| Главная » Статьи » Підручники, навчальні посібники » В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
| В категории материалов: 123 Показано материалов: 1-25 |
Страницы: 1 2 3 4 5 » |
Сортировать по: Дате↓ · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
|
Я — тридцять третя й ост. літера українського алфавіту. Є також в ін. алфавітах, ств. на олов'яно-кирилич. графіч. основі. Назва літери [я] вживається як іменник с. р.: велике Я, мале я. У давньорус. і староукр. мовах звуки а і йотований }
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 253 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Ю — тридцять друга літера українського алфавіту. Є також в ін. алфавітах, ств. на слов'я- но-кирилич. графіч. основі. Назва літери [ю] вживається як іменник с. р.: велике Ю, мале ю. За формою накреслення — дещо видозмінена кирилична літера ю, що виникла як лігатурне з'єднання графеми і з диграфом оу (знак у потім відпав)
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 432 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Щ — тридцята літера українського алфавіту. Є також в ін. алфавітах, ств. на слов'яно-кири- лич. графіч. основі. Назва літери [ща] вживається як іменник с. р.: велике Щ, мале щ. За формою накреслення — дещо видозмінена кирилична літера ¥ («шта», оформлена за глаголич. знаком)
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 264 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ШТАМП (нім. ЗгатрГе, від італ. $1атра — відбиток, друк) — худож. прийом або зворот мови, що багаторазово повторюється без творчого осмислення; вислів, який механічно відтворюють; трафарет; шаблон; мовний стереотип з негат. забарвленням.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 277 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович [25.11(9.111) 1814, с. Моринці, тепер Звенигородського р-ну Черкас, обл. - 26.11A0.111) 1861, Петербург; по- хов. на Чернечій (тепер Тарасовій) горі побл. м. Канева Черкас, обл.] — укр. поет, художник, мислитель. Нар. в сім'ї селянина-кріпака. Наймитував. Учився грамоти у сільс. дяка. З 1829 жив у м. Вільні, з 1831 — у Петербурзі. 1832 відданий у науку до живописця В. Ширяєва. 1838 Ш. викуплено з кріпацтва і того самого року прийнято до Петерб. АМ, де він став учнем К. Брюллова.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 292 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Ш — двадцять дев'ята літера українського алфавіту. Є також в ін. алфавітах, ств. на сло- в'яно-кирилич. графіч. основі. Назва літери [ша] вживається як іменник с. р.: велике Ш, мале ш. За формою накреслення — дещо видозмінена кирилична літера ш («ша», походить від глаго- лич. знака)
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 412 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ - мінімальні синтаксичні одиниці, які виконують у реченні форм.-синтакс. і семант.-синтакс. функції та виражаються повнознач. словами або сполуками слів. Виникнення терміна пов'язане з браком прямої відповідності між морфол. класами слів і виконуваними ними в реченні синтакс. функціями. Ч. р. виділяють за їхніми синтакс. функціями і морфол. показниками, розрізняючи головні Ч. р. — підмет, присудок та гол. член односкладних речень, а також другорядні — додаток, означення і обставину.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 579 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ЧЕХОВИЧ Костянтин B1.У 1896, с. Харинка на Перемищині, тепер Польща — 6.II 1987, м. Тчев, тепер Поморського воєв., Польща) — укр. філолог-славіст. Закін. 1926 Празький та Укр. вільний (Прага) ун-ти. В 1926—29 працював в Укр. наук, ін-ті (Берлін), з 1931 — професор Богосл. академії у Львові. В 1936—39 редагував укр. славіст, журнал «Слово». В 1945 репресований (засланий до Сибіру), після звільнення A956) переїхав до Польщі. Осн. праці: «Йосиф Добровський і українська мова» A930), «Філософія мови у Олександра Потебні», «Олександер Потебня. Український мис- литель-лінгвіст», «Іван Могильницький та Йосиф Добровський», «Про ритмічне мистецтво Шевченкової поезії» (всі — 1931), «До проблеми східнослов'янської прамови» A936), «До проблеми народних ритмів у Шевченка» A937) та ін. Й. О. Дзендзелівський.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 318 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ЧАСТКИ — незмінні службові слова, які надають реченням або членам речення додаткових значеннєвих відтінків, а також беруть участь у творенні дієсл. форм грамат. категорії способу. Термін «частка» вперше використано в «Українському правописі (проекті для ознайомлення)» A926). Ч. виконують дві осн. функції - комунікативну і пов'язану з нею формотв.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 274 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Ч — двадцять восьма літера українського алфавіту. Є також в ін. алфавітах, ств. на слов'яно- кирилич. графіч. основі. Назва літери [че] вживається як іменник с. р.: велике Ч, мале ч. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера V («черв»)
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 446 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Ц — двадцять сьома літера українського алфавіту. Є також в ін. алфавітах, ств. на слов'я- но-кирилич. графіч. основі. Назва літери [це] вживається як іменник с. р.: велике Ц, мале ц. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера н («ци»)
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 258 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 29.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
НЕОКЛАСИЦИЗМ (від гр. neos — новий і класицизм) — назва
порівняно вузької течії в європейській літературі XIX—XX ст., яка орієнтувалася на естетику класицизму. У різних
країнах неокласицизм мав свої національні особливості. Найвідомішою у Франції
була група поетів «Парнас», що утворилася після виходу в світ збірки «Сучасний
Парнас» (1866). До групи входили Ш. Леконт де Ліль, Т. Готьє, К. Мендес, П. Верлен, С. Малларме та ін. Програмовими для них були
«Античні вірші» (1852) Ш. Леконта де Ліля.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 1352 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Літературні стилі БАРОКО (від лат. barocco — вигадливий, примхливий) — напрям у європейському мистецтві й літературі в період між Відродженням та класицизмом (XVI—XVIII ст.).
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 1292 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ВЕРТЕП (від старое лов. печера) — народний ляльковий
театр, поширений в Україні XVIII—XIX ст. Являв собою скриньку у вигляді двоповерхового
будиночка із прорізами в підлозі, через які вертепник управляв дерев'яними
ляльками. На верхньому поверсі ставились інсценівки на релігійні теми, на
нижньому — на побутові теми сатиричного та
гумористичного характеру. Дійовими особами останніх були моторний запорожець,
спритний солдат (москаль), бідний селянин, недотепний пан, зажерливий піп та
ін.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 1254 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ЕПОС (від гр. epos — слово, мова, розповідь) — один із трьох основних родів літератури, поряд із лірикою та драмою. Епос передбачає зображення зовнішніх щодо автора явищ життя. Автор виступає в ролі стороннього спостерігача, що дозволяє йому широко змальовувати дійсність у часі й просторі, глибоко розкривати внутрішній світ персонажів. Основні епічні жанри сучасної літератури — оповідання, повість, роман, новела, нарис. До епосу належать також фольклорні жанри — казка, легенда, билина, історична пісня тощо.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 1406 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ДАКТИЛЬ (від гр. daktylos — палець, міра довжини) — в силабо-тонічному вірші трискладова стопа з наголосом на
першому складі ( ).
Спи, мій ма|лесенький, | спи, мій си|нок... Я розка|жу тобі | безліч ка|зок. (Олександр Олесь)
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 777 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
СИСТЕМИ ВІРШУВАННЯ — способи написання віршів, які залежать від фонетичних особливостей національної мови. За способом творення ритму вірша розрізняють чотири основні системи віршування: метричне, тонічне, силабічне і силабо-тонічне. (Див. відповідні статті). В сучасній українській поезії переважає силабо-тонічна система, хоч використовуються й різні форми тонічної.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 2011 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ВИДИ КОМІЧНОГО ГУМОР (від англ. humour — причуда, норов; лат. humor — волога) — різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні. На відміну від- сатири, яка відзначається заперечним пафосом, гумор не заперечує зображуване, а піддає осміянню лише певні його сторони. Гумор властивий багатьом жанрам українського фольклору (анекдоти, приказки, коломийки, пісні тощо). Майстри гумору — І. Котляревський, М. Гоголь, Л. Глібов, С. Руданський, Остап Вишня, С. Олійник, П. Глазовий та ін.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 855 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio — перестановка) — одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: «Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти» (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 1412 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Тропи ЕПІТЕТ (від гр. epitheton — додаток) — художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи).
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 554 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
ОБРАЗ — форма пізнання реальної дійсності в літературі та
мистецтві. Для науки характерна інша форма —
понятійна.
На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття,
оскільки в ньому предмет зображення постає в кон-кретно-чуттєвій формі. Образ — конкретна і водночас узагальнена картина, яка створена
за допомогою вимислу і має естетичне значення. Відтворюючи життя, письменник
втілює свої ідеали в образи, котрі впливають на читачів, даруючи їм естетичну
насолоду.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 1570 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
 Період 1956—1964 рр. дістав у СРСР назву
«хрущовської відлиги». Перший секретар ЦК КПРС М. Хрущов у 1956 р. на XX з'їзді КПРС зробив спробу
врятувати комуністичну ідеологію шляхом відмови від масових репресій, гострої
критики сталінізму та послаблення ідеологічного тиску. Повернулися живими зі
сталінських таборів Б. Антоненко-Давидович, В. Мисик, 3. Тулуб. В УРСР у цей час з'явилися нові журнали «Березіль»
(з 1956 р. до 1991 р. «Прапор»), «Всесвіт» (1958), «Слово і час» (з 1957 р. до 1990 р. «Радянське літературознавство»).
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 2349 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Період 1956—1964 рр. дістав у СРСР назву
«хрущовської відлиги». Перший секретар ЦК КПРС М. Хрущов у 1956 р. на XX з'їзді КПРС зробив спробу
врятувати комуністичну ідеологію шляхом відмови від масових репресій, гострої
критики сталінізму та послаблення ідеологічного тиску. Повернулися живими зі
сталінських таборів Б. Антоненко-Давидович, В. Мисик, 3. Тулуб. В УРСР у цей час з'явилися нові журнали «Березіль»
(з 1956 р. до 1991 р. «Прапор»), «Всесвіт» (1958), «Слово і час» (з 1957 р. до 1990 р. «Радянське літературознавство»).
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 2056 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 року в Новоархангельську на Кіровоградщині. Батько походив із козацько-чумацького роду, а мати, Гликерія, була дочкою чорногорця Якова Стоянова.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 358 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|
|
Улас Олексійович Самчук (справжнє прізвище — Данильчук) народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Рівненщині. Батьки — Олексій (1869-1936) та Анастасія (1877-1933) — були заможними селянами. Із п'ятьох дітей вижив лише він.
В. Д. Мирончук, Г. С. Ігошкін ІСТОРІЯ УКРАЇНИ |
Просмотров: 377 |
Добавил: Blacklady |
Дата: 18.08.2009
| Комментарии (0)
|