Статистика
Онлайн всего: 11 Гостей: 10 Пользователей: 1 danbdan
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
ДЖОРДЖ ГОРДОН БАЙРОН ПРОМЕТЕЙ
ДЖОРДЖ ГОРДОН БАЙРОН
ПРОМЕТЕЙ
Титане! Ув очах твоїх
Відбилось горе і
тривоги
Земних житців, що гнівні боги
Погордно зневажали
їх.
А що дістав за те, Титане?
Лиш скелю, коршака й кайдани,
Німе страждання, вічний бран,
Нестерпний
біль роздертих ран,
Що духа гордому уймає...
Ти стогін,
роджений одчаєм,
Душив у грудях, щоб той звук
Не виказав
таємних мук,
Знімівши на устах, аж доки
Наглядач неба відлетить,
Щоб
мук агонії й на мить
Боги не вгледіли жорстокі.
Ти
боротьбу обрав, Титане,
В двобої волі і страждань,
Прийняв
ти муки без вагань;
А небо мстиве, невблаганне,
І доля зла,— тиран глухий,—
І
дух ненависті, який
Істот собі на втіху творить,
І сам їх
нищить, сам їх морить,
Дали тобі безсмертя в дар,
Та
навіть ця, найважча з кар,
Твоєї волі не зламала.
Змогла добитись лиш проклять
Лють
Громовержцева од тебе,
Та що йому готує небо,
Ти, віщий,
не хотів сказать,
Хоч погляд твій сказав немало:
В нім
вирок прозвучав, як грім,
І каяттям палив гірким,
Гнітив страхом, аж у правиці
Тремтіли
в гніві блискавиці.
У тому твій небесний гріх,
Що людям
зменшив ти страждання,
Що світлом розуму й пізнання
На
боротьбу озброїв їх.
Хай доля зла тебе скувала,
Та виклик твій, борня зухвала,
Завзяття
вогнене твоє,
Твій гордий дух і непокора,
Що їх і небо не
поборе,
Для смертних прикладом стає.
Ти людству освітив
дороги,
Ти — символ віри і тепла.
Як ти — сини людські півбоги,
Струмок
ясного джерела.
Хай і провидить люд достоту
Нужденний пай
свій: і скорботу,
І горе, і борні тягар,
І долю
невідкличних мар,—
Та дух бунтарства — не покути —
Найважчі розбиває пута,
І
волі людської снага,
У муках зрощена, в одчаї,
Надії й
віри не втрачає,
Зухвало виклик зустрічає
І владно смерть
перемага!
липень 1816
Переклав Д. Паламарчук |
| Категория: Б | Добавил: freelib (02.03.2010)
|
| Просмотров: 2859
| Рейтинг: 5.0/3 |
|
