Статистика
Онлайн всего: 5 Гостей: 5 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
ДІАЛЕКТНІ ФОНЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ В ДАВНЬОРУСЬКИХ ГОВОРАХ ПІЗНЬОГО ПЕРІОДУ (ДРУГА ПОЛОВИНА XI—XIII ст.)
Від середини XI ст. до нас дійшли найдавніші
східнослов'янські писемні пам'ятки, і з цього часу чимало
східнослов'янських мовних інновацій (як загальних, так і регіональних)
знаходять документальне підтвердження в давньоруській
писемності. Але цей сам по собі важливий факт ще не свідчить
про початок нового етапу в історії давньоруської мови: по-
перше, збережені давньоруські пам'ятки XI ст. не є
найдавнішими документами східнослов'янської писемності взагалі і,
по-друге, безперервний мовний розвиток давньоруських
говорів відбувався незалежно від давньоруської писемної
практики. У живій народній мові давньоруського періоду
безперервно тривали діалектні зміни й перетворення на всіх мовних
рівнях. Одні з цих змін започаткувалися ще в дописемний
період і за давньоруської доби вже завершувались, інші, що були,
як правило, наслідком попередніх змін, тільки починалися.
Найзначнішим фонетичним процесом в історії
давньоруської мови, як і всіх слов'янських мов, був занепад
зредукованих голосних 7) та ь, що став «поворотним етапом у розвитку
слов'янських мов історичного періоду» [Филин 1962 : 259].
Унаслідок цього процесу відбулася серйозна перебудова
фонетичної й фонологічної системи давньоруських говорів: після
припинення дії закону відкритого складу змінилася структура
складів і принципи складоподілу, відбулися численні
перетворення голосних і приголосних у різних позиціях, сполук
зредукованих з плавними /?, л і т. п. [Филин 1972 : 219]. І хоч
багато фонетичних перетворень, пов'язаних із занепадом
зредукованих, були спільними для всіх давньоруських говорів,
значна кількість цих змін у різних діалектних ареалах дала
різні результати, що стали новими розрізнювальними
особливі
востями окремих діалектних макрозон давньоруської мови
а згодом — і окремих східно-слов'янських мов. Частина цих
процесів тривала й після давньоруського періоду й набула
суто російського, українського чи білоруського характеру.
Неоднакові результати занепаду зредукованих у різних
давньоруських ареалах значною мірою були зумовлені
попереднім ходом розвитку східнослов'янських говорів, не
синхронним і хронологічно нерівномірним процесом занепаду
зредукованих та деякими позалінгвістичними чинниками,
пов'язаними з розвитком феодальної роздрібненості й
поступовим розпадом давньоруської народності. Цілком ясно, що
зростаюча самоізольованість окремих давньоруських земель,
децентралізація державного життя, послаблення економічних
і культурних взаємозв'язків між численними давньоруськими
князівствами тощо,— усе це стимулювало активізацію
діалектних процесів у давньоруських говорах, зокрема й
неоднаковий у різних ареалах вияв фонетичних явищ, зумовлених
занепадом зредукованих. Тому є всі підстави вважати, що
початок занепаду зредукованих г та ь у давньоруській мові
започаткував і новий етап її розвитку.
|
| Категория: Г. П. ПІВТОРАК - ФОРМУВАННЯ І ДІАЛЕКТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ МОВИ | Добавил: Blacklady (01.09.2009)
|
| Просмотров: 309
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
