|
|
Книги, учебники, научная литература, українські підручники
Главная » 2009 » Декабрь » 5 » роздл І (Власне) обходить укр. варіянт ЗУСТРІЧ
19:22 роздл І (Власне) обходить укр. варіянт ЗУСТРІЧ |
роздл І
(Власне) обходить укр. варіянт
ЗУСТРІЧ
Телефонує. Знімаю рурку. Голос не надихає. Слухаю; відповідаю.
— Ну, гаразд, давай зустрінемось. Якщо хочеш. Тільки прохання (єдине): терпіти не можу, коли люди на побаченні починають заглиблюватись у себе. І мовчати. Просто йти (чи дивитись),позіхаючи або глупо сміючись. Коротше — ставати відстороненими. Тож, ти розумієш, про що я.
— Звичайно, люба. Я теж не сприймаю таких
людей.
— І ще: ця,патетика ні до чого, «любий»! __?!
— (чи вистачить глузду?)
— Сподіваюсь, наша зустріч відбудеться за
будь-якої погоди?
— Чом би й ні! (Господи, моє єство виявиться і цього разу. Для чого мені... ця зустріч?)
З шостої на ногах. Увесь день за книжками. Постійний дощ. Без змін. Цілий тиждень. В аудиторії. На батареї гріються ноги. Знов о четвертій. Є можливість передумати. Але ж пообіцяла. Принцип — виконувати обіцянки. Так, сумно. Завжди так — сумно. Добре, що хоч парасольку взяла. Жуйка в роті. Виплюнула через три хвилини. Ниє шлунок. Що з цього — одна шоколадка (хай навіть і така смачна) на весь день. Для чого ця безглузда зустріч? А ще стільки читати. Коли? Краще би дочитала, замість. Впевнена (без сумнівів — жодних, ніяких) — марно. Ще п'ять хвилин. Не бачити. Втекти? Та ні, раніше треба було думати. Здається, ото він.
— Ну, прівєт!...............
— Що? (вибач, не почула)
— Посидимо десь?
— Не дуже то й хочеться. Краще — пройдемося. Хоча, знаєш. Мені все одно (краще би дочитала)...
Буває (часто, частіше за), що люди не розуміють одне одного ні на йоту (ні, на оту її й крапочку), а туди ж.
— (Можна, я вже піду. Ти обрид. І бувають такі. Сірі. До дули ця ввічливість і ґречність в такій ситуації. Три години чорту під хвіст. Краще би дочитала.)
— Прогуляємось ще?
— (Ні, ти явно затупенький, «любий»: не розумієш по очах. Вошива гідність.) М-и-ги.
У пасмах довгого волосся заплуталась дощова вологість. Ще гірше — з ногами.
— Ну, бувай (доторкнувся до плеча).
— Прощавай (затихо).
Залізла до переповненого тролейбуса. Прощавай, «любий».
Змінила номер. Знала своє єство. І про зустріч. Лайно. Все знала. Шкода часу. Краще би дочитала.
17 грудня 2005р. |
|
Категория: Барбара РЕДІНҐ Збірка оповідань «Вплив суч. укр. поезії на сексуальність неземних істот» |
Просмотров: 203 |
Добавил: freelib
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
