Статистика

Онлайн всего: 3 Гостей: 3 Пользователей: 0
|
Книги, учебники, научная литература, українські підручники
Главная » 2009 » Декабрь » 5 » А МОЖЕ, НАПРАВДУ НОВИЙ СВІТ
19:08 А МОЖЕ, НАПРАВДУ НОВИЙ СВІТ |
А МОЖЕ, НАПРАВДУ НОВИЙ СВІТ Волосся у жахливому стані, розумієш. Вщент посічене, моє волосся. Шепотів: моє волосся. І»удь-хто помічає, що воно у жахливому стані. 1>удь-хто. Його скоро не буде (волосся). Відріжу, мабуть. Чи — точно (відріжу). Неможливо (із отаким волоссям). Дві години. Дві години поспіль позбавляюсь зайвих, тих, що надламані, волосинок. Звісно — немає смислу, адже обриватиму так до мочі. Кожна (посічена). Я роблю це, немов створюю новий світ. А може, направду новий світ — без тебе і без волосся? Пам'ятаєш, чому закохався? Воно було здоро-Ішм й анітрохи не посіченим. Навіть кольоровим. Все залежало від сонця, літнього чи зимового сонця. То — пам'ятаєш? Через нього. Через нього закохався. Здорове й анітрохи не посічене (моє волосся). Так і сказав: дозволь, я кохатиму твоє волос- ся. І дозволила. І кохав. Кохав. Ти приносив квіти зовсім не для мене. Для волосся. Ти обіймав, звісно, не мене. Моє волосся. І пестив. І цілував. Ти ж цілував і пестив тільки його, волосся. Думаєш, я не помітила? Ні, це досить помітні речі, повір. Чому дозволяла? Чому?? Здається, тоді я ще вірила в те, що здатен кохати більше, більше, ніж одне волосся. На жаль, вірити вже немає сил, коли обриватиму так до ночі (зайві й ті, що надламані). Передчуття, що це наш останній (вечір) не було. Я вирішила, себто я сподівалась, зібравши його: сьогодні маєш кохати мене, а не волосся. Звісно, були лишень сподівання. Я не впевнена у своєму вмінні сподіватись. Але ж — він таки був останній. Попросив розпустити (волосся). По-іншому не міг. По-іншому би не вийшло. І подарував цей останній (вечір) моєму волоссю, попередивши (що останній). Дарував шалено. Навіть — страшно дарував. Це відчувала я, не волосся. І тоді все стало зрозумілим для мене, а не волосся. — Пробач, у неї міцне. Твоє ж занадто стало посіченим. Новий світ? Без тебе. І без волосся. Чомусь маю чорне. Ти знав, що — чорне. А тепер воно у жахливому стані. Йому — страшно дарував. Мені? На столі помітила ножиці. 18 березня 2006р. |
|
Категория: Барбара РЕДІНҐ Збірка оповідань «Вплив суч. укр. поезії на сексуальність неземних істот» |
Просмотров: 220 |
Добавил: freelib
| Рейтинг: 0.0/0 |
|