Воскресенье, 20.05.2012, 05:59

Свободная Библиотека

E-mail:
Пароль:
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Книги, учебники, научная литература, українські підручники

Главная » 2009 » Октябрь » 22 » КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
23:51
КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Агіографічні твори (від гр. агіос - святий, графо - пишу) з'явилися у Київській Русі після прийняття християнства. Жигіє складалося із передмови, центральної (власне розповідної) частини та епілогу, житія продовжували біблійні традиції і складалися за найвищим взірцем - євангельською розповіддю про життя і діяння Ісуса Христа.
Антропоцентричність - людиномірність філософських досліджень, їхнє безпосереднє спрямування на людину, осмислення її сутності, призначення у світі та можливість досягнення щастя у звичайному житті.
Антипанегірики - пасквілі на тих чи інших діячів з-поміж козацької старшини, де яскраво відображаються соціальні суперечності. Прикладом є віршований пасквіль на Івана Самойловича та його синів.
Апокрифи (від гр. апокрифос - таємний, прихований) - твори на біблійну тематику, що доповнювали або уточнювали Святе Письмо, але з різних причин не були канонізовані церквою.
Бароко (з італ.Ьагоссо - дивний, химерний) - напрям у мистецтві та літературі ХУІІ-ХУШ ст.., художній системі якого властиві мінливість, поліфонічність, ускладненість форми, а також поєднання релігійних і світських мотивів, образів, контрасти, алегоризм та метафоричність.
Вертеп (старослов. - печера) - народний ляльковий театр у двоповерховій "скрині", відкритій з одного боку для глядачів. Верхній ярус призначався для розігрування сюжетів релігійного характеру, нижній - для побутових інтермедій.
Вінці - добірки пов'язаних змістом і адресатом молитовних епіграм, звернених до Ісуса Христа, Богородиці, "ангельських сил", святих, царів та їхніх небесних патронів.
Гуманізм - це напрям світської думки епохи Відродження. На відміну від середньовічного релігійного світогляду, в основі якого був Бог, у гуманістів провідне місце посідала людина, яка творить ядро ідей гуманізму.
Дескриптивні вірші - написи до зображень різних постатей християнського Олімпу та сцен євангельської історії.
Епіграма - короткий віршований твір (від одного до тридцяти рядків), який просто, ясно, зрозуміло, з логічною чіткістю, дотепно і зграбно розповідає про певний предмет, певну особу чи подію. Епіграму як жанр визначала сконцентрованість думки, найчастіше в межах двох-чотирьох віршових рядків. "Епіграматичному письму" були притаманні різноманітні ігри поняттями і словами (повтори ключових понять і слів, зіткнення антонімів). Поняття і слова при цьому розміщувалися симетрично або асиметрично, зокрема часто перехресне. Епіграма виступає і як самостійна жанрова форма, і як мікроформа, як першоелемент чи не всіх інших жанрових форм барокової поезії.
Етикетна поезія - вірші різних жанрів, що виголошувалися на урочистостях, писалися з приводу тих чи інших дат і подій, на честь шанованих, владних і багатих людей, здатних надавати політичну, моральну й матеріальну підтримку діячам церкви, школи, літератури. Це віршовані орації чи гратуляції; панегірики, що проголошувалися на урочистих зустрічах вельможних осіб або дарувалися в подяку за підтримку чи в супровід прохання про підтримку.
Інвектива (від латя.іпуеЬі - нападати) - гостре сатиричне викриття вад або соціальних явищ.
Інтермедії, чи інтерлюдії - жанр невеличкої сценки, що ставилася в антрактах постановки шкільної драми. На думку Д.Чижевського, інтермедії мають суто комедійний характер. Вони писалися майже чисто українською мовою на матеріалі народного побуту. Цьому жанрові характерна напруженість ситуацій, динамічність дії, жвавість і дотепність діалогу, натуралістичність описів, контрастність слів і виразів, підхоплених із живої розмовної стихії.
Ісихазм — релігійно-філософське вчення грецьких теологів св. Григорія Синаїта та св. Григорія Палами, яке фактично було відродженням на пізньовізантійському грунті елліністичного християнського містицизму. Поширюється в Україні завдяки посередництву Болгарії з другої половини XIV. Ісихазм,
розглядаючи низку богословських категорій, як, зокрема, поняття божественної енергії і благодаті, "розумної молитви", великого значення приділяв людині, яку він ставив у центр земного світу. Вчення Григорія Палами стверджувало конечну незбагненність Бога для людського розуму і неможливість виразити його в слові. Ця сентенція знайшла собі відповідник у літературі, зокрема у стилі "шіетеніє словес". Поява ісихастських ідей на Україні була тісно пов'язана з поширенням візантійської оригінальної та перекладної літератури, з діяльністю Київських митрополитів Кипріяна та Григорія Цамблака.
Культурно-історична епоха - це умовно хронологічно окреслений історичний період, у контексті якого певні художньо-естетичні й літературні тенденції народжуються, досягають найвищого рівня розвитку, себто стають визначальними і вершинними, і в результаті подальшої еволюції мистецтва слова вичерпують себе, трансформуються в інші, що є їх логічним продовженням або ж запереченням.
Літопис — жанр, що виникає із записів оповідань про розселення східнослов'янських племен, про заснування міст, про військові походи й набіги кочівників, про князівські міжусобиці, фіксації усних переказів, пісень та билин, доповнення і переробки давніших записів. Усе це об'єднується в єдиний історичний огляд, або зведення ("ізвод"), за роками ("літами").
Мандрівні дяки (або, як їх ще називали, "миркачі", "пиворізи", "бакаляри", "волочащіїся ченці") - по-філософському дивилися на світ, свої життєві незгоди забарвлювали гумором, високі біблійні образи і сюжети перелицьовували на свій лад, релігійну літературу пристосовували до потреб буденного життя.
Паломник або пілігрим (від лат. реге§гіггш8 - мандрівник), каліка перехожий - людина, яка побувала у Святій землі, звідки на спогад приносили пальмову гілку.
Панегірики - це вірші, що виголошувалися на різних урочистостях, писані до тих або інших подій, на честь поважних людей. Це різного роду віршовані орації - уславлення чи привітання; панегірики, що виголошуються з приводу урочистих зустрічей
видатних діячів або даруються покровителям у подяку за підтримку чи в супровід проханню про підтримку. Особливе місце серед них займають погребові й поминальні плачі ("ляменти", "трени").
Панегірична поезія у деяких курсах києво-могилянських поетик виділяється як окремий жанровий різновид ліро-епічного характеру. Для панегіриків характерна насиченість образами, зокрема запозиченими з античності. Писалися "високим" стилем. У виклад вплітаються, крім тропів і фігур, сентенції, оповідні приклади; сюжети цих прикладів могли запозичуватись не тільки з християнського, але і з поганського літературного репертуару, але поганські сюжети і образи мали переосмислюватись як алегорії.
Патристика - твори святих отців церкви, писані у формі проповідей (ораторсько-проповідницька проза). Тематика творів: про святих, про свята, морально-дидактичні настанови.
Плетеніє словес - стиль, для якого характерні окличні речення, риторичні запитання, внутрішні монологи, неологізми, нагромадження синонімів, епітетів, порівнянь тощо. Ці художньо-стильові засоби надають мовленню підвищеної емоційності й служать абстрагованості викладу. Автори гіперболізують свої почуття, чимало уваги намагаються приділити внутрішньому світу людини. Емоційно-експресивний стиль виявився переважно у літературі "високих" жанрів - житіях, проповідях, похвальних словах. Поширення цього стилю в Україні пов'язане з діяльністю Київських митрополитів, болгар за походженням, Кипріяна та Григорія Цамблака. Поетика містила теорію жанрів.
Редакція твору - пам'ятка, при записі якої переписувач настільки змінив оригінал, що втрутився у композицію і манеру викладу переписуваного твору
Ренесанс, за визначенням Д.Чижевського, означає традиційно „відродження" мистецтва та науки після їх „занепаду" в часи середньовіччя. У цей період відбулося відродження античного ідеалу гармонійності, урівноваженої краси.
Риторика - це теорія стилів.
Список твору - якщо зміни, внесені переписувачем пам'ятки неістотні, не впливають на творчий задум автора.
Хроніки (за Д.Чижевським) - це світова історія од початку світу до часів того чи іншого автора, зі вставками подекуди оповідань напівбелетрисгичного характеру. Фантастично-легендарна та східна міфологія вживається як доказ фактів. Збірки таких хронік називалися хронографами
1.   Вища освіта України і Болонський процес: Навч. пос./ за ред.. В.Г.Кременя. - Тернопіль: "Навчальна книга - Богдан", 2004. -384с.
2.   Вітвицька   С.   С.   Практикум  з  педагогіки  вищої  школи: Навч.пос. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 396 с.
3.   Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. пос. - К.: Знання, 2005. - 486 с.
4.   Літературознавчий    словник-довідник     /     Р.Т.     Гром'як, Ю.І.Ковалів та ін. - К.: ВІД "Академія", 1997. - 752 с.
5.   Методика навчання української мови в ДВНЗ та середніх освітніх закладах.  Кредитно-модульний курс: Нав.-метод. посіб.  / О.І.Потапенко,      Г.І.Потапенко,      Л.П.Кожуховська,      Л.Е.Доввбня, Т.В.Чубань, НДЮрійчук та ін. - К.: Міленіум, 2006. - 332 с.
6.   Педагогіка вищої Інколи/ За ред.З.Н.Курлянд. - К.: Знання, 2005.-399с.
7.   Полєк В. Історія української літератури XVIII ст.: У 2 ч. -Івано-Франківськ: Нова зоря, 1999.
8.   Поліщук Ф.М.  Український  фольклор.  Давня українська література. Практичні заняття: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1991.-98с.
9.   Пометун   О.І.   Пироженко   Л.В   та   ін.   Сучасний   урок. Інтерактивні технології навчання:  Наук, метод,  посібн.   /  За ред. О.І.Пометун. -К.: А.С. К., 2006. -192 с.
10. Програма практичних занять із курсу „Давня українська література" / Укладачі: Г.О. Усатенко, О.М. Спіпушко. - К., 2005. -48с.
11. Слєпкань 3.1. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. - К.: Вища школа, 2005. - 239 с.
12. Соболь В.  З глибини віків:  Вивчення давньої укр. літ.  в школі: Посібник для вчителя. - К.: Зодіак-ЕКО, 1995. - 192 с.
13. Соболь В.О. Українська література доби бароко. Методичні матеріали для студентів  філологічного факультету (спеціальність "Українська мова та література"). - Донецьк, 2001. - 48 с.
14. Українська література. 5-11 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання. - К.: Генеза, 2002. - 136 с.

Категория: Ольга Новик - ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДАВНЬОЇ) | Просмотров: 868 | Добавил: freelib | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email:
Код *: