гарний «хороший; красивый; изящный; милый, славный»
товариство «товарищество; общество»
жарйна «уголёк»
досвід «опыт»
вимір «измерение»
удвох «вдвоём»
насперечатися «наспориться; напререкаться»
ущёрть «доверху, до краёв, дополна; до предела»
розпач «отчаяние»
затужавіти «затвердеть; загустеть; уплотниться»
краще «лучше; скорее, скорей»
останній «последний»
промінь «луч»
навскіс «наискось, вкось»
цвйнтарик «(маленькое) кладбище»
ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Зверніть увагу на будову розповідних речень.
Випишіть розповідні речення, які вам найбільше сподобалися, і
перекладіть їх рідною мовою.
2. Із поданих слів утворіть розповідні речення:
Дідусь, читати, газета. Ми, приїхати, з, Київ, до, Полтава,
поїзд. Мати, сумувати, за, син.
3. Перекладіть уривок українською мовою:
Подросток идет в школу. Юноша шагает в институт
или в университет. Целое море слов, шумный океан речи
подхватывает его там, за широкими дверями. Сквозь
живые беседы учителей, сквозь страницы сотен книг
впервые видится ему отраженная в слове необъятно-сложная
вселенная. Через слово он впервые узнает о том, чего
еще не видели (а возможно, и никогда не увидят!) его
глаза. В звучном слове развертываются перед ним
льяносы Амазонки, сверкают айсберги Арктики, шумят
водопады Африки и Америки. Раскрывается огромный мир
звездных пространств; зримыми становятся
микроскопические космосы молекул и атомов.
(Успенский Л. В. Слово о словах. К., 1987)
182
Побудительные предложения выражают
волеизъявление (побуждение к действию): приказ, просьбу, совет,
призыв, предостережение, угрозу и т. д. Напр.: «Жорстоко
в правоті своїй Невірство не суди моє. З'явись, благослови,
зігрій, Якщо ти є, якщо ти є!» (Д. Павлйчко); «Ох, не
повчайте молодих!» (Л. Костенко).
В побудительных предложениях используют формы
повелительного наклонения глагола (укр. наказового
способу дієслова). Особенностью украинского языка
является то, что он имеет в повелительном наклонении не
только формы второго лица единственного и
множественного числа, как в русском языке, но и форму первого лица
множественного числа: працюй, працюйте и працюймо;
пиши, пишіть и пишімо. Приведем примеры побудительных
предложений с указанными формами: «Посади коло ха-
тйни Край віконця кущ жоржини» (Г. Чупринка); «Як
парость виноградної лозй, Плекайте мову» (М.
Рильський); «Спогадаймо повість незабутню про далеку вільную
країну, Про стару Шотландію славутню» (Леся
Українка). Значение побуждения к действию выражают также
глагольные формы третьего лица единственного и
множественного числа в сочетании с частицами хай, нехай
(рус. пусть), нйпр.: «Хай кожний в країні виростить по
одному плодовому дереву» (О. Довженко); «Нехай
розвідниками в нёбо Летять супутники Землі!» (М.
Рильський). В побудительных предложениях неопределенная
форма глагола выражает оттенок категоричности
приказа: «— Встать! — гаркнув Грабовський» (О. Довженко).
Ліна Костенко
МАРКОВА СКРИПКА
Сумління — річ тендітна і марка.
Вже дехто з нього й пилу не стирає.
Маркові що? Є скрипка у Марка.
Де хтось би плакав, а Марко заграє.
Грай, Марку, грай! Веселу, не яку.
Куди ж ти, Марку, дінешся? Ти — вічний.
На кожне лихо маєм по Марку;
Марко Пекельний і Марко Стоїчний.
Міркуєш, Марку: так то воно так.
А все не так, і ти міркуєш марно.
183
Закінчив польку, починай гопак,—
грай, Марку, грай, бо дуже граєш гарно!
Воно, звичайно, що там говорить.
Отбж-бо й є, нема чого балакать.
А що поробиш, хай воно згорить,
сміятись краще всё-таки, ніж плакать.
Та й те сказати, як його, гай-гай!
Воно й спочити — щастя недолуге.
Смеркає — грай. Розвиднюється — грай.
Бо світ великий,— як не те, то друге.
Бо що було, а що і загуло.
Біда біду, як кажуть, перебуде.
Не може ж буть, щоб якось не було,
вже як не є, а якось воно буде.
Ти, Марку, грай. Ти знай собі одне,
що що кому коли не заманеться,—
біда мине, і щастя теж мине,—
те, що ти граєш, тільки зостанеться.
сумління «совесть»
річ здесь «дело»
тендітний «хрупкий; нежный»
дёхто «кое-кто; некоторые»
пил «пыль»
кожний «каждый; всякий; любой»
лихо «беда, несчастье; горе; нужда; зло»
міркувати «размышлять; рассуждать; толковать; соображать; гадать»
марно «напрасно, бесполезно, даром, зря; бесплодно; безуспешно;
попусту, по-пустому, впустую; тщетно»
дуже «очень, весьма, чрезвычайно; крайне; сильно»
гарно «хорошо; красиво; изящно; мило; славно»
звичайно «конечно, разумеется»
отбж-бо й є!, отож-то й є! «вот то-то и оно!»
балакати «говорить; разговаривать, беседовать, толковать, калякать;
болтать»
що поробиш «что поделаешь»
ніж «чем, нежели»
гай-гай «эхма, эх; увы»
спочити «отдохнуть; почить»
недолугий «хилый; слабый; незначительный»
розвиднюється «светает, рассветает»
якось «как-то; как-нибудь; так-сяк»
заманеться «захочется; вздумается, заблагорассудится»
184
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому спонукальні речення й
перекладіть їх рідною мовою.
2. Перетворіть розповідні речення на спонукальні:
Ти напишеш листа. Ви напишете листа. Ми напишемо
листа. Іван напише листа. Діти напишуть листа.
3. Доповніть закінчення дієслівних форм наказового способу:
Ви вйпиш- із тексту дієслова. Ти ід: додому. Хай дідусь
відпочйн-.
4. Складіть п'ять речень з усіма можливими дієслівними формами
наказового способу. Використайте в реченнях кличний відмінок
іменників.
Наприклад: Друже, заспіваймо пісню.
5. У вірші «Мова» М. Рильського замініть дієслова у формі
наказового способу множини дієслівними формами однини. Перекладіть ці
трансформовані речення рідною мовою.
Максим Рильський
МОВА
Треба доглядати наш сад.
Вольтер
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
185
Вопросительные предложения содержат вопрос,
предполагающий ответ собеседника. Для выражения вопроса
используют большое количество средств, в частности:
а) вопросительную интонацию — повышение тона на
слове, которое отражает смысл вопроса: Вам подобається
осінь? Вам подобається осінь? Вам подобається
6 с і н ь?; б) порядок слов, проявляющийся в том, что
часто в начало предложения выносится слово, с которым
связан вопрос: «— I не страшно вам отут у
посадках? — запитала Ольга» (О. Гончар); в) вопросительные
частицы невже (рус. неужели), хіба (рус. разве), чи
(рус. ли): «Невже і справді заважка мені Дорога
зустрічей і тиха путь прощань?» (М. Бажан); «— Хіба ви і в
грозу літаєте?» (О. Гончар); «— Мамо, чи кожна
пташина В вирій на зиму літає? — В мами спитала дитина»
(Леся Українка); г) вопросительные местоимения и
наречия хто (рус. кто), що (рус. что), якйй (рус. какой,
каков), котрий (рус. который), чий (рус. чей), де (рус. где),
кудй (рус. куда), звідки (рус. откуда), як (рус. как),
коли (рус. когда), доки (рус. до каких пор), чому (рус.
почему, отчего), навіщо (рус. зачем, для чего, к чему)
и др.: «І Всесвіт в лупу дивиться на нас. Хто ми йому? І що
він бачить звідти?» (Л. Костенко); «Звідки оця жива
тополина готика в гкраю степовою безмежжя, в краю сиво-
полинових українських прерію*» (О. Гончар); «Чому,
чому я жить не можу Та сам, без дум?» (П. Тичина).
В украинских вопросительных предложениях частица
чи обычно ставится в начале предложения, а в русском ей
соответствует частица ли, которая ставится после того
слова, с которым связан вопрос, сравните: укр. «Чи
задоволена ти освідченням моїм? — рус. Довольна ли ты
признанием моим?» (А. Пушкин).
Ліна Костенко
ЛЮБОВ НАНСЕНА
Я кохаю Вас, Єво. Не виходьте за мене заміж.
Не жалійте мене, хоч і тяжко буде мені.
Я Вас прошу, ні слова. Усе передумайте за ніч.
Добре зважте на все, і вранці скажете: ні.
Світла мрія про Вас співає мені, як сирена.
Прив'яжуся до щогли і вуха воском заллю.
Розумію, це щастя. Але щастя — воно не для мене.
Я боюся Вас, Єво. Я вперше в житті люблю.
186
Моя Пісне Пісень! Золоте пташеня мого саду.
Корабель попливе, я не вдержу його в берегах.
«Фрам» — це значить «Вперёд».
Ви залишитесь, Єво, позаду.
Бо до серця підступить
вічний пошук у вічних снігах.
Тиждень буде все добре.
Цілуватиму Ваше обличчя.
Може, навіть не тиждень, а цілі роки минуть.
Будем дуже щасливі...
Але потім воно покличе.
Ви зумієте, Єво, простити це і збагнуть?
Ви не будете плакать? Не поставите дущу на якір?
Не зіткнуться в мені два начала — Ви і в о н 6?
Я без Вас нещасливий. А без нього буду ніякий.
Я без Вас збожеволію. А без нього піду на дно.
Ваші теплі долоні і мої відморожені руки...
Як вуста одірву від такої сумної руки?
Чи зуміємо жити — від розлуки і знов до розлуки?
А якщо доведеться чекати мене роки?
«Фрам» застряне в льодах...
А якщо не вернуся я звідти?
Я ж собі не прощу! А якщо у нас буде дитя?!
Ви, така молода! Ви, що любите сонце і квіти!..
— Я люблю Тебе, Нансен! І чекатиму все життя.
Все, що є найсвятїше, в мені називається —
Нансен.
Хай співає сирена, вона перед нами в боргах.
Я сама розіб'ю об «Фрамові» груди шампанське,
як покличе Тебе
вічний пошук у вічних снігах.
Моя Пісне Пісень!
Вічний саде мій без листопаду!
Ти відкриєш свій полюс. Тебе не знесе течія.
Подолаєш сніги. Все залишиться, милий, позаду.
«Фрам» — це значить «Вперёд».
А на обрії буду я.
кохати «любить»
добре «хорошо; славно; благоприятно; ловко; крепко; основательно»
зважити «принять во внимание, учесть; принять в расчет; посчитаться;
сообразоваться»
187
вранці «утром»
мрія «мечта; грёза»
співати «петь»
розуміти «понимать, соображать, постигать, смыслить, разуметь,
подразумевать»
вперше «в первый раз, впервые»
пташеня «птенец»
залишитися «остаться»
пошук «поиск»
тиждень «неделя»
обличчя «лицо; облик»
може «может быть, быть может; возможно, пожалуй»
навіть «даже»
рік «год»
зуміти «суметь»
збагнути «постичь, постигнуть, понять; проникнуть,- сообразить»
зіткнутися «соприкоснуться; столкнуться»
ніякий «никакой»
збожеволіти «сойти с ума, лишиться рассудка; обезуметь»
долбня «ладонь»
сумнйй «печальный, грустный; скорбный; унылый; горестный,
плачевный; хмурый; заунывный»
якщо «если»
доведеться «придется; случится»
чекати «ждать, ожидать; дожидаться, поджидать; выжидать»
звідти «оттуда»
квіти «цветы»
життя «жизнь»
борг «долг»
течія «течение, струя»
подолати «преодолеть, победить; пересилить; побороть, одолеть;
осилить»
ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Визначте, якими засобами виражено питання
в питальних реченнях.
2. Перетворіть питальні речення у вірші на розповідні та
спонукальні.
3. Перекладіть речення українською мовою й побудуйте речення-
відповіді:
Идет ли по восходящей фантазия человечества? Разве
могли мы ошибиться? Кто написал роман «Собор»?
Эмоционально окрашенные предложения,
произносящиеся с особой восклицательной интонацией, называются
восклицательными. Восклицательными могут быть и
повествовательные, и побудительные, и вопросительные
предложения, напр.: «— Ви загубили моє життя!»
(О. Довженко): «Напруж і руки, и око!» (М. Рильський);
«Хто з вас може перелічити обов'язки своєї матері?!»
(О. Гончар). Восклицательные предложения нередко
имеют в своем составе междометия (укр. вйгуки) (о, ой, гей,
ах и др.) и частицы (укр. частки) междометного, место-
188
именного и наречного происхождения, усиливающие
эмоциональную окраску предложений: «О, де б мене не
поховали люди,— Там грудка української землі З мого
зажуреного серця буде!» (Д. Павлйчко); «Що за погляд в
цеї чарівниці!» (Леся Українка).
Ліна Костенко
КНЯЖА ГОРА
По довгій неволі хотів тут віку дожити,
на Княжій горі, над коханим своїм Дніпром.
Вже так натомйвся за краєм своїм тужити,
що вірші, здавалось, ридають уже лід пером.
Ходив по горі і дихав на повні груди.
Оце вже я дома?! — аж віри очам не йму.
І княжого міста прадавні дивні споруди
уламками фресок з землі усміхались йому.
Як батьків гостинець, як хліб солодкий від зайця,
як радісне диво найперших дитячих снів,—
хитались у відрах лозові свіжі кружальця,
шуміли дуби, і стременами вітер дзвенів.
Гора моя Княжа, далёко із тебе видно.
Смарагдовий айсберг по самі груди в Дніпрі!
Заходило сонце, і паслося панське бидло,
і паслося бидло на тій, на Княжій горі.
Сльоза закипає. Душа посварилася з Богом.
А нёбо, а простір, а це під горою село!
І так же тут любо! Дніпро під самим порогом.
І тільки порога... порога чомусь не було.
А вже за плечима хтось приставу пише цидулку.
Крізь решето сіють піщаний берег стрижі.
Земля ж мря рідна! Нема на тобі притулку.
Поети твої — і ті вже тобі чужі.
Отут, на руїнах княжого міста Родні,
над берегом чистим моєї святої ріки,
на славі минулій стою у безславнім сьогодні,
з минулої слави дивлюсь у прийдешні віки.
189
А завтра поїду. І, може, усе це — востаннє.
Цей берег... цей вітер... ці люди привітні в селі...
І вже з Петербурга буду пити листами
той спогад, ту мрію — жити на рідній землі!
І друзі там є. І «Слепую» писав я, і «Тризну».
А вірші ридають... Отак і життя промине.
Будь прокляті всі, хто відняв у мене вітчизну!
Але у вітчизни ніхто не одніме мене.
по довгій неволі «после долгой неволи»
коханий «любимый, милый, родной, дорогой»
н атом йтися «устать, утомиться; намаяться»
тужити за краєм «тосковать, горевать по родине»
вірш «стих; стихотворение»
здавалось «казалось»
дйхати «дышать»
оцё «вот; это»
місто «город»
споруда «сооружение; строение»
уламок «обломок»
найперший «самый первый; первейший»
хитатися «качаться; колебаться; покачиваться; шататься;
пошатываться; колыхаться; сотрясаться»
кружальце «кружочек»
стремёно «стремя»
смарагдовий «изумрудный; смарагдовый»
бйдло «скот; скотина»
посваритися «поссориться»
чомусь «почему-то, отчего-то; почему-нибудь, почему-либо,
отчего-нибудь, отчего-либо»
хтось «кто-то; кто-нибудь, кто-либо; некто»
цидулка «записка»
притулок «приют, кров; убежище, прибежище»
отут «тут, здесь, вот здесь; тут-то»
минулий «прошлый, прошедший, минувший; прежний, былой; истекший»
дивитися «смотреть, глядеть; смотреться, глядеться; рассматривать»
прийдешній «будущий; грядущий»
востаннє «в последний раз»
цей «этот»
привітний «приветливый; радушный; обходительный; ласковый»
лист «лист (бумаги, железа и пр.); письмо; отношение»
спогад «воспоминание, память»
отак «так, этак; вот так, так-то, таким образом»
З мовної скарбниці
не йняти віри «не верить (не доверять)»
світ зав'язати «сделать несчастным»
товктися (гасати), як Марко в пеклі (по пеклі, по пеклу) «очень много
или беспорядочно, без надобности двигаться, перемещаться»
190
ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому окличні речення й визначте,
до якого типу за метою висловлювання вони належать — розповідних,
спонукальних чи питальних.
2. Перетворіть окличні речення з вірша «Княжа гора» Ліни
Костенко на неоклйчні.
3. Побудуйте розповідні, спонукальні та питальні речення, уводячи
до кожного з них словосполучення не йняти віри, світ зав'язати і
товктися, як Марко в пеклі. Порівняйте звичайні й окличні варіанти цих
речень.
4. Поширте спонукальні речення звертанням у кличному відмінку.
Перекладіть речення рідною мовою:
Підійдй-но сюди. Не поспішаймо. Мовчати!
|
| Категория: И.Р.Выхованец, ЕА.Карпиловская, Н.Ф.Клименко. Изучаем УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК. Расширенный курс. | Добавил: Blacklady (16.09.2009)
|
| Просмотров: 1376
| Рейтинг: 2.0/1 |
|
