Статистика
Онлайн всего: 15 Гостей: 14 Пользователей: 1 Blacklady
|
Краткие содержания произведений. Підручники, посібники.
§ 12. Складений підмет
Найчастіше зустрічаються такі структурні типи складеного
підмета:
1) Сполучення кількісного числівника з іменником у
називному відмінку множини, також в родовому однини або
множини: 1. На сірім піщанім узліссі стоять три високі сосни
(Я. Колас). 2. Чотири літа пролетіло - (Мал.). 3. Поверну-
лися додому п'ять братів-богатирів із боїв (Бич.).
До складу словосполучення числівника з іменником в
родовому множини можуть входити іменники типу осіб, душ,
чоловік (чоловіка), штук, голів і т. п. з послабленим лексичним
значенням (так звані гатункові лічильні іменники): 1. На
заводському дворі стояло чоловік вісімсот робітників (М. Остр.).
2. Було козаків душ тридцять (См.).
2) Сполучення неозначено-кількісного числівника типу
багато, кілька, декілька, також неозначено-кількісного
прислівника типу мало, чимало, трохи і т. п. або неозначено-кількісного
займенника стільки чи скільки з іменником у родовому відмінку:
1. Багато громів упадало з небес (Мал.). 2. За столом
розсілося кілька голів колгоспів (Гонч.). 3. Лягло кістьми
людей муштрованих чимало (Шевч.).
3) Сполучення іменника, що має кількісне значення (типу
трійка, п'ятірка, половина, півдесятка, сотня, півсотні і т. п.) з
іменником у родовому відмінку множини: 1. П'ятірка сивих
плотарів сиділа в тінях яворів (Мал.). 2. Це в майбутнє
вдивлялися сотні очей (Перв.).
4) Сполучення іменника, що має значення групи,
сукупності осіб чи предметів з іменником у родовому відмінку: 1.
Бринить аеропланів зграя з передсвітанкової мли (Перв.). 2.
Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм
гуком вільне повітря степів (Мирн.).
Примітка. В ролі підсилюючого слова перед іменником, що має
значення групи, сукупності (також перед числівником), можуть стояти
прикметники цілий, повен: 1. Червоніло ціле море колосків пшениці (Коц.)
2. Повен віз понасідало проводжаючих (Шиян).
5) Сполучення іменника, що має значення міри, з іменником
у родовому відмінку (типу пляшка пива, кілограм цукру,
чашка молока, тонна дров і т. п.): Чашечка медку закопана в
льодку до нового годку (Загадка. «Озимий хліб»).
6) Сполучення іменника (або особового займенника) в
називному відмінку з іменником (або іншим словом у значенні іменника) в орудному відмінку з прийменником з: 1. Остап
з Соломією звернули з шляху на поле (Коц.). 2. Правда з
кривдою старою б'ються під горою (Перв.).
Підмет типу Остап з Соломією, правда з кривдою своїм
змістом дорівнюється до словосполучень Остап і Соломія, правда
і кривда. Присудок при такому підметі стоїть у множині. Але у
реченнях: 1. Часто Петро з товариством ходив до Жука.
2. Петро з ним діливсь своєю працею (Мирн.) — підметами є
Петро, а з товариством, з ним — додатки. (Про це див. ще § 20,
стор. 55, п. 7). Коли ознака, виражена дієсловом-присудком,
приписується обом особам, позначеним іменником у називному
відмінку та іменником в орудному відмінку з прийменником з,
такий складений підмет називають соціативним1.
Якщо до словосполучення іменника в називному однини та
іменника в орудному з прийменником з приєднується
прислівник із значенням сукупності дії (разом, укупі), присудок
ставиться в однині, отже, іменник в орудному з прийменником З
виступає в функції додатка, наприклад: Укупі з братом
полював я на качок.
При словосполученні, до складу якого першим елементом
входить особовий займенник (типу я з ним, я з тобою, ти зі
мною, він з нею і т. п.), присудок у множині не вживається.
Вживається присудок у множині тільки при словосполученнях
типу ми з тобою, ви зі мною, вони з тобою і т. п., в яких
займенники ми, ви, вони вжито або в їх основному значенні (в значенні
множини), або коли ми вжито в значенні я, наприклад: 1. З
Восьмим березнем, мамо, із святом! З любим святом весни і пісень!
ЛІи для тебе сьогодні із татом подарунок шукаєм весь
день (Бич.). 2. З тобою ми вдвох не зітхали, ніколи не
плакали ми (Н. тв.).
7) Сполучення числівника (або займенника) з іменником
(або іншою частиною мови в значенні іменника) у формі
родового відмінка з прийменником з (Із) (типу одна з учениць,
троє з них, дехто з присутніх, хто-небудь з вас, кожний з нас),
наприклад: 1. Деякі з хижих птахів шкодять людині,
нападаючи на свійську птицю (З газ.). 2. Кожний з нас до труда,
як до бою грімливого звик (С).
8) Форми, до яких не входить жодне слово в називному
відмінку, а саме:
а) сполучення числівника (або іменника з кількісним
значенням) в родовому або знахідному відмінку з іменником у
родовому відмінку. До складу такого словосполучення входить
прийменник, який завжди передує слову з числовою семантикою
і надає йому певного додаткового значення, наприклад:
прийменник понад надає значення «зверх даної кількості»: Понад сто
1 Див. Курс сучасної української літературної мови (за ред. Л. А. Була-
ховського), т. II, К-, 1951, стор. 26—27.
37
козаків з куреня отамана Лубенка озброєні стоять коло
дверей (Корн.); прийменник з (із знахідним) та прийменники
близько, до (з родовим) надають значення приблизного числа:
1. Зібралося з десяток чоловік (Р.). 2. Близько
чотирьохсот тисяч робітників брали участь у першотравне-
вих страйках в 1912 році C газ.). 3. До сорока учнів працює
є гуртку юннатів; прийменник по надає розподільчого значення
У двох матерів по п'яти синів, одне ім'я всім (Н. тв.);
б) словосполучення, до складу якого входить форма
вищого ступеня прислівників більше, менше (не більше, не менше):
Серед бору вікового не один стоїть намет: їх стоїть не менше
сотні (Мал.);
в) форма, в якій наявний іменник у родовому відмінку
множини поєднується з потенціальною (нульовою)
неозначено-кількісною частиною у формі називного відмінка, наприклад: Бачиш,
меншає у мене хлопців у загоні (Перв.).
9) Нерозкладне фразеологічне словосполучення іменного типу,
наприклад: Радянський Союз, Радянська Україна, Велика
Жовтнева соціалістична революція, Жовтневі свята, Восьме
березня, Міністерство освіти, Районний виконавчий комітет і т. п.,
наприклад: 1. Радянська Україна як самоцвіт сія (Т.).
2. Тридцяте листопада стоїть в календарі (Б.).
10)Словосполучення імені, по батькові і прізвища: 1. Іван
Якович Франко народився 27 серпня 1856 року. 2. Лідія
Захарівна Романенко — учителька.
11) Словосполучення, що становить ціле речення —непо-
ширене або поширене; також складне речення або групи
речень, наприклад: 1. „Слава! Слава!" докотилось і лягло до
ніг (Т.). 2. / гримить здалля і зблизька: „Слава владі Рад!"
(С.).З. „Запрягайте, хлопці, коні" липе в небо молоде (Т.).
|
| Категория: Б. М. КУЛИК КУРС СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Частина II СИНТАКСИС | Добавил: Blacklady (13.10.2009)
|
| Просмотров: 1869
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
