Статистика
Онлайн всего: 2 Гостей: 2 Пользователей: 0
|
Книги, учебники, научная литература, українські підручники
Главная » 2009 » Декабрь » 5 » КИСЛЕ
|
КИСЛЕ
Я люблю молоко, сповідуватись і в темряві.
Холодне молоко.
Сповідуватись перед небом.
Думати в темряві.
Пити маленькими ковтками, довго.
Навколішки. Чи стоячи.
Не стуляти часто повік.
Порівнювати його жовтуватий відтінок зі сріблястістю білого снігу.
Дякувати й просити молитвою серця.
Забувати й пригадувати думки.
Хворим горлом відчувати його солоденький смак. Й ковтати із затримкою між язиком і піднебінням.
Віддавати чуття незадоволености собою й втішатись.
Поглядом відшукувати одблиск далеких зірок, даруючи тільки їм ці думки в темряві.
Інколи забуваєш налити повної склянки в'язкої рідини, сповідатись перед тим, на якому щось заходить, й подумати, коли вимикається світло. Тоді відчуваєш нестачу повітря і не можеш заснути. Згадуєш. Піднімаєшся. Наливаєш. П'єш. Сповідуєшся. Думаєш. Але не дає спокою, що про все це забула і згадала тільки через те, що не маєш можливости заснути. Наливаєш вдруге. Вдруге п'єш. Сповідуєшся вдруге. Вдруге й думаєш. Врешті-решт, сон приходить, бо йому стає тебе шкода. Він із жахами чи просто не дозволяє розслабитись. Так і тримає до ранку в напруженні. А на ранок пригадуєш про складну ніч і вирішуєш, що не варто спати удень. Та втома між другою і третьою, інколи дотягує чотирьох, примушує хоч на кілька хвилин заплющити очі. І немов уночі згадуєш про молоко, сповідування і темряву. Але ще не ніч. Починається вечір. Розкриваєш втомлені очі й не розумієш того, що діється, якщо діється. Наливаєш склянку холодного молока. Сідаєш під вікном із видом на іржаві гаражі. Дивишся в небо. Хороші кольори. Розповідаєш про день. Про щось. Заплющуєш очі (але все одно улюблено — з відкритими) й думаєш. А молоко, здається, кисле.
21 січня 2006р. |
|
Категория: Барбара РЕДІНҐ Збірка оповідань «Вплив суч. укр. поезії на сексуальність неземних істот» |
Просмотров: 278 |
Добавил: freelib
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
