Статистика
Онлайн всего: 13 Гостей: 13 Пользователей: 0
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ
ДАВНЬОРУСЬКІ БИЛИНИ
ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ
А хто б нам сказав про старовину,
Про
старовину, про бувальщину,
Про того хоча б Іллю Муромця?
У славетному місті Муромі,
У селі було Карачаровім
Жив
собі Іван Тимофійович,
Хлібороб, а з ним син укоханий,
Ілля
Муромець, син Іванович.
Сидів сидячки Ілля Муромець,
Ілля
Муромець, хліборобський син,
Сидів сидячки рівно тридцять літ.
Раз пішов Іван Тимофійович,
Його
батечко, із матусею
Поробитися по-селянському.
Аж два
старички йдуть, мандруючи,
Під віконечко засувчастеє.
Кажуть старички отакі слова:
«Гей же ти єси, Іллє Муромцю,
Іллє
Муромцю, хліборобенко!
Відчиняй навстіж нам ворітечка,
Привітай
калік в себе в домові,
Принеси чого нам напитися!»
Держить відповідь Ілля Муромець:
«Гей же, старички ви мандровані!
Рад
би вас вітать в себе в домові,
Принести чого вам напитися,
Та
не здужаю відчинить воріт,
Сиджу сидячки рівно тридцять літ,
Ані рук, ні ніг не порушую!»
Кажуть старички знов мандровані:
«Стань
на ніженьки на швидкі, Іллє,
Відчиняй навстіж ті ворітечка,
Привітай
калік в себе в домові!»
Став на ніженьки на швидкі Ілля,
Відчинив навстіж він ворітечка
І вітав калік в себе в
домові.
От мандровані ввійшли старички,
Вони хрест
кладуть по-письменному,
Віддають поклін по-ученому,
Чарку
питтячка ллють медового
І частують ним Іллю Муромця.
Хильнув питтячка вій медового —
Горить
полум'ям серце в витязя,
Біле тіло все наче піт пройняв!
Кажуть
старички отакі слова:
«Що прочув єси ти в собі, Іллє?»
Чолом бив Ілля, поздоровкався:
«Чую силоньку неабияку».
Кажуть
старички тут мандровані:
«Будеш ти, Ілля, славним витязем,
Смерть
тобі в бою не написана:
Сміло бийся, воюй, богатир лихий,
А чи шибеник який трапиться;
Не виходь лише зачіпатися
З
Святогором: це богатир такий,
Що й землі невміць його вдержати;
Богатир
Самсон — з ним не зводься теж,
Бо сім ангельських на нім
волосів;
Не борись із родом Микуловим,
Бо коха його земля-матінка;
На
Вольгу не йди на Всеславича:
Не потугою прибере тебе,—
Мудрі
хитрощі в нього знайдуться.
Добувай коня богатирського:
Вийди в поленько — чисте, просторе,
Купи кращого там жеребчика
Та
постав його на три місяці,
В стайні сип пшона біло-ярого;
А
мине доба — тих три місяці,—
В сад жеребчика води три ночі,
У трьох росах аж його викачай;
Підведи до тину високого:
Як
жеребчик твій через тин почне
Переплигувать і туди, й назад,
Куди
тільки хоч — скрізь на нім гасай,
А носити він тебе здужає».
Тут з-перед очей зникли старички,
От пішов Ілля поробитися
З
батьком, з матір'ю по-селянському:
Треба чистить ліс від
недопалків:
Він дуби-кряжі повирубував.
В річку чисто всі
повивалював
Та й додомоньку повертається.
Батька з матір'ю від міцного
сну
Встали, поглянули — полякалися:
«Що за чудо се тут
подіялось?
Хто б оце зробив нам роботоньку?»
Бачать — все
без них вже управлено,
Йдуть додомоньку та дивуються.
Повернулися, а по хаті там
Походжає
скрізь Ілля Муромець.
Запиталися: як він видужав?
Розповів
Ілля все батькам тоді...
Переклад П. Грабовського |
| Категория: Д | Добавил: freelib (02.03.2010)
|
| Просмотров: 448
| Рейтинг: 3.2/4 |
|
