Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
|
Книги, учебники, научная литература, українські підручники
Главная » 2009 » Декабрь » 5 » Є ЩОСЬ ВАГОМІШЕ ЗА РЕЧІ, ЩО Й ДОСІ НЕВІДОМІ
19:18 Є ЩОСЬ ВАГОМІШЕ ЗА РЕЧІ, ЩО Й ДОСІ НЕВІДОМІ |
Є ЩОСЬ ВАГОМІШЕ
ЗА РЕЧІ, ЩО Й ДОСІ
НЕВІДОМІ
Вбийте бажання пити каву з молоком, кричу в простір безпредметної темряви, розмішуючи цукор у чашці, що вже третя за цю коротку ніч. Скільки можна? — вкотре себе питаю. Причому — жодних стресів, цілком упорядкована нервова система (ніяких депресняків, повний спокій; штиль). Вплив міської задухи?
Оприлюднені елементи гіркого побутовизму? Г-м. Та ні, запевняю.
Цукерки у ящику в шафі. О пів на третю ранку, намагаючись не порушити напівзволоженої тиші, лізу до ящика, що у шафі; дістаю цукерки. Крім шоколядних, інші не цікавлять. Беру кілька шоко-лядних. їх вистачає на пару хвилин. Повертаюсь і беру ще кілька. Та знову думаю над тим, скільки можна. Адже — жодних стресів, цілком упорядкована (щодо нервової системи).
Відгомони підліткового невдоволення? Усунення стереотипів через астенію? Та ні, переконую.
Сідаю на підлогу в туалеті. Намагаюсь пригадати, в який спосіб вставляються до рота два пальці, щоби знудило. Зрештою, давно хотілось спробувати. Не було нагоди. Речі, пов'язані з цим процесом, мені у більшости невідомі. Швидше — такі речі не імпонують моїй неаґресивній натурі. Раптом усвідомлюю, чому. Піднімаюся з підлоги (там, біля унітазу, не так і зручно, як може видаватись), виходжу за двері. Є щось вагоміше за речі, що й досі невідомі — кажу вголос. Приміром, кава з молоком і шоколядні цукерки. Але, це (кава, цукерки) вже муляє (чи не нудить). Тоді (ще приклад) — шкільні спогади. Себто те, що давно відоме, із яким почуваєшся комфортно й впевнено. Що саме? Хоча би заняття з фізичного виховання і напружений орган мого однокласника, що мав класного торса й шикарні м'язи. Через орган, що випинався, всім було смішно. Крім мене, було смішно. Я дивилась на однокласника і думала, що він направду вміло підтягується. Тож, його класний торс і шикарні м'язи цікавили мене більше, ніж орган, що випинався. Він, однокласник, часто сідав поруч на уроках з російської літератури. Здається, йому хотілось більшого; просто сидіти поруч його не задовольняло. Але, знову-таки, мене зовсім не цікавив його випинаючий орган, а класного торсу і шикарних м'язів мені вистачало й на заняттях із фізичного вихован-
11 я. Якби він міг на той час розтлумачити мені поняття «волі перед свідомістю інших речей» (звісно, на Шопенгауером), яке і наразі складно дається, довелося б не просто сидіти з ним на уроках із російської літератури. Втім, однокласник захоплювався панком, а я — укр. літературою на еміграції. Отож, най отакі шкільні спогади.
Кінець кінцем, роблю якісь зауваги: чого кричати в простір? Нащо вишукувати причин? Така вже останнім часом звичка — лягати о третій ранку, на-нившись кави з молоком. Із цукерками. Крім шо-колядних, інші не цікавлять. Упевняю.
23 травня 2006р. |
|
Категория: Барбара РЕДІНҐ Збірка оповідань «Вплив суч. укр. поезії на сексуальність неземних істот» |
Просмотров: 216 |
Добавил: freelib
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
