Статистика
Онлайн всего: 6 Гостей: 6 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
УРОК 12 Сполучники і сполучні слова в складнопідрядному реченні (Союзы и союзные слова в сложноподчинённом предложении)
В сложноподчинённом предложении следует различать
союзы и союзные слова. Подчинительные союзы,
присоединяя придаточную часть (укр. підрядну частину) к
главной, не являются членами предложения, а союзные
слова, присоединяя, как и союзы, придаточную часть к
главной, выполняют, кроме того, роль члена
предложения в придаточной части, сравните: «А проте не хочу я
брехати, Що сьогодні весело мені!» (М. Рильський) —
союз що; «Втрачені пригадуються друзі, Цвіт одцвїлий,
промінь, що погас...» (М. Рильський) — союзное слово що.
Союзы в сложноподчинённом предложении выражают
значения: 1) времени — союзы коли, доки, поки, перш
ніж, пёредг тим як, до того як, відколи, відтоді як, з того
часу як, після того як и др., напр.: «Коли помер кривавий
Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці» (Д. Павлйчко);
«Доки колона полку була в розвідників на виду, вони
скакали вперёд упевнено й безтурботно» (О. Гончар);
2) причины — союзы бо, тому що, через те що, завдяки
тому що, у зв'язку з тим що, внаслідок того що и др.,
напр.: «Не любить слово стимулів плечистих, бо п'є
натхнення тільки з рік пречистих» (Л. Костенко); «Вона
плаче, тому що їй важко» (О. Довженко); 3) цели —
союзы щоб, аби, для того щоб, напр.: «Материну пісню
колискову вогняними крилами озброїв, Вогняними крилами
живими, щоб зорю летіла зустрічати» (М. Рильський);
4) условия — союзы якщо, коли, якби, коли б, напр.:
«Якщо не можна бути вічно юним, То змолоду не будь
старим бодай!» (Д. Павлйчко); «Якби я турбувався лиш
про себе, Вже б онімів давно від самоти» (Д. Павлйчко);
5) уступительное — союзы хоч (хоча), дарма що,
незважаючи на те що, напр.: «Хоч піднімай його домкратом,
а хам не стане демократом» (Л. Костенко); «І тоді якась
полегкість прийшла в дівоче серце, хоча й вона вирішила
більше ніколи не думати про Марка» (М. Стельмах);
6) следствия — союз так що, напр.: «Теплий туман слався
по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева
потопали в ньому» (М. Коцюбинський); 7)
сравнения—^союзы як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, ніби,
нібито, начебто и др., напр.: «В материне відтале серце
238
сіялись і сіялись Маркові слова, як під новий рік сіється
в хаті жйто-пшенйця і всяка пашниця» (М. Стельмах).
Союз що присоединяет придаточные изъяснительные
части к главной части сложноподчиненного
предложения, напр.: «Я знаю, що бійця нащадки спом'януть»
(А. Малишко). Подчинительные части с союзом ніж
зависят от форм сравнительной степени прилагательных
или наречий: «Одного разу я прийшов до нього раніше,
ніж ми домовилися» (Грйгір Тютюнник).
Союзные слова чаще всего присоединяют к главной
части придаточные определительные части и придаточные
части со значением места. В определительной
придаточной части употребляются типичные для данных
конструкций союзные слова який, котрий, чий, що, а в
придаточных места — союзные слова де, куди, звідки, звідкіль,
напр.: «Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала
суму» (М. Рильський); «Слово, чому ти не твёрдая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?» (Леся Українка);
«Де кров текла козацька, трава зеленіє» (Т. Шевченко);
«Я справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись,
злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була — як на долоні»
(П. Тичина).
Грйгір Тютюнник
УРИВОК ІЗ СПОГАДІВ «КОРІННЯ»
Щоліта Григорій приїздив у Шйлівку на відпочинок,
хоч відпочинок то був дещо умовний — у селі йому,
либонь, найкраще працювалося, надто під осінь, коли його
товариші роз'їжджалися після відпустки. Тоді він сідав
за машинку й виконував намічену «норму». Не завжди,
звичайно, виконував. Він не був педантичний ні в чому.
Стало вже своєрідним штампом писати, згадуючи про
Тютюнника, що він любив брати машинку в ліс, ставити
її там на пеньок і працювати над романом. Це —
«поетичне перебільшення». Ліс од Шйлівки не дуже близько,
поки дійдеш до нього, та ще з машинкою, папером,
харчами,— то й писати перехочеться. Було це, може, разів
зо два; ходив, а от чи писалося — не знаю. Здебільшого
Григорій працював дома, за хатою, в холодку, де росла
бузина й затуляла його од людей, що проходили вуличкою,
або в хліві, де лежало паливо й мостилися ластівки.
Одного разу я прийшов до нього раніше, ніж ми
домовилися, і почув, що в хліві клаца машинка. Я ліг у дворі
239
на спориші і став ждати, поки він закінчить роботу.
Друкував він повільно, з довгими паузами, потім зовсім знишк.
Я тихо підійшов до хліва й зазирнув між дверима й
одвірком: Григорій сидів на пеньочку і дивився кудись угору,
всміхаючись сам до себе, а в машинці стриміла недодру-
кована сторінка. Я повернувся назад, але він побачив
мене й гукнув:
— Заходь. Я вже накладав. Дивись, оно які ротаті
сидять.
Я поглянув угору. Там над дверима було ластів'яче
гніздо, гарненько припасоване до бщепу, а з нього
визирало п'ятеро ластів'ят.
— Зараз прилетить їхній тато чи мама й буде
годувать отого крайнього зліва,— сказав Григорій.
— А звідки ти знаєш, що саме його?
— Бо вони їх по черзі годують. І ні разу ще не
помилились. Я примітив.
Незабаром прилетіла ластівка, пташенята
завовтузилися в гніздечку й потяглися до неї роззявленими
дзьобиками, але вона погодувала крайнього.
— О, бачив? — зрадів Григорій.— Я ж казав. У них,
брат, дисципліна...
Одягався Григорій у селі по-домашньому, щоб можна
було й за машинкою понидіть, а як треба, то й по
господарству щось зробити.
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Випишіть підрядні сполучники та сполучні
слова й підберіть до них російські відповідники.
2. Побудуйте складнопідрядні речення зі сполучниками часу та
причини.
3. Напишіть статтю, використавши в ній підрядні й сурядні
сполучники.
КОРОТКО О СЛОВАРЯХ
Первые два словаря содержат наиболее часто
употребляемые украинские устойчивые обороты и их русские
соответствия. Оба словаря составлены по алфавитному
принципу. К устойчивым оборотам украинской речи
наряду с крылатыми, образными, выражениями наподобие
ґави ловити «ворон считать», справа не варта заходу «игра
не стоит свеч», байди (байдики) бити «бить баклуши»
отнесены словосочетания — текстовые клише, смысл
которых следует запомнить, например, мати рацію «быть пра-
240
вым; делать что-л. верно, справедливо», тримати
напохваті' «держать наготове, под рукой», ласкаво просимо
«милости просим, добро пожаловать», далі буде
«продолжение следует» и др. В словарь включены также наиболее
распространенные украинские сложные предлоги, вводные
слова, наречия, правильное употребление которых делает
речь естественной и непринужденной: аж ніяк не
«нисколько не», інакше (коротше, правду, щйро) кажучи
«иначе (короче, правду, искренне) говоря», крім того
«кроме того», на разі «в таком случае», на жаль «к
сожалению», до речі «кстати» и др. Если украинский
устойчивый оборот может иметь несколько русских соответствий,
то каждый из русских эквивалентов помещался на своем
месте по алфавиту с одним и тем же украинским
соответствием, ср.: пока и тем временем, оба соответствующие
украинскому обороту тим часом. Напротив, в одну общую
статью словаря включались украинские устойчивые
обороты-синонимы с общим русским соответствием, ср.:
в конце концов — врешті-решт, зрештою, кінець кінцем.
Учтены также случаи, когда русскому обороту в
украинском языке или украинскому обороту в русском
языке соответствует отдельное слово, ср.: приятного
аппетита — смачного или післяплата — наложенный платеж.
В третьем словаре собраны украинские и русские
слова, схожие но форме, но различные по значению. Такие
слова могут полностью совпадать на письме, например,
укрг кров и рус. кров (укр. притулок), укр. шар и рус.
шар (укр. куля) или же, различаясь на письме, совпадать
либо сближаться в звучании, ср.: укр. облік и рус. облик
(укр. вйгляд), укр. брак и рус. брак (укр. шлюб) или укр.
гарбуз и рус. арбуз (укр. кавун), укр. прізвище и рус.
прозвище (укр. прізвисько).
Четвертый словарь содержит украинские слова,
имеющие несколько различных по форме и содержанию
русских соответствий. Каждое русское соответствие дается
под своим порядковым номером, в ряде случаев оно
снабжено дополнительными сведениями о том, в каком именно
значении данное украинское слово соответствует
приводимому русскому слову, напр.: захід—1. запад, 2.
мероприятие, 3. мера (способ воздействия), 4. заход
(солнца). Иногда для лучшего запоминания украинское слово
приводится в составе устойчивого оборота, напр. г
викладати — 1. выкладывать, 2. преподавать,.в. суть справи —
3. излагать суть дела. В составе устойчивых оборотов
описываемое слово дается сокращенно. В этот словарь
включены также пары однокоренных украинских слов,
9 3-255 241
различающихся лишь ударением: деревина (одно дерево)
и деревина (древесина), музика (музыка) и музика
(музыкант).
По такому же принципу составлен и последний, пятый,
словарь, включающий русские слова, имеющие несколько
различных по форме и значению украинских
соответствий, напр.: образ—1. (литературный) образ, 2.
(жизни) спосіб. В словаре представлены также некоторые од-
нокоренные слова, имеющие разные украинские
соответствия, напр.: машинист — машиніст и машинистка —
друкарка, переписывать — переписувати и
переписываться — листуватися.
Последние три словаря могут быть полезны не только
русскоязычному читателю, изучающему украинский язык,
но и украинскому читателю, овладевающему русским
языком.
|
| Категория: И.Р.Выхованец, ЕА.Карпиловская, Н.Ф.Клименко. Изучаем УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК. Расширенный курс. | Добавил: Blacklady (16.09.2009)
|
| Просмотров: 1914
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
