Воскресенье, 20.05.2012, 07:13

Свободная Библиотека

E-mail:
Пароль:
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Книги, учебники, научная литература, українські підручники

Главная » 2009 » Декабрь » 5 » ЗВІСНО, ЧАРЛЬЗЕ, МАЮЧИ ТЕБЕ, НІКОМУ НЕ ЗБИРАЮСЬ ДАВАТИ
19:18
ЗВІСНО, ЧАРЛЬЗЕ, МАЮЧИ ТЕБЕ, НІКОМУ НЕ ЗБИРАЮСЬ ДАВАТИ
ЗВІСНО, ЧАРЛЬЗЕ,
МАЮЧИ ТЕБЕ,
НІКОМУ НЕ
ЗБИРАЮСЬ ДАВАТИ
Притуляю долонею об'єктив камери (ці сімейні хроніки   обертатимуться   появою   важкого психічного стану — зривами, набундюченістю і не­стерпною поведінкою); роблю  кілька останніх штучних посмішок (купа допіру незнаних родичів, що під градусом розпускають шмарклі, виверта­ють забиті непотребом шафки у пошуках давніх і не дуже світлин); маю мету — втекти. Протягом тижня виношувала задум, втілення якого потребу­вало іноземних банкнот і, що не менш важливо, мого визначення, а чи направду це. На користь виз­начення доста аргументів: ім'я, що давно цікавить, автор, якого розшукую близько півроку, до того ж — непогано зекономлю. Да, не наголосила — все це стосується книги. А втім, у моєму (клінічному) випадку, аби втілити задум у життя — придбати книгу, до неї — ще декілька, що приваблюють (що
приваблюють — чужий вплив; що в основі задуму — потребує близьке й кольорове), жодні аргументи давно нічого не важать. Маючи в сумці іноземні банкноти (я ще не сказала? рублі, звісно), знаючи мову й підхід, купую. Книжка товстезна й ґрунтов­на (кілька разів перечитувала зміст у пошуках ре­чей, що інтригували). Мене задовольняє. Не вту­ливши книжку до сумки (товстезна, ґрунтовна), несу в руках. Така піднесеність, таке розбурхане відчуття задоволення.
Нарешті — Буковські!! І в мене, отак — Чарльз!!!
Хоча обкладинка залишає бажати кращого — пляшки із алкоґолем, стакани, п'янчужки — радію, одразу розуміючи: буде щось особливе (яке вздрю-чить, буде). На піку власних емоцій купую морози­ва й іду до місцевого парку; шукаю вільну лавку; знаходжу — подалі від люду, подалі від тих, що нервують. Берусь спочатку за оповідання, назва якого інтригувала донині. Фігурують брутальна лексика і ненормальні стани. Нічого, зауважую, ро­зуміючи — Буковські весь такий: брутальна лекси­ка, ненормальні стани. Ні, не в шоці; упокорення, рівновага.
Місто, в якому наразі, дихає по-вечірньому: по­тужні жовтогарячі видихи, сухі вдихи — починає сідати сонце.
Як переходжу до іншого (оповідання), поблизу сідають хлопці, що з цього міста. Шукала місцину подалі від тих, що нервують, і маю... Хлопці роз­мовляють гучно, рясно сиплять матами, обговорю­ють пляни на вечір, посьорбуючи пиво, жуючи житні сухарі, лісові горіхи. Час від часу кидають по-зори у мій бік, їх непокоять якісь речі, збентежені. У мене — щось про тюремні поневіряння, великі яйця, голубів, у них — нічні гуляння й усе, що пов'язано   з   ними.   Зокрема   (прислуховуюсь), п'яних дівок, хороший секс і забльовані простирад­ла на ранок. Сміюсь над тим, що видає Чарльз, хлопці — пробують клеїти дівчат, які проходять повз. Дівчата вдало відшивають, у хлопців — ще варіянти: телефонують знайомим мантелепам, за­прошують на пиво. Здається, їм вдалось — по­дружки будуть. Вульгарність Буковські так не дістає,   як   розмови   більш-менш   вдоволених хлопців. Один із них, поглядаючи на мене, пропо­нує зняти. Кілька хвилин триває спір, хто нава­житься підійти і запропонувати розважитись. Ме­не вже зацікавлює більше не дурка, про яку йдеть­ся у Чарльза, а суперечка з приводу того, чи дам. Хлопці так поринули в обговорення, що (либонь) не помітили моєї реакції на весь цей цирк; вони впевнені, що не чую, — настільки захоплена кни­гою. Мої нерви трохи не здали (від цікавости) — ну і? Врешті, хтось із них видає:
— Ні, така не дасть!! Подивіться, яка в неї тов­стезна книжка!
Цієї миті задзеленчала його рур^ал знайомі ман-тслепи не прийдуть, їм не хочеться пива, а вдома — идома мама, яка не збирається ні до кого в гості. Хлопці підірвались з лавки й у пошуках затишного містечка пішли в кущі.
Видихів стало набагато більше, ще які потужні, вдихи скінчились — сідає сонце.
Закриваю книгу, підсумовуючи — вздрючило: — Звісно, Чарльзе, маючи тебе, нікому не збира-
юсь давати!
11 серпня 2006р.
Категория: Барбара РЕДІНҐ Збірка оповідань «Вплив суч. укр. поезії на сексуальність неземних істот» | Просмотров: 300 | Добавил: freelib | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email:
Код *: