ПОМРИ, ПОКИ НЕ ПІЗНО
Ілюзії — це ще не все. Маю знати, не відпускаючи компліментів, не акцентуючи на людяности й до­тичному, не чіпляючи підроблених ярликів якости, при цьому — не шаленіти (ніякого випускання парів). Цікавить — що? Що — маю знати, ціка­вить? М-да, цікавить...
Вертати наперед у... Читать дальше »

ЮЛЮ, МИ ЩЕ
ПІЗНАЄМО НА СМАК
СОЛОДКОГО МЕДУ
Одному ґею; ти більше за, знаєш?
І гак небезпечно мовчу, ніби завинила: готова ляга­ти горілиць, щезати посеред розплавленого мо­роком задоволення.
Гірше, це вже усвідомлюєш ти, не може бути. Звідси — якісь коментовані прохання. Звідси — ;Іад... Читать дальше »

БЛОХИ, ЯКИХ ЧАВЛЮ
Не зважай на такі речі.
Якщо зважатимеш (подеколи, хоча й не часто, буватиме) на такі речі (речі, що мною, у мені), по­ступово ставатиме гірко. Гірко у сенсі — нестерп­но, нестримано. Аж отак — гірко. І, маєш не пропу­стити, себто — попереджаю якомога раніше (як на мене — ран... Читать дальше »

ЯКІ ДО БІСА РЕЧІ
Маша добротна (усі елементи дискурсу зваблен­ня) пан'янка.
Маша знає свою міру й не рипить.
Маші вступати до аспірантури.
Обкуреним роззявляю рота — ніби випускаю дим.
На екрані мобільного телефону — Маша. Помічаю з третьої спроби — о під на дев'яту (ран­ку). Якого ді... Читать дальше »

ПРО КОРОВУ,
НОВЕЛІ, ПОЕЗІЮ
І НЕ ЛИШЕ
Вигулюючи спекотного серпневого вечора твари­ну, зустрічаю двох знайомих. Один у кепці, інший без. Як завжди, хочу здохнути або щось близьке до цього (розглядаю більш-менш при­томні варіянти, але на жодному серйозно не зупи­няюсь, щось абсолютно не те). ... Читать дальше »

ПОТРІБНІ ХОЧА БИ ЯКІСЬ ДОБРОВОЛЬЦІ
Сидячи вдома третій місяць (у мене така довга нескінченна відпустка) замислююсь: чи не збо­жеволів світ, що з ремонтом мосту між залізнич­ним вокзалом і моїм мікрорайоном, врешті-решт — чи маю ще знайомих і друзів?!
Щодня відправляю електронні листи на кілька... Читать дальше »

Розділ 2
Вплив суч. укр. поемі на сексуальність неземних істот

ПРО ЦЕ

Під цю музику хочеться дві речі (щонайменше): накачати міцного преса і писати. Або навіть три (щонайбільше) — опинитись у вашому ліжку. ) І,обротною була би розрядка. Чи не так? Преса вже пакачено. Написаного теж ... Читать дальше »

ВПЛИВ СУЧ.
УКР. ПОЕЗІЇ НА
СЕКСУАЛЬНІСТЬ
НЕЗЕМНИХ ІСТОТ
Зрештою, я мав написати це давно. Але думав — а раптом оговтається. Щось переінакшиться. Але ж — навіть Ви знаєте, що погода не пе­реміниться. У мене карі очі, й я ЇЇ чоловік. Вона, чес­но кажучи, ніколи не любила мої карі очі. Й нік... Читать дальше »

ДАВАЙ ЛИШЕ
СПРОБУЮ
ПОКАЗАТИ, ЩО
НЕ ЧЕКАЮ СМЕРТИ

Направду від щирого серця Вам
Каже:
Кажу:
Каже:
Кажу:
Каже:
Кажу:
Каже:
Кажу:
Каже:
Кажу:
Каже:
Кажу:
Каже
Кажу
картки
знову? знову! така ж?
така ж!
доведеться завтра йти з тобою.... Читать дальше »

КІЛЬКА СТРАШНИХ ЕСЕМЕСІВ ЗДАТНІ
Сказав — одну трахаю.
Сказав. Але ж ти не здогадувався, що я про це :шаю. І просто мовчу. І просто виходжу в крижану ніч. Лютневу ніч. Єдину ніч. Аби розірвати її тишу мовчазним і кривавим плачем. Цей плач не почує навіть крижана лютнева ніч. Адже я сказала — ві... Читать дальше »

ПРИХОДЬ, МИ РАХУВАТИМЕМО ЛЮТНЕВІ ЗІРКИ
Я не можу лишитися байдужою, коли ти так її ко­хаєш. Коли ти благаєш мене, щоби вона стала гііоєю. Але що можу вдіяти, коли вона не хоче тобі пірити. Вона навіть мені не хоче вірити. У неї не існує святого. Істинне давно у чорній лакованій труні. Істинне заб... Читать дальше »

ЯК ВРЕШТІ-РЕШТ
СПІВАЮТЬ ТВОЇ
РИБКИ
д я єні до болю приємно знати, що ти зараз один. І v І До болю. П'єш червоне вино. Дивишся матч «Шахтар» — «Металург» й відчуваєш легку нос-тальґію. Ти в курсі, чим скінчиться таке ли­цедійство, але не вимикаєш телевізора й продов­жуєш спостерігати за легі... Читать дальше »

ЗНАЄШ, МОЯ
ВІЧНІСТЬ, МАБУТЬ,
У ТОБІ
Не знаю, щось не так. Зовсім не так. Я майже за­снула, коли прийшов. Через силу піднялась
I відчинила двері. Дивилась на тебе. Здається, чогось під мене наразі хочеш. Можливо, тебе вигнала дру­жина чи кинула одна з коханок. І ти тепер стоїш на моєму по... Читать дальше »

АБИ СТІЛЬКИ
ПЛАКАТИ, НЕ
ВИСТАЧИТЬ
БРУНАТНОЇ ФАРБИ
Я не кажу тобі про сльози. Ти не маєш знати, че­рез що я сьогодні плакала. І ти (звісно) не будеш про це знати. Я просто тобі не скажу. Ти (навіть) не здогадаєшся. Ти не матимеш можливости здогада­тись. Фарбуватиму очі не в той, що пасує,... Читать дальше »

НЕ ЧІПАЙ МОГО БЛАКИТНОГО НЕБА
Невже все і залишиться отак? Чекатимеш по вівторках, середах і п'ятницях, аби побачити лише на мент. Досить короткий мент. Секунду чи дві. Побачити і навіть не підійти. Навіть не спробу­вати зробити натяк, що чекаєш. Я тебе ніколи не помічаю. У мене немає звички обер... Читать дальше »

А МОЖЕ, НАПРАВДУ НОВИЙ СВІТ
Волосся у жахливому стані, розумієш. Вщент посічене, моє волосся. Шепотів: моє волосся. І»удь-хто помічає, що воно у жахливому стані. 1>удь-хто. Його скоро не буде (волосся). Відріжу, мабуть. Чи — точно (відріжу). Неможливо (із ота­ким волоссям). Дві години. Дві год... Читать дальше »

ПИТАННЯ ТАК І ЛИШИЛОСЬ ВІДКРИТИМ
— Думаєш, все настільки погано?
Занадто брудне місто. Я бачу. Відчуваю щось на кшталт відрази, але дивлюсь. Заплющувати очі не можна. Через тебе, не можна. Розумієш — чому. Тобі не хотілося стільки розуміти. З приводу ран­ку? Скажу. Не думаю, що сперечатимусь І... Читать дальше »

САМОТНІ ВІД БОГА НЕ ПОТРЕБУЮТЬ
ти не здатен нині уявити, як несамовито болиш. І Мені — несамовито болиш. Таке пояснити до­сить складно. Таке пояснити — неможливо, думаю, запиваючи кров у роті (я й досі не навчилась аку­ратно і правильно чистити зуби) прокислим муль-тивітаміновим  соком. Я&nb... Читать дальше »

ПРОСТІР,
коли ти І я

Зітхнув. Чи полегшено. Чи так хотілось спати. А втім — мені могло здатись, що зітхнув (полег­шено... хотілось спати). Із тобою все чомусь здається. Із тобою нічого не буває впевнено. Чітко й окреслено не буває. Не буває й по-ґрунтовному, себто системою (не буває).<... Читать дальше »

 МАМА ТАКИ МАЄ
РАЦІЮ: Я - БЕЗНАДІЙНО
д л ама таки мала рацію, коли казала, що я — без-/І/Інадшно. Мама постійно щось каже у цьому дусі. Зрештою, це ж не з нею — безнадійно. Тоді я навіть (пам'ятаю) перечила, якось по-дорослому дивилась на неї і перечила; либонь, мені хотілось переконати м... Читать дальше »

ХОЧЕШ -
РОЗФАРБУЙ МЕНЕ
КОЛЬОРАМИ
Я помічаю щось тепле; ні, паки — тепле відчуваю, занадто тепле, трохи не пече, трохи не кричу. Отак — трохи. Я розумію — все, що було до цього, не матиме значення; можливо і забудеться все, що було до цього. Бо ж — було не те; думаю, було не так. Темно і хол... Читать дальше »

ЩОБИ НЕ БУЛО
РОЗХРИСТАНО,
ІЗ НЕМОЖЛИВІСТЮ
І МОВЧАННЯМ

Можливо, доведеться закохатися в Івася. Івась трохи менший, себто йому не так багато років, як тобі. Ванічок навіть не думає про те, що колись і він буде старіти, що колись випадатиме волосся (а у нього, Ванця, дивовижне кучеряве ... Читать дальше »

Є СХОЖІСТЬ МОНОЛІТНОГО
БОЖЕВІЛЛЯ, ЩО КІНЧАЄТЬСЯ НЕМОЖЛИВІСТЮ
Помічаю — дивиться. Немов повз, буцімто зовсім не на мене. Але — позір. Якийсь інфекційний позір уже всередині. Вже щось поши­рює. Вже щось осуджує. Позір, що немов повз. Він знайомий мені десь біля трьох місяців. Цей позір. Щоразу, ... Читать дальше »

НЕ ПОВІРИШ - Я
ПРОСТО ЗАКОХАНА
У ТИГРІВ ІЗ
ДИТИНСТВА
Чого витріщився? — питаю. Чого? Наразі не го­това відчувати на собі аж такий масний і не по-дитячому лібідозний погляд. Хоча... стривай, здається, нещодавно зустрічались? Еге ж, зустріча­лись. Точно. То була твоя подружка, чи ви тільки... Читать дальше »

УЯВЛЯЮ КАРТИНУ
ПОДВІЙНОЇ
(ТВОЄЇ І МОЄЇ)
СМЕРТИ
Чомусь уявляю картину Твоєї смерти. Знаєш, цілком пристойна картина. Паки — у певному І сисі по-естетичному приваблива. Здається, Ти по­мираєш од моєї руки. Довго думала над тим, як уопти Тебе, щоби все виглядало по-естетичному ІІ|чІІ!абливо... Читать дальше »

ПОЕТ, ЯКИЙ
СМАЖИТЬ
КАРТОПЛЮ
І ВАРИТЬ СУП
Поет (який смажитиме картоплю і варитиме суп) повідомляє, що надіслав мені листа. У нього на­разі — портвейн і лист, надісланий мною. У мене — бажання, але відсутність можливости прочитати його послання. Не знаю, чи варто наголошувати на тому, як ... Читать дальше »

РАДІСТЬ, ЯКУ Я МОЖУ ТОБІ ДАТИ
~гт, що ми не знаємо одне одного фізично, ще ні І про що не говорить. Ти не перечиш?
Мої міркування не видаються тобі досить зу­божілими?
Зупинити лік — це ще не все, на що я здатна, зрозумій. По можливости маєш знівелювати пе­редчасно закарбовані менти вигадан... Читать дальше »

ДЕНЬ, З ЯКОГО
ПОЧАЛОСЬ МОЄ
ПРАВЕДНЕ
ІСНУВАННЯ
Знаєш, ти не перший, хто між іншим цікавиться, коли (якщо не секрет) мій (що трохи дивно) день народження. Ти не проти? Не проти того, що я почну саме з нього, свого чортового (моє ім'я, як не шкода, сфокусувати на цій лексемі досить склад­но... Читать дальше »

ЦІ МЕРТВІ МАЛЕНЬКІ
ЛІТЕРИ Я ПОХОВАЮ
У ТВОЄМУ ЛІЖКУ
Онімаю окуляри, щільно тру долонями очі. •^Здається, у мене їх ніколи не було, окулярів. Відволікаюсь — літери повзуть комашнею, літери злітають у повітря на прозорих непомітних крилах, дорогою зачіплюють стовпи і вмирають. Себто — розбиваю... Читать дальше »

ЧИМ КІНЧАЄТЬСЯ МОЯ КРЕМЕЗНА НЕНАВИСТЬ
ДО ТВОЇХ
КРОВОЖЕРЛИВИХ
(НЕДОЛУГИХ, НАДМІРУ
ПРИВАБЛИВИХ)
КОХАНОК

Починаю думати, що лишилося обмаль. Обмаль — це зовсім не достатньо для того, щоби почу­ватися зціленою. Про зцілення ми говорили з то­бою наразі: крапав страшенно привабливий ... Читать дальше »