|
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
§ 24. Різновиди неузгодженого означення, вираженого іменником без прийменника
В ролі означень цього типу виступають іменники, які бувають залежними словами в іменникових словосполученнях, що виражають атрибутивні відношення з їх різноманітними значеннями й додатковими відтінками значення. Неузгоджені означення, виражені іменником в родовому відмінку без прийменника, можна поділити на такі різновиди за їх значенням: 1) Означення, що характеризує предмет за його приналежністю особі, наприклад: Ще мить —і бунчук Гетьмана владно піднісся над притихлим натовпом (Риб.). Примітка. Іменник у формі родового відмінка, що означає предмет, який належить особі, слід розглядати як непрямий додаток, наприклад: Рича- 1 Курс сучасної української літературної мови (за ред. Л. А. Булахов- ського), т. И, К., 1951, стор. 48. 59 ка привітав старий господар будиночка (Бойч.). (Порівн.: будинок господаря і господар будинка; машина хазяйки і хазяйка машини. Див. ще § 33, «Непрямий додаток при членах речення, виражених іменником без прийменника», п. 3). 2) Означення, що характеризує якусь частину тіла тієї особи, назва якої позначена родовим відмінком (так званий родовий цілого), наприклад: Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває (Р,). 3) Означення, що характеризує предмет за приналежністю яка має узагальнене чи переносне значення, наприклад: 1. А син Угорщини дивився в світлу даль (Мал.). 2. Надра Азербайджану невичерпно багаті нафтою (Мих.). 3. Ляхович поспішав до контори колгоспу (Ле). 4. Штаб Південного фронту розмістився в Серпухові C газ.). 4) Означення, що показує ознаку предмета за місцем його знаходження, поширення, наприклад: 1. Славний шлях пройшли народи Радянського Союзу за 40 років C газ.). 2. Другий день землі Грем'ячого Лога поливав проливний дощ (Шол.). 5) Означення, що відноситься до пояснюваного іменника, який означає форму відтворення образу людини або її зовнішнього вигляду, наприклад: 1. Зі стін дивилися на мене фото Ірини (Серпілін). 2. Убога постать кардинала в нас лиш огиду виклика (С.). 6) Означення, що показує ознаку за діячем, витворювачем дії (родовий суб'єкта). Таке означення відноситься до пояснюваного іменника, що своїм значенням співвідносний з неперехідним дієсловом, наприклад: 1. З зітханням матері прорвалася дума, і зазвучали слова, наче молитва (Горьк.). 2. Люди давно дізналися про приїзд Сергія (Баб.). Коли означення відноситься до такого пояснюваного іменника, який своїм значенням співвідносний з перехідним дієсловом, тоді синтаксичну функцію керованого іменника можна визначити, урахувавши характер синтаксичних відношень між пояснюючим і пояснюваним словами. Так, у реченні — Рішення зборів було доведене до всіх учнів старших класів — виділене словосполучення виражає атрибутивні відношення (зборів — родовий суб'єкта, неузгоджене означення); у реченні — Рішення задачі було доведене до всіх учнів старших класів — виділене словосполучення виражає об'єктні відношення {задачі — родовий об'єкта, непрямий додаток). Порівняйте виділені омонімічні словосполучення в таких двох реченнях: Підготовка учителів до уроків і Підготовка учителів для нових шкіл. У першому реченні підготовка учителів означає «готуються учителі» (учителів — означення). У другому реченні підготовка учителів означає «готують учителів» (учителів — додаток). 7) Означення, що показує ознаку за її носієм або її джерелом, наприклад: 1. Цієї ночі доля молодого архітектора була 60 вирішена (Скл.). 2. Країно волі і труда, —ми тружено кричим,— непереможна будь! (Т.). 3. Крізь радісний грім овацій... проходять танки переможців (Гонч.). 8) Означення, що дає предметові якісну характеристику з -боку сорту, розміру, віку, часу чи за його моральними ознаками тощо (родовий якісно-означальний). Таке означення називається двочленним; воно виражається сполученням керованого іменника з узгодженим прикметником (займенником або числівником), причому значення характерної ознаки міститься в узгодженому означенні, наприклад: 1. На тракторі сидить хлопець років вісімнадцяти і старанно вивертає стерню праворуч (Коз.). 2. Сила миру не в зброї, а в людях доброї волі (Н. тв.). 9) Означення, що показує ознаку предмета, яка розкриває, конкретизує чи уточнює зміст означуваного предмета (родовий змісту). Таке означення виражається іменником, що має абстрактне значення, наприклад: Війна одгриміла. Салют уславив шляхи перемоги (П. Глєбка). До цього типу неузгодже- них означень належить також означення, що характеризує чи конкретизує якесь поняття часу або простору (відноситься до пояснюваного іменника з часовим або просторовим значенням), наприклад: 1. Такої канонади ми ще не чули за всі дні перебування в резерві (Серпілін). 2. Вся творчість Сосюри періоду Великої Вітчизняної війни спрямована до однієї мети — захисту Радянської Батьківщини C газ.).
|
| Категория: Б. М. КУЛИК КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Частина II СИНТАКСИС | Добавил: Blacklady (13.10.2009)
|
| Просмотров: 676
| Рейтинг: 0.0/0 |
|