Статистика
Онлайн всего: 14 Гостей: 13 Пользователей: 1 Blacklady
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
§ 15. Складений дієслівний присудок
Складеним дієслівним присудком
називається присудок, виражений сполученням суб'єктного1 інфінітива
з допоміжним дієсловом у відмінюваній формі. Такі
словосполучення акад. В. В. Виноградов називає морфологізова-
н и м и. Наприклад: 1. Ведмідь сердито став ревіть (Греб.).
2. Валько взяв у руки крейду, приступив до дошки й почав:
писати (Фр.).
Граматичне значення допоміжного дієслова виявляється в
тому, що це дієслово вказує на час, спосіб, вид (порівн.: Ти
починаєш читати і Ти починав читати).
Інфінітив поза реченням називає дію безвідносно до особи і
часу. Коли ж інфінітив у реченні сполучається з іншим
дієсловом — у даному разі з допоміжним дієсловом у відмінюваній
формі,— тоді і на інфінітив поширюється значення того часу,
шо його виражає допоміжне дієслово. Щодо лексичного
значення присудка, то його основним носієм є інфінітив.
В ролі допоміжних дієслів у складеному
дієслівному присудку виступають не всі дієслова у відмінюваній формі,
а тільки ті, що належать до певних семантичних груп, а
саме:
1) Дієслова, що означають початок, продовження
або кінець дії, вираженої інфінітивом (почати, починати,
стати; продовжувати; перестати), наприклад: 1. Зоря на небі
рожева уже починала займатись (Л. У.). 2. І я вірші став
писати під вечір золотий (С). 3. По інерції поїзд
продовжував іти (Донч.). 4. Ждали вони, ждали та вже й ждати
перестали (Н. тв.).
До цієї семантичної групи близькими є такі дієслова (вони
мають ширше значення початку, продовження і кінця дії): піти,
кинутись, заходитись, лишитися, повадитись, кинути, звикнути
та ін., наприклад: 1. А гостра коса вже пішла зрізувати
густу ячмінну гриву (Донч.). 2. Шура заходилася тут же на
місці перев'язувати (Гонч.). 3. Повадився кухоль по воду
ходити, поки йому вухо не відламали (Н. тв.). 4. Травень
кожен трудівник зустрічать з піснями звик (Р.).
2) Дієслова, що надають складеному дієслівному присудку
модального значення, тобто разом з інфінітивом
«виражають явище (дію або стан), яке не розглядається говорящим
як явище, що відбувалось, відбувається чи відбудеться, а мис-
1 Суб'єктним називається інфінітив, що означає дію особи, до яко:
стосується і дія, виражена відмінюваною формою дієслова, наприклад: Я хочу
намалювати цю квітку. (Також в односкладному реченні: Мені хочеться
намалювати цю квітку).
Об'єктним називається інфінітив, що означає дію не тієї особи, до
якої стосується дія, виражена відмінюваною формою дієслова, а до іншої (до
об'єкта, тобто додатка), наприклад; Я порадив учневі намалювати цю квітку.
41
литься як можливе, необхідне, бажане або ж як, явище, що його
вимагають» К
Сюди належать дієслова, що означають:
а) можливість або неможливість, повинність, необхідність
або передбаченість здійснення дії, вираженої інфінітивом, або
здатність, схильність суб'єкта до її здійснення [могти, вміти,
здумати (в значенні могти), умудритися, мати, мусити та ін.],
наприклад: 1. Ярина всяке знала діло і на всяке йшла. І орати
й жати вміла і косить могла (Ісак.). 2. А ти не
здужаєш і встати, щоб хоч огонь той розвести (Шевч.).
3. Страшний той гук, потужний і величний, по всіх країнах має
залунати (Л. У.). 4. Кайдашиха мусила заходжуватись
сама коло своїх сорочок (Н.-Л.);
б) волевиявлення: бажання або небажання, намір, спробу,
готовність або рішення суб'єкта виконати дію, виражену
інфінітивом (хотіти, бажати, воліти, жадати, жадатися, прагнути,
старатися, намагатися, збиратися, нахвалятися, прицілятися,
силкуватися, спокушуватися, насмілитись, наважуватись,
наважитись, зважитись, сміти, пробувати, братись, готуватись,
відмовитись, поспішати, хапатись, погодитись, вирішити, ухвалити,
взятись та ін.), наприклад: 1. Україні, її люду хочу я служити
(Т.). 2. Хлоп'я в саду собі гуляло та й побажало на іграшки
ужа піймать (Гл.). 3. Мій гостю, щоб тебе не дратувати,
волію я розмови залишити про сі матерії (Л. У.). 4.
Невимовну я твою науку намагався справдити, як міг (Криж.).
5. Тільки вночі Остап з Соломією зважились податись на
берег (Коц.). 6. Микола й Кавун з товаришами постановили
того ж таки вечора тікати на сахарні в Стеблів (Н.-Л.);
в) процеси мислення, мовлення (думати, мріяти, забути, до
гадуватись, обіцяти, проситися та ін.), психічні й фізичні
переживання (рватись, поспішати, встигати, боятися, соромитися,
стидатися, клястися, божитися, втомитися та ін.). Наприклад:
1. Лісовик. / що ж ти тепер думаєш робити? (Л. У.)
2. Сержант посміхнулась, але не встигла нічого відповісти
(Ян.). 3. Розумний батько не соромиться порадитись з
сином (Н. тв.). 4. Кляніться життям, непохитні і грізні,
рівняти свій шлях на кремлівські зірки, кляніться віддати
єдиній Вітчизні думки і надії, серця і клинки (Перв.).
До складених дієслівних присудків також належать
присудки, в яких один із складових елементів — дієслівну зв'язку або
прилягаючий до неї інфінітив — виражено нерозкладним
фразеологічним словосполученням, наприклад: 1. Савченко з Рудиком
навіть задля такого незвичайного дня не мають охоти по-
ступатися своїм апетитом (Коц.). 2. Поставив він собі за
справу честі найважчий камінь спершу перенести (Криж.).
|
| Категория: Б. М. КУЛИК КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Частина II СИНТАКСИС | Добавил: Blacklady (13.10.2009)
|
| Просмотров: 1617
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
