Віктор Малахов

ЕТИКА


Курс лекцій

6-т е  видання

Допущено
Міністерством освіти і науки України


Навчальний посібник
для студентів вищих навчальних закладів




КИЇВ
«ЛИБІДЬ»
2006

ББК 87.7я73 МІ8

Моїм батькам
Та... Читать дальше »

ВСТУП

МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Слова мораль, етика сприймають­ся в наш час неоднозначне. З одного боку, всі ми начебто ро­зуміємо, що без моралі жити не можна. З іншого — моральне легко набуває в нашій свідомості присмаку чогось набридлого, нещирого: «моральний кодекс», «мор... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 1

ЩО ТАКЕ ЕТИКА?

ЕТОС І МОРАЛЬ

Насамперед декілька слів про тер­мінологію. Термін «етика» походить від давньогрецького «еЧЬоз», яке ще в Гомера означало місце перебування, спільне житло. Згодом, однак, у слові етос почало переважати інше значення: звичай, вдача, характер.... Читать дальше »

ЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА

Міркуючи далі над природою моралі (в широкому розумінні, тобто включаючи й моральність) як предме­та етики, неважко,, переконатися, що предмет цей досить своєрідний. Його неможливо звести до звичай­ного зовнішнього об'єкта, котрий ми можемо виділити з його оточення,... Читать дальше »

ЗАВДАННЯ НАУКИ ЕТИКИ

Вище ми вже згадували характерний вислів: «не читайте мені мораль!» Викладання етики — не читання моралі й не має на меті спонукати когось до добра та порядності. Хоча в коло його завдань безперечно вхо­дить формування певних засад моральної культури, котрі могли б допомо... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 2

МОРАЛЬ
ЯК СОЦІАЛЬНИЙ
ФЕНОМЕН


ПОПЕРЕДНЄ ЗАУВАЖЕННЯ.
МОРАЛЬ І ПРОБЛЕМА
її СОЦІАЛЬНОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ

Як ми вже могли переконатися, моральність, усупереч пошире­ному її тлумаченню, не є явищем виключно соціальним. Виходячи у своєму застосуванні далеко за межі ... Читать дальше »

ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕГУЛЯЦІЇ
ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ.
ПРОЦЕС ВИОКРЕМЛЕННЯ МОРАЛІ

Основна суспільна функція моралі, яка визначає гмсіїифіку її соціального буття, — це функція регуляції ІІІодської поведінки та міжлюдських стосунків.
Жодне суспільство не може скластися й існувати на Ірунті хаоти... Читать дальше »

МОРАЛЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА РЕГУЛЯЦІЯ. МОРАЛЬ І ПРАВО

Що ж є характерним саме для моралі як специфіч­ної форми регуляції людської поведінки?
В пошуках відповіді на це запитання звернімо увагу насамперед на існування в цивілізованому суспільстві днох принципово різних форм нормативної регуляції,... Читать дальше »

МОРАЛЬ І ЗВИЧАЙ

Нагадаймо, що мораль і право репрезентують, від­повідно, позаінституційну й інституційну форми регу­ляції людської поведінки; під цим кутом зору вони тут і розглядалися. Проте як інституційна регуляція не зводиться тільки до правової — власне кажучи, її при­кладом може бути бу... Читать дальше »

ПОЛІТИКА І ЕТИКА

Ще однією ланкою суспільного життя, яка справляє потужний регулятивний вплив на людську поведінку і сама, своєю чергою, потребує наполегливої моральної регуляції, постає політика.
Гострота моральних колізій, що їх породжує названа сфера, є цілком очевидною. З одного боку, ... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ З

МОРАЛЬ
І СПІЛЬНОТИ


УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ
І СПІЛЬНОТНІСТЬ
У СИСТЕМІ ЕТИЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ

Досі йшлося про мораль узагалі. Але ж у своєму реальному со­ціальному  бутті мораль різноли­ка: свої особливі цінності й нор­ми  поведінки мають більші  або менш... Читать дальше »

МОРАЛЬ І СОЦІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА

Справді, не слід недооцінювати вплив на еволюцію моралі таких фундаментальних чинників, як розвиток виробництва, суспільний поділ праці, зміна відносин власності, ставлення до влади, їхнє значення не ста­виться під сумнів крахом тих ідеологем, які ... Читать дальше »

ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН

З-поміж усіх людських спільнот найгостріші мо­ральні проблеми пов'язані сьогодні, очевидно, із спіль­нотами національними — маємо на увазі як етику міжнаціональних стосунків, так і проблеми самовизна­чення людської особистості в полі національної куль­тур... Читать дальше »

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ В МОРАЛІ

Що ж становить загальнолюдський зміст мораль­ності?
Якщо базуватися тільки на емпіричних спостере­женнях, відповісти на це запитання було б майже не­можливо, оскільки навряд чи знайдеться така моральна норма, яка зберігала б своє зобов'язуюче значення в кожній з лю... Читать дальше »

ЧИ ІСНУЄ ПРОГРЕС У ЦАРИНІ ЛЮДСЬКОЇ МОРАЛЬНОСТІ?

Розглянуті аспекти суспільного буття моралі вже дають можливість дослідити поставлене питання. Отже, чи існує моральний прогрес?
Узагалі прогрес (з латини — крок уперед) — це поступальний розвиток за висхідною, перехід до доско­налішого стану... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 4

ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ


МІСЦЕ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
В СИСТЕМІ МОРАЛІ
(ПОРЯДОК ДАЛЬШОГО ВИКЛАДУ)

Досі, розглядаючи мораль як со­ціальне явище, ми зосереджували увагу на її загальних особливос­тях і функціях, а не на внутріш­ній структурі. Однак ... Читать дальше »

СТРУКТУРА МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ. МОРАЛЬНІ НОРМИ Й ПРИНЦИПИ

Поняття моральної свідомості.

В навчальній, науковій та нау-крво-популярній літературі нерідко можна зустріти терміни
«моральна свідомість», «наукова свідомість», «естетична свідомість», «політична свідомість», «релігійна св... Читать дальше »

МОРАЛЬНІ МОТИВИ Й ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ. ЦІННІСТЬ І СВЯТИНЯ

Моральні мотиви

Відомо, однак, що людина може бути цілком обізнана з існую­чими моральними нормами, навіть мати найпрекрасні-ші принципи, як гоголівський Манілов, — і водночас пальцем не ворухнути для практичного втілення їх у ж... Читать дальше »

ДОБРО - ПРОВІДНА ІДЕЯ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Як зазначалося, вищою цінністю моральної свідо­мості є ідея Добра. Сутність цього осердя моральності здавна привертала до себе увагу філософів, духовних діячів, моралістів. Від розуміння добра залежало, як правило, принципове спрямування всієї систем... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 5

ДОБРО І ЗЛО

ПОПЕРЕДНЄ ЗАУВАЖЕННЯ:
ЩО ТАКЕ КАТЕГОРІЇ МОРАЛЬНОЇ
СВІДОМОСТІ?

У попередній лекції ми розглянули зсновні структурні компоненти моральної свідомості. Тепер нам належить простежити цю свідомість у дії, з'ясувати, які саме способи осмислення реальності, то... Читать дальше »

МОРАЛЬНЕ ЗЛО,
ЙОГО ПОХОДЖЕННЯ І СУТНІСТЬ

Зло як «антиблаго* і моральне зло

Подібно до того, як моральне добро має своєю передумовою ширшу онтологічну й світо­глядну категорію блага, зло як власне моральна катего­рія також спирається на більш широке, ще позаетичне його тлумачення, в ... Читать дальше »

ПРОБЛЕМА СУБСТАНЦІЙНОСТІ ЗЛА

Субстанціалістське розуміння зла

Одна з найважливіших розме­жувальних ліній в історії світо­вої етики пов'язана з відповід­дю на запитання: чи є зло за своєю суттю лише чимось негативним, лише запереченням і руйнуванням добра — чи воно позначає якусь особли... Читать дальше »

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ДОБРА І ЗЛА

Як же співвідносяться між собою розглянуті нами дві основні категорії моральної свідомості, дві одвічні протилежності — добро і зло?

Можливість зла
як передумова
морального добра

Насамперед, слід, звичайно, зважити на те, що протилеж­ність цих ... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 6

СЕНС ЖИТТЯ І СТАВЛЕННЯ ДО СМЕРТІ


ЗВІДКИ ПОСТАЄ ПРОБЛЕМА СЕНСУ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ?

Не менше значення, ніж категорії добра і зла, мають і категорії сенсу життя і ставлення до смерті. Ці поняття фіксують фундамен­тальну особливість людського існування загалом.
Тільки про ... Читать дальше »

СПОСОБИ ОСМИСЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

Де ж людині шукати сенс свого буття?
Зрозуміло, що це питання не було б віковою філо­софською проблемою, якби відповідь на нього лежала на поверхні. Хоча, з іншого боку, всі ми відчуваємо, що вона десь поруч: адже йдеться про «розгадку» власного нашого іс... Читать дальше »

ФЕНОМЕН СМЕРТІ

Культурно-історичний аспект проблеми смерті

Із самого моменту свого виник­нення філософія була націлена на розкриття таємниці смерті. Так, легендарний Піфагор, кот­рий, імовірно, ввів у обіг саме поняття «філософія», поєднує заняття останньою із запозиченою на Сході віро... Читать дальше »

Смерть як чинник сучасного людського життя

Одним із наслідків тривалого замовчування теми смерті стало переконання в тому, що зустріч із нею не породжує для людини якісно специфічних проблем, потребуючи лише певно­го медично-юридичного оформлення. Це, своєю чер­гою, не могло не позначитися як... Читать дальше »

ЖИТТЯ ЯК ДАРУНОК І ВІДПОВІДЬ

Пригадаймо цитовану вище думку М. М. Бахтіна: «Смислами я називаю відповіді на запитання». Не слід гадати, ніби таке тлумачення смислу стосується лише сфери мовного спілкування або ж обмежується яки­мись іншими опредметненими зв'язками людини зі світом. «Бути», пе... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 7

«ОБ'ЄКТИВНІ» І «СУБ'ЄКТИВНІ» КАТЕГОРІЇ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ


ОБОВ'ЯЗОК

Вище ми наводили думку Гегеля про зняття в категоріальному устрої людської свідомості протилежності між суб'єктом і об'єктом. Однак ця загальна властивість категорій не виключає того, що в деяких ... Читать дальше »

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Якщо категорія обов'язку позначає, як ми бачили, надання уявленню про належне форми конкретного практичного завдання певного людського суб'єкта, то категорія відповідальності, у свою чергу, характеризує згаданого суб'єкта з точки зору виконання ним цього завдання, цієї вимоги... Читать дальше »