|
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
§ 20. Особливі випадки узгодження присудка з складеним підметом
Узгодження присудка з складеним підметом в значній
мірі залежить від форми вираження підмета, іноді від типу
присудка, часто від порядку слів у реченні.
1) При складеному підметі, вираженому збірно-кількісним
іменником типу більшість, меншість, частина, решта, ряд і т. п.
або неозначено-кількісним іменником типу купа, гурт, гурток,
юрба, група і т. п. у сполученні з керованим іменником у формі
родового відмінка множини, присудок має форму однини, на- приклад: 1. Решта людей стояла з хитрою, прихованою
посмішкою на устах (Ян.). 2. Частина членів комісії вийшла
до коридору палити (См.).
Це правило діє і тоді, коли іменна частина складеного
присудка виражена пасивним дієприкметником, наприклад:
Частина тракторів була направлена до сусіднього колгоспу.
2) Присудок при підметі, до складу якого входить слово
більшість, решта і т. п., може мати і форму множини (так
зване узгодження за змістом). Такий присудок ніби підкреслює,
що дію виконує не одна особа, а кілька. Присудку у формі
множини при названому складеному підметі надається перевага за
таких умов:
а) якщо в складеному підметі при іменнику з неозначено-
кількісним значенням є кілька керованих однорідних іменників
у формі родового множини (наявність таких іменників підсилює
уявлення про множинність підмета), наприклад: Переважна
більшість наукових працівників, учителів та керівників
органів народної освіти висловились за скорочення
програмного матеріалу з української мови в п'ятих класах C газ.);
б) якщо при складеному підметі є кілька присудків,
наприклад: Цілий ряд комсомольців літературного факультету
виявили наполегливість у навчанні, добре підготувались до
заліково-екзаменаційної сесії, показали високі знання з мови
і літератури C газ.);
в) якщо треба підкреслити активність дії, особливо коли дія
приписується кожній окремій особі, наприклад: Більшість
робітників фабрики систематично перевиконують норми (але:
Ряд стільців залишався вільним);
г) при так званому зворотному узгодженні, тобто коли
зв'язки стали, були узгоджуються не з підметом, а з іменною
частиною присудка, яка стоїть у множині, наприклад. 1. Значна
частина випускників нашої школи стали сількорами. 2.
Більшість учасників наради були мовознавцями.
3) При складеному підметі, вираженому кількісно-іменним
словосполученням, присудок може мати як форму однини,
так і форму множини, а саме:
а) якщо потрібно підкреслити кількість осіб або предметів,
як єдине, нерозчленоване ціле, присудок ставиться в однині
і притому частіше перед підметом, а коли має форму роду — то
в середньому роді. Коли ж особи чи предмети сприймаються як
діючі одиниці, отже, коли потрібно підкреслити не кількість, а
саму назву діючих осіб, предметів, — присудок ставиться у
множині і притому частіше після підмета.
Порівняйте:
1. Приїхало до матері та три сини, 1. Два сини в гостях у діда, з'їха-
три сини вояки, та не однакі (Т.). лись додому (Нех.).
53
2. Двоє курчат лягло на місці 2. Четверо коліс залюбки кру-
(Н.-Л.). шились на ясному сонці (Н.-Л.).
3. Кілька десятків людей упало 3. кілька десятків чоловіка роз-
пораненими, решта натовпу кидали стіжок і кидали снопа
почасти кинулась тікати за окіп на поле (Н.-Л.);
(Горьк.).
б) іноді навіть в одному і тому ж реченні при одному і
тому ж кількісно-іменному складеному підметі з двох однорідних
присудків один стоїть в однині, другий — у множині, наприклад:
1. / знялося їх двоє [качок], полетіли через річку, мабуть,
спустились десь на озері (Шиян). 2. Біля прилавка стояло
двоє селян.., і переказували продавцеві, напевно, останні
новини (Панч);
в) якщо при складеному підметі стоїть простий присудок в
особовій або родовій формі, при якому обставина способу дії
виражена стійким нерозкладним словосполученням («один
одного», «одна одну», «одне одного», «один одному»), то присудок
може стояти як в однині, так і в множині, наприклад: 1. Дві
тополі високії одна одну хилить (Шевч.). 2. Два брати
через дорогу живуть, та один одного не бачать (Загадка);
г) часто можна помітити, що при підметі, вживаному для
позначення великого числа осіб чи предметів, присудок ставиться
в однині, коли, звичайно, лексичне значення присудка не
перешкоджає цьому. Отже, дуже велика група найчастіше
сприймається як одне ціле, наприклад: Дев'яносто п'ять юнаків
і дівчат „Молодої гвардії" загинуло мужньо, як герої,
не зрадивши святої справи (Фадєєв). Навпаки, при підметі, що
позначає небагато осіб, множинній формі постпозитивного
присудка надається перевага, наприклад: 1. Шість чоловік
ввійшли в ліс (Н.-Л.). 2. Два бійці стояли на варті;
д) якщо при іменній частині підмета є означення в множині
(а це ніби підсилює уявлення про множинність діючих осіб),
присудок майже завжди має форму множини, наприклад: 1. Дві
холодні сльозини на щоку пролились (Перв.). 2. /
вродилися ті дев'ять синів як дев'ять соколів, один у одного (М. В.).
3. Сто тракторів, розподілених на п'ять таборів, повзали по
степу (Панч);
є) але присудок препозитивний, зокрема виражений
дієсловом руху або стану, найчастіше має форму однини, а в
минулому часі — форму середнього роду, наприклад: Минуло
дев'ять трудних днів (Б.). Див. раніше подану порівняльну
таблицю в п. З, «а»;
є) присудок в однині (а в минулому часі і в середньому
роді) при кількісно-іменному підметі буває і тоді, коли числова
частина підмета — іменник півдесятка, півсотні, півмільйона,
півдюжини і т. п. або числівник півтора, півтори, наприклад:
1. Півдесятка німецьких підбитих машин стояло в балці
(Гонч.). 2. Через кілька хвилин вибігло півтора десятка
людей (М. Остр.);
54
ж) коли числова частина кількісно-іменного підмета показує
приблизну кількість осіб чи предметів, присудок частіше
ставиться в однині, наприклад: 1. На заводському дворі стояло
чоловік вісімсот робітників (М. Остр.). 2. Сиділо нас
чоловіка з вісім (Тесл.). 3. Вже залишилося кроків два-
дцять-десять (См.);
з) присудок в однині буває і тоді, коли кількісно-іменний
підмет показує вік людини, наприклад: 1. Зрівнялося Оксані
двадцять годочків (М. В.). 2.Стукнуло Андрієві
дев'ятнадцять років (Коц.). (Порівн. з реченням, в якому підмет
простий: Мені тринадцятий минало —Шевч.).
4) Присудок при складеному кількісно-іменному підметі,
числова частина якого виражена числівником багато або
прислівниками мало, немало, чимало, трохи, ставиться переважно в
однині, незалежно від його місця в реченні, наприклад:
1. Пройшло багато літ. Я знову на селі (С). 2. В класі
повно вже було школярів (Фр.)-
5) Коли при кількісно-іменному підметі призв'язкове слово
складного присудка має форму множини, то й дієслівна його
частина, виражена повнозначним дієсловом, теж має форму
множини, наприклад: \. Біля конов'язу стояли пов'язані
кілька верхових коней та пара чалих у санях (Гол.). 2. Чимало
дерев стояли й зовсім голі (См.).
6) При складеному підметі, вираженому займенниками
дехто, жоден, кожен у сполученні з іменником у родовому
множини і прийменником з, присудок ставиться в однині,
наприклад: І. Дехто з селян не встиг і з двору вибігти (Гол.).
2. Жоден з нас не говорив і слова (Скл.).
7) Якщо іменник у називному відмінку тісно зв'язаний з
іменником в орудному відмінку за допомогою прийменника з і дія
чи ознака, виражена присудком, приписується в однаковій або
в приблизно однаковій мірі обом особам, названим цими
іменниками, то таке словосполучення є складеним підметом, а
присудок при ньому завжди має форму множини, наприклад:
І. Щастя з нещастям на однім коні їздять (Н. тв.). 2.
Данило з прадідом Данилом вийшли з села і попрямували
в степ (Ян.).
Коли ж дія чи ознака, виражена присудком, приписується
тільки одній особі, саме особі, названій іменником у називному
відмінку, то такий іменник виступає простим підметом, а
присудок узгоджується з ним у числі (в однині), а в минулому
часі — і в роді, наприклад: 1. Попрощався Чапай з
ведмедем і пішов розшукувати свій загін (Н. тв.). %Кайдашиха
не говорила з Мотрею по три дні (Н.-Л.). 3. Вітер з гаєм
розмовляє, шепче з осокою (Шевч.). (Про це див. ще § 13,
«Складений підмет», п. 6).
8) Коли підмет виражений власною назвою, що являє собою
словосполучення або речення, в якому немає потрібного основ-
55
ного слова в називному відмінку, то присудок ставиться в
середньому роді однини, наприклад: „Ой не шуми, луже" почулось
здаля.
Власні назви, виражені сполученням слів, у письмовій форм/
мови здебільшого вживаються з іменниками, які позначають
родові поняття, наприклад: Книга „Сорок вісім годин" була
для мене плодом наполегливої праці (См.).
|
| Категория: Б. М. КУЛИК КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Частина II СИНТАКСИС | Добавил: Blacklady (13.10.2009)
|
| Просмотров: 2250
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
