Статистика
Онлайн всего: 5 Гостей: 5 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
4.3.4 ДИСПАЛАТАЛІЗАЦІЯ Р У ПІВДЕННОРУСЬКИХ ГОВОРАХ
Тенденція до нейтралізації протиставлення р — р\ яка у
протобілоруських та в поліських говорах реалізувалася ще в
дописемний період, на ареал сучасного південно-західного
наріччя української мови поширилась пізніше, можливо, десь
у кінці ХІ^— на початку XII ст. і, віддаляючись від епіцентру,
поступово послаблювалась.
У всіх протоукраїнських говорах диспалаталізація /?'
послідовно відбулася лише в середині слова перед колишнім ь
у слабкій позиції. Пор. у староукраїнських грамотах XIV—
XV ст.: землю бортную (Гр. бл. 1350, Пещак 28), бортми, в?р-
ньіи, вірною, вірному (Гр. 1361 36), и з боргьми (Гр. 1366
40), в?рно, вірного, вірную (Гр. 1361 36), и з боргьми (Гр.
1366 40), вйрно, вірного, вірную (Гр. 1378 59), бортноую,
боргьноую A440, 1492, бл. 1500), бортного A413), бортним
A433, 1492), бортное A499), бортньїми, борьтньїми, бортьньїми
A430, 1433, 1437, 1446, 1451, 1457, 1492, 1496, 1498, 1500) таін.
(ССУМ І 113—114), в?рньіи, вєрньш, вирньїи A361, 1422,
1423, 1438 і т. д.), вєрную, вєрьную A407, 1436, 1444, 1447,
1457, 1462, 1476, 1499 та ін.), вирную, вирноую, вирьноую
A425, 1430, 1457, 1460, 1462, 1464), вірною, вЬрьною A361,
гзд
1407, 1419, 1426, 1437, 1445 і т. д.), вєрною, вєрьною A400,
1430, 1436 і т. д.) та ін. (ССУМ І 230—232).
В інших фонетичних умовах процес диспалаталізації р9
у різних діалектах мав свої особливості.
Згідно з сучасними лінгвогеографічними даними, диспа-
латалізація /?' перед рефлексами давніх 'а, § послідовно
відбулася в українських говорах північніше умовної лінії
Західний Буг — Золочів — Теребовля — Чортків — по р. Прут
до Дністра — по Дністру до межі з Молд. РСР, хоч ізоглоси
окремих лексем (зора, зори, рабйї, запражу) подекуди
переходять цю межу як на північ, так і на південь (АУМ т. 2
к. 115—117). Слід відзначити, що в ареалі сучасного південно-
західного наріччя української мови ствердіння плавного р'
хронологічно збіглося з диспалаталізацією губних. Тому на
периферії окресленого ареалу, де тенденція до
диспалаталізації /?' виявлялась дещо слабкіше, вона втратила свою
самостійність і реалізовувалась за тим самим принципом, що й диспа-
латалізація губних,— з появою між стверділим приголосним
і наступним голосним проміжного ]. Зокрема, форма зорйа
ще й нині зберігається в наддністрянських та в покутсько-
буковинських говірках, форми бурйа, рйаснйй спорадично
виступають у крайніх західних волинських, крайніх західних
наддністрянських та в західних бойківських говірках.
Південніше починається ареал збереження опозиції /?' — /?,
представлений спочатку лексемою рЧснйй (східні наддністрянські
говірки), а далі ця опозиція виступає регулярно: бур'а,
бур*і, р'аснйй — у західних наддністрянських і східних
лемківських говірках; бур"а, бур"і, р'аснйй, зор'а, зор'е — у
південних наддністрянських говірках, у гуцульському,
покутсько-буковинському, бойківському, закарпатському,
лемківському говорах (АУМ т. 2, к. 115, 116).
Проміжний ] між стверділим р і наступним голосним
засвідчений і в окремих говірках північного наріччя української
мови, зокрема в середньополіських говірках Нижньої Прип'яті
й Нижнього Тетерева (порйадок, гарйачиі, грйад, бурйа,
зорйа, рйама), у крайніх північних і — рідше— в
центральних (крайніх чернігівських) східнополіських говірках (бурйа,
зорйа, порйадок, гарйачиі, запрйажу, грйад, рйама) тощо
(АУМ, т. 1 к. 126—129). Це — автохтонне явище, що виникло
тут, як і у відповідних південно-західних говорах, на
периферії давнього ареалу послідовної диспалаталізації /?' по
сусідству з північними середньонаддніпрянськими говірками,
в яких тенденції до ствердіння ру спочатку не було.
і У позиції перед кінцевим ь палатальний /?' ствердів у
більшості українських говорів, крім крайніх південно-західних.
Зокрема, форма звір' зберігається в східних лемківських,
231
закарпатських, частково — в гуцульських говірках; у
покутсько-буковинському говорі трапляються говірки з р (звір) і зр1
(звір'), а часом обидві форми виступають паралельнц. Форми
плуготар, плугатйр, плугатор характерні для закарпатських
(північних надборжавських і північних марамороських),
гуцульських покутсько-буковинських говірок. Кінцевий р' у
двоскладових лексемах з наголошеним суфіксом типу косар',
гончар', вівчар', рибар' зберігся в південно-західному
діалектному ареалі, що окреслюється ізоглосою: північніше м.
Турка — південніше м. Долина — верхів'я річок Лімниця,
Бистриця — Прут — південніше м. Коломия — дугою до Дністра
із заходом на його Лівобережжя — різко на південь через
Прут до Черемоша — через гирло Черемоша до м. Хотин —
лівобережжям Дністра на південь до межі з Молдавією (АУМ,
т. 2, к. 117). Для говірок південно-східного наріччя
української мови процес диспалаталізації р' не був органічним і, як
будь-яке привнесене чужорідне явище, він тут викликав
посилений опір. Завдяки цьому м'який р' у позиції перед
колишнім § > А (пор'адок, гар'ачиі, зор'а) зберіг палатальність. На
противагу диспалаталізаційним явищам виникла гіперична
палаталізація сонорного р і в ряді лексем перед етимологічним а
(комор'а, гр'анйц'а, р'ама, гр'ад, проте в полтавських та в
окремих острівних говірках засвідчена також форма град).
Кінцевий р' у лексемах типу косар', жнивар', димар',
монастир', бобир', гончар' під впливом південно-західного наріччя
ствердів і в більшості південно-східних говорів. Але в східній
частині середиьонаддн і прянського говору (переважно на
Сумщині південніше Сули та на Полтавщині) зберігається
палатальний р' (АУМ, т. 1 к. 127—130). У цих самих говірках,
за нашими спостереженнями,'^палатальний р' зберігається і
перед давнім і. Як і інші м'які приголосні в цій позиції,
палатальний р' подовжився, асимілювавши наступний \\ дов'ір':а,
п'ір'їа, пов'ір':а, подв'ір'їа, мат'ір'їю та ін.
Локалізація ареалів з р і р9 у межах середньонаддніпрян-
ського говору яскраво свідчить про те, що тенденція до
диспалаталізації цього приголосного поширилась на Середній
Наддніпрянщині із заходу, з території південно-західного наріччя.
Втрата палатальності сонорним р' перед губними і
задньоязиковими приголосними та перед фарингальним Н (верба,
верх, черпати) відбувалася вже після переходу є > о після
шиплячих перед твердим приголосним, бо в позиціях, коли
після шиплячого та р ішов губний або задньоязиковий
приголосний, давній звук є зберігався, тоді як перед зубним він
переходив в о. Пор.: перший (< первьший), червоний,
шерхкий, але жорстокий, чорний шорсткий [Історія укр. мови
1979:318].
.232
Таким чином, диспалаталізація /?' у південноруських
говорах у різних фонетичних умовах відзначалася різною
інтенсивністю і, вірогідно, відбувалася в різний час, що відрізняє ці
говори від поліських та протобілоруських говорів, де цей
процес виявився послідовно в усьому ареалі.
|
| Категория: Г. П. ПІВТОРАК - ФОРМУВАННЯ І ДІАЛЕКТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ МОВИ | Добавил: Blacklady (01.09.2009)
|
| Просмотров: 171
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
