Розділ 2
Вплив суч. укр. поемі на сексуальність неземних істот
ПРО ЦЕ
Під цю музику хочеться дві речі (щонайменше): накачати міцного преса і писати. Або навіть три (щонайбільше) — опинитись у вашому ліжку. ) І,обротною була би розрядка. Чи не так? Преса вже пакачено. Написаного теж є трішки. Залишилось (щонайменше) — залізти під вашу ковдру, яка, ^рештою, не відіграватиме ніякої ролі. Погоджуєтесь? Чи то, зазвичай, прикриватиме певні моменти (немов не бачили й не знаємо) на початку, .Іле згодом, врешті-решт, буде зайвою. Є можливість опинитись на підлозі. Я наразі про ковдру. І власне під вашим ліжком. То краще нехай залишиться під. Зараз — на увазі ми. Нескладно почати розмову, адже під час цього процесу будь-які не матимуть значення. Так, місце — можливо, але — не значення. Хто ж слухатиме. Правильний виток думки? Певної категорії (тональносте, гучносте,
наголошування) звуки. От і все. Здається. Хоча (?) Говорити про це не мені, як правило. Бо відомого, а (тим паче) апробованого мало. Майже нічого. Ближче до істини — аж нічого. Ну, якщо лише — дещо. Досить мабуть про досвід. Адже крім ліжка є й інші місця. Та тема про це вже надто зужита й банальна (мені сьогодні повідомили, тому й подумала, що, либонь, писати про це марно й непотрібно, як можна написати про це іще, коли все, що можна було про це написати, — написано й апробовано чи то перевірено, краще — втілено, хочеться душі й хорошого, а про це — ох, нудить). Але саме під оцю (пісню маю) знову хочеться (щонайменшого) — до вашого ліжка, ні, отак — до вас, ближче до душі. Підспівувала б. Чи — заспівала. Але душа потребує більшого. Ви ж зі мною згодні? Як, власне, і тіло. Тому говорити про зужитість теми про це — говорити ні про що, тобто про все і одразу, себто про вічність. Тож, про це буде завжди. І без музики. І без ліжка. І без нас. Тому суперечки — не до речі, тим паче, що після міцно накачаного преса і дечого написаного починає хотітись спати, відволікаєшся од думок про ваше ліжко, ковдру, музику. Але щонайменшого запрагну, так думаю, із наступним колом, бо сон — то не для надто втомлених. А я направду не засинаю, направду — вибита з колії. Хороша пісня. Залишилась одна нездійснена річ. Здогадались? Я знову про це. Про тривіальне й гірке на смак. Чи солодке. Дивлячись, у кого який смак. Нехай — облишимо. В душі? Ще-
миті, і гірко. Не на смак, на жаль. Не знаю на що. 1 1 1 1 .< > го теж можна створити проблему. Не варто, до-І,|.с. Хорошого? Що ж, доведеться дослухати до ммця, аби зрозуміти, чи хороше. Єдине: під цю все ,к хочеться дві речі (щонайменше), або навіть три (щонайбільше). Ллє годі про це.
20-2І січня 2006р. |
