Статистика
Онлайн всего: 5 Гостей: 5 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ - 2
Приходнюк О. М. Археологічні пам'ятки Середнього Придніпров'я VI—
IX ст. н. є.— К. : Наук, думка, 1980.— 152 с.
Приходнюк О. М. К вопросу о присутствии антов в карпато-дунайских
землях//Славяне на Днестре и Дунае.— Киев, 1983.— С. 180—191.
Происхождение и зтническая история русского народа (по антропологиче-
ским данньїм) / Под ред. В. В. Бунака.— М.; Наука, 1965.— 414 с.
Пшеничнова Я. Я. К истории редуцированньїх б/, и в
восточнославянских язьїках. // Науч. докл. вьісш. шк. Филол. науки.— 1960.— № 1.—
С. 43—54.
Пшеничнова Я. Я. Гласньїе на месте редуцированного і в говорах
восточнославянских язьїков // Вопросьі диалектологии восточнославянских
язьїков.— М., 1964.—С. 13—25.
Расторгуев Я. Л. К вопросу о ляшских чертах в белорусской фонетике //
Тр. постоян. комис. по диалектологии рус. яз.— 1927.— Вьш. 9.—
С. 35—48.
Роспонд С. Структура и классификация древневосточнославянских антро-
понимов (имена)//Вопр. язьїкознания.— 1965.— № 3.— С. З—21.
Русанівський В. М. Джерела розвитку східнослов'янських літературних
мов.— К. : Наук, думка, 1985.— 231 с.
Русанівський В. М., Гриценко Я. Ю. Здобутки і проблеми світового
слов'янознавства. До підсумків IX Міжнар. з'їзду славістів // Вісн.
АН УРСР.— 1984.— № 3.— С. 77—78.
Русанова Я. Я. Территория древлян по археологическим данньїм // Сов.
археология.— 1960.— № 1.— С. 63—69.
Русанова Я. Я. Курганьї полян X—XI вв.— М. : Наука, 1966.— 47 с.
Русанова Я. Я. О керамике раннесредневековьіх памятников Верхнего и
Среднего Поднепровья//Славяне и Русь.—М., 1968.—С. 143—150.
Русанова Я. Я. Славянские древности V—VII вв. Культура пражского
типа.— М. : Наука, 1976.— 215 с.
Русская диалектология / Под ред. Р. И. Аванесова и В. Г. Орловой.—
М. : Наука, 1964.— 306 с.
Рьібакоу Б. Л. Радзімічьі//Працьі секцьіі археалогіі Беларус. АН.—
1932.—Т. 3.—С. 81—151.
Рьібаков Б. А. Поляне и северяне. (К вопросу о размещении летописньїх
племен на Среднем Днепре) // Сов. зтнография.— 1947.— Вьіп. 6—
7.—С. 81—105.
Рьібаков Б. А. Ремесло Древней Руси.—М. : Изд-во АН СССР, 1948.—
792 с.
Рьібаков Б. А. Древности Чернигова // Материальї и исслед. по археологии
СССР,— 1949.— № 11.— С. 7—102.
Рьібаков Б. А. Уличи // Крат. сообщ. Ин-та истории материальной
культури.— 1950.— Т. 35.— С. 3—17.
Рьібаков Б. А. Календарь IV в. из земли полян//Сов. археология.—
1962.— № 4.— С. 66—89.
Рьібаков Б. А. Древняя Русь. Сказання. Бьілиньї. Летописи,— М. : Изд-во
АН СССР, 1963,— 361 с.
268
Рьібаков Б. А. О двух культурах русского феодализма // Ленинские идеи
в изучении истории первобьітного общества, рабовладения и феодализ-
ма.—М., 1970.—С. 23—33.
Рьібаков Б. А. Исторические судьбьі праславян//История, культура, зт-
нография и фольклор славянских народов: VIII Междунар. сьезд
славистов: Докл. сов. делегации.— М. , 1978.— С. 182—196.
Рьібаков Б. А. Геродотова Скифия.— М. : Наука, 1979.— 246 с.
Рьібаков Б. А. Город Кия // Вопр. истории.— 1980.—№ 5.—С. 31—47.
Рьібаков Б. А. Язичество древних славян.— М. : Наука, 1981а.— 606 с.
Рьібаков Б. А. Новая концепция предьістории Киевской Руси : (Тезисьі) //
История СССР.— 19816.—№ 1.—С. 55—75; 1981в.—№ 2.—С.
40—60.
Рьібаков Б. А. Киевская Русь и русекие княжества XII—XIII вв.— М. :
Наука, 1982.— 589 с.
Савченко А. Н. История народно-разговорного язьїка диалектного типа в
ее отношении к истории литературного язьїка в его письменной и уст-
ной формах // Общие проблеми диалектологии и истории язьїка.—
М., 1969.— С. 6—9.
Саливон И. И., ТегакоЛ. И., Микулич А. И. Новьіе антропологические ма-
териальї к проблеме зтногенеза белорусекого народа.— М. : Наука,
1973.— 16 с.
Саливон И. И., ТегакоЛ. И., Микулич А. И. Очерки по антропологии Бе-
лоруссии.— Минск : Наука и техника, 1976.— 268 с.
Салманович М. Я- Жилище коренного населення Молдавской ССР //Сов.
зтнография.— 1947.— № 4.— С. 209—233.
Самсонов Н. Г. Древнерусский язьїк.— М. : Вьісш. шк., 1973.— 295 с.
Сеєнціцкий І. С. Правопис рукописів староруської доби // Питання слов'ян.
мовознавства.— 1958.— Кн. 5.— С. 68—74.
Седов В. В. Кривичи // Сов. археология.—1960.—№ 1,—С. 47—62.
Седов В. В. Следьі восточнобалтийского погребального обряда в курганах
Древней Руси.—Сов. археология.— 1961.— № 2.—С. 103—121.
Седов В. В. О юго-западной группе восточнославянских племен // Историко-
археологический сборник / А. В. Арциховскому к 60-летию со дня
рожд. и 35-летию научн., пед. и обществ. деятельности.— М., 1962.—
? І97 203
Седов'В. В. Дреговичи // Сов. археология.— 1963.—№ 3.—С. 112—
125.
Седов В. В. Балто-иранский контакт в Днепровском Левобережье//Сов.
археология.— 1965а.— № 4.— С. 52—62.
Седов В. В. Из истории восточнославянского расселения // Крат. сообщ.
Ин-та археологии АН СССР.— 19656.— Вьш. 104.— С. 3—11.
Седов В. В. К происхождению белорусов. Проблема балтского субстрата в
зтногенезе белорусов (на основе зтнолингвистических данньїх) // Сов.
зтнография.—1967.—№ 2.—С. 112—129.
Седов В. В. Еще раз о происхождении белорусов // Там же.— 1969.—
№ 1.—С. 105—120.
Седов В. В. Славяне Верхнего Поднепровья и Подвинья.— М. : Наука,
1970.— 200 с.
Седов В. В. Формирование славянского населення Среднего Поднепровья //
Сов. археология.—1972.—№ 4.—С. 116—130.
Седов В. В. Археология и проблема формирования белорусов // Зтноге-
нез белорусов : Тез. докл. на конф. по пробл. «Зтногенез белорусов»
C—6 дек. 1973 г.).— Минск, 1973.— С. 7—9.
Седов В. В. Славяне Среднего Поднепровья (по данньш антропологии) //
Сов. зтнография.— 1974а.— № 1.— С. 16—31.
Седов В. В. Длинньїе курганьї кривичей // Археология СССР. Свод архео-
логических источников,—М.г 19746,—Вьш, Ш—8,— 68 с,
269
Седов В. В. Ранний период славянского зтногенеза // Вопросьі зтногенеза
и зтнической истории славян и восточньїх романцев.— М., 1976.—
С. 68—108.
Седов В. В. Балтьі и славяне в древности//Знание—сила.— 1977.—
№ 9.— С. 33—36.
Седов Б. В. Славяне и иранцьі в древности // История, культура, зтно-
графия и фольклор славянских народов: VIII Междунар. сьезд сла-
вистов (Загреб — Любляна, сент. 1978 г.): Докл. сов. делегации.— М.,
1978а,—С. 227—240.
Седов В. В. Славяне и балтьі в древности//Зтнолингвистические балто-
славянские контактьі в настоящем и прошлом.— М., 19786.
Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян,— М. : Наука, 1979.—
155 с.
Седов В. Б. Начальний зтап славянского расселения в области Днепров-
ских балтов//Балто-славянские исследования. 1980.— М., 1981.—
С. 45—52.
Седов В. В. Восточньїе славяне в VI—XIII вв. / Отв. ред. Б. А. Рьібаков.—
М. : Наука, 1982.— 326 с.
Седов В. В. Славяне и кельтьі (по данньш археологии) // История, культура,
зтнография и фольклор славянских народов: IX Междунар. сьезд
славистов (Киев, сент. 1983 г.) : Докл. сов. делегации.— М., 1983.—
С. 97—107.
Селище А. М. Критические замечания о реконструкции древнейшей судьбьі
русских диалектов//Зіауіа.— 1928.— Кос. 7, зез. 1.— С. 33—43.
Селище А. М. Соканье и шоканье в славянских язьїках // Селищев А. М.
Избр. тр.—М., 1968.—С. 584—604.
Семенова М. Ф. К вопросу о сочетаниях A1, 11 // Учен. зап. Латв. ун-та
им. Петра Стучки.— 1959.— Т. ЗО.
Сергиенко Ю. Г. О локальних особенностях белорусского народного ор-
намента // Зтногенез белорусов: Тез. докл. на конф. по пробл.
«Зтногенез белорусов» C—6 дек. 1973 г.).—Минск, 1973.—С. 184—187.
Середонин С. М. Историческая география.— Пг., 1916.— 241 с.
Скляренко В. Г. Нариси з історичної акцентології української мови.—
К. : Наук, думка, 1983.— 239 с.
Смішко М. Ю. Карпатські кургани першої половини І тисячоліття нашої
ери.— К. : Вид-во АН УРСР, 1960.— 187 с.
Соболевский А. И. Очерки по истории русского язьїка.— Киев, 1884.—
Ч. 1.- 156 с.
Соболевский А. И. Лекции по истории русского язьїка.— 4-е изд.— М.,
1907.— 309 с.
Соболенко 3. Р. Типьі белорусского традиционного жилища // Зтногенез
белорусов: Тез. докл. на конф. по пробл. «Зтногенез белорусов» C—
6 дек. 1973 г.).— Минск, 1973.— С. 177—179.
Соловьева Г. Ф. Славянские союзьі племен по археологическим материалам
VIII—XIV вв. н. з. (вятичи, радимичи, северяне) // Сов. археология.—
1956.— Т. 25.— С. 138—170.
Соловьева Г. Ф. К вопросу о приходе радимичей на Русь // Славяне и Русь.—
М., 1968.—С. 352—356.
Соловьева Г. Ф. О происхождении радимичей // Зтногенез белорусов : Тез.
докл. на конф. по пробл. «Зтногенез белорусов» C—6 дек. 1973 г.).—
Минск, 1973.—С. 23—24.
Спицьш А. А. Древности антов//Сб. Отд. рус. яз. и словесности
АН СССР.— 1928.—Вьіп. 101.—С. 492—495.
Стрижак О. С. Назви річок Полтавщини.— К. : Вид-во АН УРСР, 1963.—
112 с.
Стрижак О. С. Тиверці (таємниче літописне плем'я) // Мовознавство,—
1969,— № 4.— д. 47-56,
270
Отрижак О. С. Сіверяни // Там же.— 1973.— № 1.— С. 64—76.
Судник Т. М., Толстая С. М., Топоров В. Я. К характеристике южной час-
^ ти балто-славянского язикового союза // Сов. славяноведение.—
1967.—№ 2.—С. 38—45.
Судник Т. М. Диалектн литовско-славянского пограничья. Очерки фоно-
логических систем.— М. : Наука, 1975.— 231 с.
Сухобоков 0. В. Славяне Днепровского Левобережья (Роменская культура
и ее предшественники).— Киев : Наук, думка, 1975.— 168 с.
Телегин Д. Я- Там, где вьірос Киев.— Киев : Наук, думка, 1982.— 96 с.
Теплова В. Я. Звуки л> /, у на месте зтимологического л твердого и их место
в фонологических системах севернорусских говоров // Очерки по фо-
нетике севернорусских говоров.— М., 1967.— С. 153—176.
Тереножкин А. И. Предскифский период на Днепровском Правобережье.—
Киев : Изд-во АН УССР, 1961,— 248 с.
Тереножкин А. И. Общественньїй строй скифов // Скифьі и сарматьі.— Киев,
1977.— С. 3—28.
Тилков Д. Гласна ьі в говора на с. Тихомир Кьрджалийско // Изв. на Инст.
за бьлг. език.— 1962.— № 8.— С. 237—240.
Тимченко Є. К. Курс історії українського язика.— К., 1927.— 171 с.
Те ж.— 2-е вид.— 1930.— XV, 216 с.
Ткаченко О. Б. Сопоставительно-историческая фразеология славянских
и финно-угорских язьїков.— Киев : Наук, думка, 1979.— 298 с.
Толочко Я. Я. Роль Києва в образовании древнерусского государства //
Становление раннефеодальньїх государств.— Киев, 1972.— С. 123—
131.
Толочко Я. Я. Древняя Русь.— Киев : Наук, думка, 1987.— 246 с.
Толстая С. М. Обсуждаются проблеми восточнославянского зтногенеза//
Вест. Моск. ун-та. Филология.— 1984.— № 1.— С. 86—89.
Топоров В. Н.Об одной ирано-славянской параллели из области синтакси-
са // Крат. сообщ. Ин-та славяноведения АН СССР.— 1960.—
Вьш. 28.—С. 3—11.
Топоров В. Я. К проблеме балто-славянских язикових отношений//Ак-
туальньїе проблеми славяноведения.— М., 1961.— С. 211—218.
Топоров В. Я. Прусский язик: Словарь.—М., 1975.—А — Б.—1975,
Е — Н.— 1979.
Топоров В. Я. К фракийско-балтийским язьїковьім параллелям // Балкан-
ский лингвистический сборник.— М., 1977а.— С. 59—116.
Топоров В. Я. К древнебалканским связям в области язьїка и мифологии //
Там же.— 1977 6.—С. 40—58.
Топоров В. Н., Трубачев О. Я. Лингвистический анализ гидронимов Верх-
него Поднепровья.— М. : Изд-во АН СССР, 1962.— 270 с.
Трєтьяков Я. Я. Восточнославянские чертьі в биту населення Придунай-
ской Болгарин//Сов. зтнография.—1958.—№ 2.—С. 170—183.
Трєтьяков Я. Я. Восточнославянские племена.— М. : Изд-во АН СССР,
1953.— 312 с.
Трєтьяков Я. Я. Зтногенетический процесе и археология // Сов. архео-
логия.— 1962.— № 4.— С. 3—16.
Трєтьяков Я. Я. Финно-угрьі, балтьі и славяне на Днепре и Волге.—
М.; Л. : Наука, 1966.— 307 с.
Трєтьяков Я. Я. Восточньїе славяне и балтийский субстрат // Сов. зтно-
графия.—1967.—№ 4.—С. 110—118.
Трєтьяков Я. Я. Об истоках культури роменско-борщевской древнерусской
группировки // Сов. археология,— 1969.— № 4.— С. 78—90.
Трєтьяков Я. Я. У истоков древнерусской народности.— Л. : Наука,
1970.— 156 с. (Материалн и иселед. по арх^ологии СССР, № 179.)
Трєтьяков Я. Я. Раннесредневековне восточнославянские древности,—
Я, : Наука, 1974,-253 с. — Из содерж,: Предисловие,— ?, 3-Ю.
т
Третьяков її. Я. По следам древних славянских племен.— Л. : Наука,
1982.— 142 с. 7
Третьяков Я. Я., Шмидт Е. А. Древние городища Смоленщиньї.— М. ;
Л. : Изд-во АН СССР, 1963.— 194 с.
Трубачев О. Я. О племенном названий «уличи» // Вопр. славян. язмкозна-
ния.— 1961.— Вьш. 5.— С. 186—190. /
Трубачев О. Я. Из славяно-иранских лексических отношений // Зтимоло-
гия, 1965.—М., 1967.—С. 3—81.
Трубачев О^Н. Названия рек Правобережной Украиньї. Словообразование.
Зтимология. Зтническая интерпретация.— М. : Наука, 1968.— 289 с.
Трубачов О. М. Етимологічні спостереження над стратиграфією ранньої
східнослов'янської топонімії//Мовознавство.— 1971.— №6.—С. З—17.
Трубачев О. Я. Ранние славянские зтнонимьі — свидетели миграции
славян//Вопр. язьїкознания.— 1974.— № 6.—С. 48—67.
Трубачев О. Я. Лингвистическая периферия древнейшего славянства.
Индоарийцьі в Северном Причерноморье//Там же.— 1977.—№ 6.—
С. 13—29.
Трубачев О. Я. «Старая Скифия» ('АрХаїт] 2хі)Фіт]) Геродота и славяне.
Лингвистический аспект // Там же.— 1979.— № 4.— С. 29—45.
Трубачев О. Я. Язьїкознание и зтногенез славян. Древние славяне по дан-
ньш зтимологии и ономастики // Там же.— 1982.— № 4.— С. 10—26.
Трубачев О. Я. Язьїкознание и зтногенез славян. Древние славяне по дан-
ньш зтимологии и ономастики // Славянское язьїкознание : IX Между-
нар. сьезд славистов (Киев, сент. 1983 г.) : Докл. сов. делегации.—
М., 1983.— С. 231—270.
Трубачев О. Я. Язьїкознание и зтногенез славян // Вопр. язьїкознания.—
1984а.—№ 2.—С. 15—30; 19846.— № 3.—С. 18—29; 1985а.—
№ 4.— С. 3—17; 19856.— № 5.— С. З—14.
Усачева В. В. Ареальная характеристика названий леща в славянских язьі-
ках //Общеславянский лингвистический атлас: Материальї и исслед.,
1975.—М., 1977.—С. 110—123.
Ушаков В. Е. О язьіке устюжской кормчей XIII—XIV вв.— Киров, 1961.—
68 с.
Федоров Г. Б. Тиверцьі // Вестн. древн. истории.— 1952.— № 2.— С. 250—
259.
Федоров Г. Б. Население Прутско-Днестровского междуречья в І тьісяче-
летии н. з.— М. : Изд-во АН СССР, 1960.— 380 с. (Материальї и
исслед. по археологии СССР, № 89.)
Федоров Г. Б. Население юго-запада СССР в І — начале II тьісячелетия на-
шей зрьі // Сов. зтнография.— 1961.— № 5.— С. 80—106.
Федоров Г. Б.Об обряде погребений как историческом источнике // Истори-
ко-археологический сборник / А. В. Арциховскому к 60-летию со дня
рожд. и 35-летию науч., пед. и обществ. деятельности.— М., 1962.—
С. 154—159.
Филин Ф. П. Очерк истории русского язмка до XIV столетия.— Л., 1940
(Учен. зап. Ленингр. пед. ин-та им. А. И. Герцена.— 1940.—Т. 27.).
Филин Ф. Я. Лексика русского литературного язика древнекиевской зпохи
(по материалам летописей).— Л., 1949.— 288 с. (Учен. зап. Ленингр.
пед. ин-та им. А. И. Герцена.— 1949.— Т. 80).
Филин Ф. Я. Образование язмка восточньїх славян,— М. ; Л. : Изд-во
АН СССР, 1962.— 294 с.
Филин Ф. Я. Древнерусские диалектньїе зоньї и происхождение восточно-
славянских язьїков//Вопр. язьїкознания.— 1970.— № 5.— С. З—14.
Филин Ф. П. Происхождение русского, украинского и белорусского
язьїков: Ист.-диалектол. очерк.— Л.: Наука, 1972.— 655 с.
Филин Ф. П. О происхождении праславянского язмка и восточнославян-
ских язьїков//Вопр. язьїкознания.— 1980.—№ 4,—С. 36—50.
272
Филин Ф. Я. Проблеми исторической лексикологии русского язьїка (Древ-
1^ ний период) // Славянское язьїкознание: IX Междунар. сьезд слави-
стов (Киев, сент. 1983 г.): Доклади сов. делегации.—М., 1983.—
С 271—287.
Фортинатов Ф. Ф. Сравнительная фонетика индоевропейских язьїков.—
Ау : Учпедгиз, 1956.— 450 с. (Фортунатов Ф. Ф. Избр. труди; Т. 1).
Хабургаев Г. Л. «Изоглоссная стратиграфия» — основа локализации и
хронологизации язьїковьіх изменений // Лингвогеография, диалекто-
логия и история язьїка.— Кишинев, 1973.— С. 192—202.
Хабургаев Г. Л. Возможности «лингвоархеологической» реконструкции
восточнославянского глоттогенеза (К постановке вопроса) // Вестн.
Моск. ун-та. Филология,— 1974а.— № 2.— С. 38—45.
Хабургаев Г. Л. Старославянский язьїк.— М. : Просв., 19746.— 432 с.
Хабургаев Г. Л. Зтнонимия «Повести временньїх лет» в связи с задачами
реконструкции восточнославянского глоттогенеза.— М. : Изд-во МГУ,
1979.— 231 с.
Хабургаев Г. Л. Становление русского язьїка: Пособие по ист. граммати-
ке.—М. : Вьісш. шк., 1980.— 191 с.
Хаелюк Я. И. Раннеславянские поселення в с;редней части Южного По-
бужья//Сов. археология.— 1963.— № 3.—С. 187—201.
Хаелюк Я. Я. Раннеславянские поселення в бассейне Южного Буга //
Раннесредневековьіе восточнославянские древности.— Л., 1974.—
С. 181—215.
Херрман Я. Полабские и ильменские славяне в раннесредневековой бал-
тийской торговле//Древняя Русь и славяне.— М., 1978.—С. 191—
196.
Хмель Я. С, Майборода Л. Я. К вопросу о методологии изучения зтно-
генеза славян // Історія, культура, фольклор та етнографія
слов'янських народів : IX Міжнар. з'їзд славістів: Доповіді.— К., 1983.—
С. 107—118.
Чекман В. Я. Развитие противопоставлений твердих и мягких согласннх
фонем в белорусском язьіке. (Типологическое и сравнительно-истори-
ческое исследование) : Автореф. дис. ...канд. филол. наук.— Минск,
1968.— 21 с.
Чзкман В. М. Гісторьія проціпастауленняу па цвердасці — мяккасці у
беларускай мове.— Мінск : Навука і тзхніка, 1970.— 152 с.
ШахматовА. Л. Исследование о язьіке новгородскнх грамот XIII и XIV
века//Исследования по русскому язьїку.— Спб., 1886.—Т. 1.—С.
131—285.
ШахматовА. А. К вопросу об образовании русских наречий // Рус. филол.
вестн.— 1894.— № 3.— С. 1—12.
Шахматов А. А. Исследование о двинских грамотах, XV в.— Спб., 1903.—
Ч. 1—2.
Шахматов А. А. Очерк древнейшего периода истории русского язьїка.—
Пг., 1915.— 369 с.
Шахматов А. А. Русский язьік, его особенности. Вопрос об образовании
наречий. Очерк основних моментов развнтня литературного язьїка //
История русской литературьі до XIX в. / Под ред. А. Е. Грузинского.—
М., 1916.—Т. 1.
Шило Г. Ф. Явище протези в слов'янських мовах // Вопросьі славянского
язьїкознания.— Львов, 1949.— Вьіп. 2.— С. 229—247.
Шило Г. Ф. Південно-західні говори УРСР на північ від Дністра.— Львів
1957.— 254 с.
Шмидт Е. А. О смоленских длинньїх курганах//Славяне и Русь.— М
1968.—С. 224—229.
Штихов Г. В. Проблеми истории населення Белоруссни VI—VIII веков
в свете археологических данньїх // Зтногенез белорусов: Тез, докл.
273
на конф. по пробл. «Зтногенез белорусов» C—6 дек. 1973 г.).— Минск,
1973.—С. 31—34.
Зтногенез белорусов: Конф.— 1973: Тез. докл. на конф. по пробл.
«Зтногенез белорусов» C—6 дек. 1973 г.).— Минск, 1973.— 241 с.
Зтнокультурная карта территории Украинской ССР в І тьіс. н. з.— Киев :
Наук, думка, 1985.— 184 с.
Юшков С. В. До питання про походження Русі // Наук. зап. Ін-ту
мовознавства АН УРСР. Мовознавство.— 1941.— Т. 1.— С. 137—156.
Ягич И. В. Приложение к отчету о присуждении Ломоносовской премии в
1883 г. // Сб. Отд-ния рус. яз. и словесности имп. АН.— 1884.—
Т. 33, №2.—С. 94-95.
Якубинский Л. Я. История древнерусского язьїка.— М. : Учпедгиз,
1953.— 368 с.
Янин В. Л. Археологический комментарий к Русской правде // Новгород-
ский сборник. 50 лет раскопок Новгорода.— М., 1982.— С. 138—155.
Янин В. Роль Новгорода в отечественной истории: Докл., прочит. на
Всесоюзн. конф., посв. 1125-летию Новгорода//Знание—сила.—
1985.— № 4.— С. 24—27.
Ви&а /С. Біе Уог^езсЬісЬІе сІег АізІізсЬеп (ВаШзсЬеп) Зіатте іп ЬісЬіе
сіег ОгІ5патепіог5Спип?. 5ігеіЬег? РезідаЬе.— І-еір2І?, 1924.
Вща /Є. Біе ШаиізсЬ-чуеіззгиззізсЬеп Ве2Іепип?еп ипсі іЬг АНег // КіпкіІ-
піаі газіаі.— 1961.— Всі. 3.— 5. 749—778.
Сгектап №. Акапіе. Ізіоіа і]ат$ка і ]'е?о росЬосігепіе//ЗІауіа огіепі.—
1975.— Кос2. 24.— № 3.— 5. 283—305.
Рііег М. 5. ТЬе Аііегпаііоп 1 *о у(>у) іп Базі Зіауіс // IX Междунар. сьезд
славистов (Киев, сент. 1983 г.): Рез. докл. и письм. сообщ.— М.,
1983а.—С. 67.
Рііег М. 5. ТЬе АІіегпаііоп 1 ео у іп Базі Зіауіс//Атег. сопігіЬ. піпіЬ
іпіегп. соп?г. ЗІауізіз, Кієу, 5ері. 1983.— Уоі. 1. Ьіп§иізІісз / Еа\ Ьу
М. 5. РНег.— СоїитЬиз (ОЬіо), 1983.— Р. 99—118.
Ригйаі А. Кограсі ]'е,гука ргазіошапзкіе^о >у 5>уіеі1е го2>уо]'и ?Іозо>уе?о.—
^госіа^у, 1961.— 114 з.
Сіизкіпа 1. О сіги^іеі раїаіаіігаф зр6І?Іозек іуІпо^гуко^уусЬ >у гозуізкісЬ
сііаІекіасЬ рбІпоспо-гасЬосіпісЬ // 51ауіа огіепі.— 1966.— Косг. 15,
№ 4.— 5. 475—482.
боїф 2. «Кепіит» еіетепіз іп Зіауіс // Ілп^иа розпапіепзіз.— 1972.—
Т. 16.— 5. 53—82.
Ооіф 2.[51гаіуїікас]'а зІо>упісІ\уа ргаз1о\уіап$кіе?о а га^асіпіепіе еіпо^епегу
Зіошап// Нос2. 5Іа\уІ5І.— 1977.— Т. 38, № 1.— 5. 15—30.
Іадіб V. Оипау — Біта] іп сіег зїа^уізсЬеп Уоікзроезіе // АгсЬ. $1ау. РЬіІо-
1о1о?іе.— 1876.—Всі 1.—5. 289—333.
Каїтукою А. Ігапіапз апсі 51ауз іп ЗоиіЬ Киззіа //Л. Атег. Огіепі. 5ос.—
1925.—№ 45.—Р. 68—71.
Котагек М. Развитие праславянского ? в севернославянских язиках //
IX Междунар. сьезд славистов (Киев, сент. 1983 г.): Рез. докл. и письм.
сообщ.— М., 1983.— С. 69.
Кга]сотс К. Роуосі а уууіп зІоуепзкеЬо іагука.— Вгаїізіауа : 51оу. ресі.
пакі., 1981.—235 з.
Кигазгкіетсг №. 2агуз сііа1екІо1о§іі уузсЬосіпіозІошапзкіе} г \ууЬогет іекз-
іо^у ^уаго^уусЬ.— Шагзга^уа : РШ1М, 1963.— 167 з.
Іекг-ЗрІашШкі Т. О росЬосігепіи і ргаоісгугпіе Зіо^уіап.— Рогпап, 1946.
Іекг-Зріашіпвкі Т. Зіозипкі рокге^уіепзідуа ]е,2уко^у гизкісЬ // Носг. зіа-
їуізі.- 1921.— Т. 9, № 1.—5. 23—71.
ІеНг'ЗрІашпзкі 7\ 2а?асіпіепіе рокге\УІепзі\уа іе,гуко^уе?о // Кеї.^ па III
гіегсігіе Роїзкїе^о Тотуаг2узі\уа іе,2укогпаїУсге?о ™ \Уагз2а>уіе, 29—
ЗО сгепу. 1928. г. // ЬеЬг-ЗрІатуіпзкі Т. Зіисііа і згкісе тууЬгапе г ]>
2укогпа\узі\уа зІо^уіадзкіе§ог— ^Уа^52а^уа, 1957.— 5. 5—1?.
274
Магіиііз V. Ваііц іг кііц іпсіоеигоріесіц каІЬц запіукіаі. Оесііпасііа.— VII-
піиз, 1970.—Р. 314—317.
Маііиііз V. Аріє зепоуез уакаги, Ьаііиз Ьеі ]ц запіукіиз зи зіауаіз, ііігаіз іг
дегтапаіз//Із Ііеіиуіц еіпо^епегез.—Уііпіиз, 1981.
Магеї Р. V. Угпік зІоуапзкеЬо Гопо1о?іскеЬо зізіети а іеЬо уууо] сіо кбпсе
оЬсіоЬГ зіоуапзке іагукоуе іесіпоіу // Зіауіа.— 1956.—Т. 25, № 4.—
5. 443—495.
МеіІШ А. Ьез уиез сіє Засптаїоу зиг 1а сопзШиїіоп сіє 1а паііоп гиззе еі
сіез (Ііаіесіез гиззез // Кеу. Еі. 51ау,— 1921.— Мі 1.
МеШеі А. Ье зіауе соттип.— Рагіз, 1934.
Иіе&егіе І. Зіоуапзке зіагогіїпозіі.— Ргапа, 1902—1912.—Т. 1—3.
ОігдЬзкі Л ШгіаІ ]'ас\уіп?б\у ту кзгіаіклуапіи ]'е,2ука роїзкіе^о // Асіа Ваі-
іісо-51ауіса.— 1964.—Т. 1.—5. 207—216.
Роїак V. Копзоіісіасе зІоуапзкеЬо і'агукоуеЬо іури у зЧгзісЬ ууспосіоеугорз-
кусЬ зоиуізІозіесЬ // Зіауіа.— 1973.— Косп. 42, зез. 2.— 5. 125—134.
Ногхюасіоіиькі ^. Іі\уа?у о сіуїі:оп?асп іе, ио ту ро1исіпіо\у02аспо(іпіет паггесги
Ьіаіогизкіет // МаіегіаІу і ргасе котізіі \^гуко^о\ Акасіетіі итіеіеД-
позсі.— 1904.—Уоі. 1.
$іап§ СНг. 8. Иіе аІІгиззізсЬе ІігкипсіепзргасЬе сіег 51асИ Роїогк.— Озіо,
1939.— 148з. * •
ЗііеЬег 2. Иги^а раїаіаіігасіа ІуІпоі^гуко^уусЬ ту зшеїіе аііази сііа1екіб\у
гозуізкісЬ па ^узсЬбсі осі Мозк^уу // Косг. зіашзі.— 1968.— Т. 29,
№ 1.—5. 3—6.
Тазгускі V?. 2 сіашіусп росігіаіб™ сііаіекіусгпусії іе^ука роїзкіе^о, сг. 2.
Рггеізсіе і а > і є.— ілуо>у, 1934.
Тавгускі №. О ?\уаіхкуусЬ їогтасп т?Іес, т?Іу, то?Ііс зіе. і ір. (Когсігіаі г
Ьізіогусгпеі сііа1екІо1о?іі роїзкіеі) // Зіисііа г П1о1о?іі роїзкіеі і
з1о\уіапзкіеі.—Шагзга\уа, 1957.— Уоі. 2.-5. 230—246.
Тгаопісек Р. Міиупісе зрізоупе* безііпу. Ніазкозіоуі — Туогепі зіоу — Туа-
гозіоуі.—РгаЬа, 1951.— С. 1.— 612 з.
ТгиЬеігкоу N. Еіпі§ез йЬег сііе гиззізсЬе ЬаиіепІ\уіск1ип? ипсі сііе Аиї1бзип?
сіег ?етеіпгиз5І5СПеп ЗргасЬеіпЬеіі // 2. зіа^у. Рпііоі.— 1925.— Всі. 1.—
Н. 12.—5. 287—319.
УаШапі А. Сгаттаіге сотрагее сіез Ьап^иез зіауез.— Ьуоп, 1950.— Т. 1.
Цопсігак с7. Ііег?Іеіс1іепсіе зІауізсЬе Сгаттаіік.— Всі 1.— 2-Іе АиИ,—Сбі-
Ііп?еп, 1924.— 18.-724 5. |
| Категория: Г. П. ПІВТОРАК - ФОРМУВАННЯ І ДІАЛЕКТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ МОВИ | Добавил: Blacklady (01.09.2009)
|
| Просмотров: 249
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
