Воскресенье, 20.05.2012, 06:37

Свободная Библиотека

E-mail:
Пароль:
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 1
Пользователей: 1
caliacaliv12

Книги, учебники, научная литература, українські підручники

Главная » 2009 » Декабрь » 5 » НЕ ЧІПАЙ МОГО БЛАКИТНОГО НЕБА
19:08
НЕ ЧІПАЙ МОГО БЛАКИТНОГО НЕБА
НЕ ЧІПАЙ МОГО БЛАКИТНОГО НЕБА
Невже все і залишиться отак? Чекатимеш по вівторках, середах і п'ятницях, аби побачити лише на мент. Досить короткий мент. Секунду чи дві. Побачити і навіть не підійти. Навіть не спробу­вати зробити натяк, що чекаєш. Я тебе ніколи не помічаю. У мене немає звички обертатись чи загля­дати у вікна, що на першому поверсі. Тому — не помічаю. Що дає тобі цей досить короткий мент? Я не знаю. Звісно, можна зробити кілька припущень: переконуєшся, чи не в дулу вчора напився і вигля­даю більш-менш пристойно (хоча?, як за такий до­сить короткий мент можна зрозуміти, чи в дупу я вчора напився), або — чи було зранку молоко (тут взагалі навіть не уявляю, як про це можна здогада­тись; а я таки не пив, не пив того клятого молока, месно — забувся). Що ще? Бодай і не знаю, що ще. Ти ж не думаєш...? А вчора дивився на небо. Зда-
ється, було блакитним. Таким із бузковими смуж­ками, блакитним. Мені так схотілося до нього. Чи з ним. Чи у ньому. Я більше не буду думати про тебе.
Мабуть, все так і лишиться. Чекатиму по вівтор­ках, середах і п'ятницях, аби побачити лише на мент. Досить короткий мент. Секунду чи дві. Поба­чити і навіть не підійти. Навіть не спробувати зро­бити натяк, що чекаю. Ти мене ніколи не помічаєш. У тебе немає звички обертатись чи за­глядати у вікна, що на першому поверсі. Тому — не помічаєш. Що дає мені цей досить короткий мент? Я не знаю. Звісно, можна зробити кілька припу­щень: переконуюсь, чи не в дулу вчора напився і виглядаєш більш-менш пристойно (хоча?, як за та­кий досить короткий мент можна зрозуміти, чи в дулу ти вчора напився), або — чи було зранку мо­локо (тут взагалі навіть не уявляю, як про це мож­на здогадатись; а ти таки не пив, не пив того клято­го молока, направду — забувся). Що ще? Бодай і не знаю, що ще. Ти ж не думаєш...? А вчора дивилась на небо. Видалось таким блакитним. Таким із буз­ковими смужками, блакитним. Й мені так схотіло­ся до нього. Чи з ним. Чи у ньому. Я більше не бу­ду думати про тебе, як не чіпатимеш мого блакит­ного неба.
14 березня 2006 р.
Категория: Барбара РЕДІНҐ Збірка оповідань «Вплив суч. укр. поезії на сексуальність неземних істот» | Просмотров: 218 | Добавил: freelib | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email:
Код *: