Четверг, 24.05.2012, 22:26

Свободная Библиотека

E-mail:
Пароль:
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 13
Гостей: 12
Пользователей: 1
Blacklady

Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.

Главная » Статьи » Підручники, навчальні посібники » Б. М. КУЛИК КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Частина II СИНТАКСИС

СИНТАКСИС ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ § 9. Члени речення. Просте двоскладне речення та його склад

Членами речення називаються такі основні типи  
складових елементів речення, які визначаються з точки зору їх  
синтаксичних взаємозв'язків та за роллю, яку вони виконують в 
реченні. 
Членом речення буває тільки самостійне слово, а також  
нерозкладне словосполучення, тобто словосполучення, що виконує 
і : , і і і : і ' і 
функцію слова, наприклад: На. лугах калина мріє весен двісті 
_..... . .• . . . . . . _ . 
(Мал.). Далі коні ряд за рядом в такт копитами січуть (Фр.). 
«Сонячні кларнети» — перша збірка поезій Павла Тичини. 
Член речення завжди відповідає на питання або виражає  
питання. 
В українській мові (як і в російській та інших слов'янських 
мовах) розрізняють головні і другорядні члени  
речення. 
Вчення про головні і другорядні члени речення розкриває 
тільки граматичну сторону, бо синтаксис як розділ граматики 
дає правила для складання речень, маючи на увазі не якісь  
конкретні речення і не якісь його конкретні члени, скажімо,  
конкретний підмет, конкретний присудок чи конкретний додаток 
і т. п., а взагалі всякі речення, незалежно від того, який зміст 
вони передають. 
Головними членами речення є підмет і присудок. Називають 
їх головними тому, що вони утворюють структурну основу  
двоскладного речення. 
Другорядні члени речення — це повнозначні слова (або їх 
фразеологічні еквіваленти), одні з яких зосереджуються навколо 
підмета, інші — навколо присудка. Вони доповнюють,  
уточнюють, конкретизують і, таким чином, пояснюють з якогось боку 
головні члени (або другорядні, а тим самим — і головні). 
В зв'язку з цим речення членуються на два смислові комплекси, 
які називаються синтаксичними групами: групою 
підмета і групою присудка. Наприклад: Успіхи в 
розвитку соціалістичної економіки і науки І забезпечили дальше піднесення матеріального добробуту радянського народу C газ.). 
У наведеному реченні два основні елементи речення — успіхи 
забезпечили. Навколо підмета успіхи групуються слова, що  
становлять групу підмета: успіхи в розвитку соціалістичної  
економіки і науки; навколо присудка забезпечили групуються слова, 
що становлять групу присудка: забезпечили дальше піднесення 
матеріального добробуту радянського народу. 
Група підмета і група присудка являють собою не тільки 
єдності смислові і синтаксичні, а й фонетичні, — вони можуть 
збігатися з мовним тактом. Наприклад, наведене вище речення 
може розпадатись на дві частини не тільки як розчленоване на 
групу підмета і групу присудка, а й за темпом, паузою і  
інтонаційно. Наприклад: Успіхи в розвитку соціалістичної економіки і 
науки І забезпечили дальше піднесення матеріального добробуту 
радянського народу. 
У цьому реченні кожна група становить собою так звану  
синтагму, що збігається в даному випадку з мовним (ритмо-мело- 
дійним) тактом, тобто з таким сполученням слів, зв'язаних  
змістом і інтонаційно, яке вимовляється як єдине фонетичне ціле 
і відокремлюється від сусідніх груп паузою. (Про це див. ще § 6, 
«Основні ознаки речення»). 
Головні члени двоскладного речення або синтаксичні групи 
двоскладного речення, як було зазначено раніше (§ 5),  
відповідають членам логічного судження: підмет (або група підмета) 
відповідає суб'єкту, а присудок (або група  
присудка)—предикату. Разом з тим підмет і присудок між собою тісно зв'язані  
(співвідносні), вони обумовлюють один одного: у присудку мислиться 
дія, виконувана діючою особою; в підметі — діюча особа або 
предмет, що виконує дію. 
Про співвідносність понять «підмет», «присудок» О. М. Пєшковський  
говорив так: «Присудок показує ознаку, створювану діяльністю предмета. Але 
коли в нужда пляшет присудок пляшет показує ознаку, створювану  
предметом, який виражено словом нужда, то, очевидно, слово нужда означає  
предмет, що створює ознаку, виражену словом пляшет... Ми можемо це значення 
висловити й стисліше. Коли присудок означає дію, що її виконує предмет, то 
підмет означає діючий предмет» !. 












Категория: Б. М. КУЛИК КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Частина II СИНТАКСИС | Добавил: Blacklady (13.10.2009)
Просмотров: 2145 | Рейтинг: 1.0/1
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email:
Код *: