|
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
§ 26. Різновиди неузгодженого означення, вираженого іменником з прийменником
На відміну від неузгоджених означень, виражених іменни*
ком без прийменника, означення, виражені прийменниковою
конструкцією, характеризують предмет за матеріалом,
кількісним складом; за місцем, часом, за причиновими та цільовими
стосунками з предметами*; за наявністю або відсутністю в
предметі якихось рис, деталей.
1 Означення з обставинним значенням (просторовим, часовим, причиновим,
цільовим) в мовознавчій літературі іноді називають означальними
обставинами (див. Г. М. Макаров, Несогласованное именное
определение с пространственным значением, «Русский язык в школе», 1955, № 2,
стор. 19).
61
Для неузгодженого означення, вираженого іменником у
непрямому відмінку з прийменником, порядок слів набирає
важливого, часто навіть вирішального значення, а саме: неузгодже-
не означення повинно стояти поряд з пояснюваним іменником.
Постпозиція означення є чи не основним показником лексико-
семантичної співвіднесеності керованого і керуючого слів.
Переміщення такого неузгодженого означення нерідко руйнує
співвіднесеність і спричиняється до зміни синтаксичної функції
даної прийменникової конструкції або до зміни змісту речення.
В цьому можна легко переконатися, коли порівняти речення з
такими двома варіантами порядку слів у ньому: До школа йдуть
дівчатка русокосі і хлопчаки із піонерзагону (Мал.) і Із
піонерзагону до школи йдуть дівчатка русокосі і хлопчаки
У першому варіанті із піонерзагону — неузгоджене означення;
у другому — обставина місця.
І. Неузгоджене означення, виражене іменником в родово-
м у відмінку, показує:
1) 3 прийменником з — а) ознаку позначуваного предмета
за матеріалом, з якого він зроблений чи виготовлений,
наприклад: /. Вгорі на стінах висіли гірлянди 3 сосни (Гол.).
2. Мати з дочкою стрічали гостей... садовили за стіл, пригощали,
варом з груш напували (Горд.); б) ознаку за кількісним
складом; таке означення виражається словосполученням, яке
складається з числівника й прийменникової конструкції,
наприклад: 1. На заставі стояв загін з десяти кіннотників.
2. В плавні переправили стадо з двадцяти корів.
2) 3 прийменником до — ознаку предмета за просторовими
стосунками, наприклад: Дорога до Губич була не близька
(Фр.). [Порівн. з реченням Пісня до роботи додає охоти (Н. тв.),
де до роботи — непрямий додаток, який відноситься до
дієслова додає].
Неузгоджене означення з відтінком обставини часу може
бути виражене сполученням двох іменників з прийменниками з
і до або від і до. Таке означення показує ознаку
позначуваного предмета за якимсь відрізком часу, наприклад: 1. Перед
його [Корчагіна] обличчям пробігло все його життя з
дитинства і до останніх днів (М. Остр.). 2. День в(д ранку
до вечора Соломія перемивала вовну у заможного
болгарина (Коц.).
3) 3 прийменником без — ознаку предмета за відсутністю
в ньому чогось; також ознаку предмета за його просторовою
необмеженістю, наприклад: 1. Чоловічі голови без шапок
чорніли, неначе недавно пооране поле (Н.-Л.). 2. Люблю я, Литва,
твою землю без меле (Людас Гіра).
4) 3 прийменником з-під— ознаку предмета за речовиною,
що міститься в означуваному предметі, наприклад: На землю
безладно розкидано каструлі, бляшанки з - під варення
(Смол.).
62
5) 3 прийменником від (од) — ознаку предмета за
джерелом, з якого виникає позначуване явище, предмет, дія,
наприклад: 1. У вікно до мене заглянули від яблуні гілки (Л. У.).
(Таке означення може мати додатковий відтінок причини,
наприклад: Повітря було повне свисту від сшоілянини — Панч).
2. Вогонь від б готпь освітлював похмурі обличчя (Риб.);
також ознаку за призначенням (з прийменником для, від),
наприклад: зошит для малювання, чорнило для авторучки,
пороиіки від кашлю.
II. З інших більш поширених у мові різновидів неузгоджено-
го означення, вираженого непрямим відмінком іменника з
прийменником, доцільно вказати такі:
1) Означення, виражене іменником у знахідному
відмінку, може показувати: а) з прийменником на — ознаку
предмета за його призначенням, наприклад: Рудик витирав
склянки на вино (Коц.); б) з прийменниками на, в —
ознаку за кількістю (таке означення виражається кількісно-іменним
словосполученням), наприклад: 1. Серед майдану стояла
прездорова сахарня на чотири поверхи (Н.-Л.). 2. Гармати
вийшли на передній край і з віддалі в кілька десятків
метр в вдарили в мур (Гонч.).
2) Означення, виражене іменником в орудному
відмінку з прийменником з (із), показує ознаку предмета за
наявністю в ньому якихось частин, деталей, прикмет тощо,
наприклад: 1. Я вдоха поклала на спинку дивана гарний рушник З
вишивною (Карпенко-Карий). 2. По дорозі тяглися люди з
ціпкми (Коц.). Це саме означення вживається у назвах
кулінарних виробів: Довелося з наказу пані пекти пироги з
ягодами, з сиром, з яйцями, варити різну страву (Десн.).
Неузгоджене означення, виражене орудним відмінком з
прийменником 3, може мати в своєму складі прикметник,
узгоджений з іменником, наприклад: 1. Цю струнку, синьооку, з
світлою зачіскою дівчину він не раз бачив у рахівничій конторі
(Я. Баш). 2. Починалося життя з новими інтересами
(Гонч.). [Порівн. з реченням Ольга 3 бадьорою посмішкою
підійшла до столу і розсміялась, показавши свої білі зуби (Ва-
сил.), де з посмішкою — обставина способу дії]. (Про аналогічне
за своїм значенням неузгоджене означення див. § 24,
«Різновиди неузгодженого означення, вираженого іменником в
родовому відмінку без прийменника», п. 8).
3) Неузгоджене означення, виражене іменником у місце-
вому відмінку, може показувати: а) з прийменником по —
ознаку, що вказує на фах, спеціальність, призначення, сферу
застосування тощо; таке означення обмежує означуваний
предмет з якогось боку, наприклад: Незабаром у гуртожитку
звільнилося місце, і дід став другим сусідом Ґонтаря по ліжку
(Я. Баш); б) з прийменником в (у) —ознаку за наявністю у
позначуваного предмета якоїсь зовнішньої характерної риси,
63
наприклад: 1. Один у обмотці відстав (Перв.), 2. Поїзд мчав
повз озера в торішніх комишах (Коб.); також з
узгодженим прикметником, з яким воно становить нерозкладне
словосполучення: Уважно слухав жінок Серьожа, син Кузьми Су-
качова — синьоокий хлопчик у рябенькій сорочці, в старик
батькових штанах (Шиян).
Неузгоджене означення, виражене іменником в родово-
м у відмінку з прийменниками з (із), біля, коло,
проти та ін., в знахідному з прийменниками на, в, у, в
орудному з прийменниками за, під, над, перед, між:,
у місцевому з прийменниками в (у), на, показує ознаку
предмета за місцем його мешкання, знаходження або
перебування, за положенням або напрямком розташування його в
просторі, наприклад: 1. Василь Буянов — син селянина з Ста-
лінградської області (Шиян). 2. У димній, брудній кімнаті
з вікном в кам'яну стіну сусіднього будинку тісно і
душно (Коц.). 3. Битва під Москвою була серйозною школою
для наших воїнів. 4. В кінці столу сидів Марко і розповідав про
життя на шахті (Коц.).
|
| Категория: Б. М. КУЛИК КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Частина II СИНТАКСИС | Добавил: Blacklady (13.10.2009)
|
| Просмотров: 1223
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
