Воскресенье, 20.05.2012, 05:24

Свободная Библиотека

E-mail:
Пароль:
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Книги, учебники, научная литература, українські підручники

Главная » 2009 » Декабрь » 5 » 3.2. ФЕТИШИЗМ
12:08
3.2. ФЕТИШИЗМ
3.2. ФЕТИШИЗМ

Фетишизм (португ. &іІісо — річ для чаклунства; іноді етимологія цього слова зводиться до латин. Мит — доля) — поклоніння мате­ріальним предметам найближчого оточення людини як наділеним над­природними властивостями. Вперше прояви фетишизму були опи­сані серед племен Західної Африки. Сам термін був уведений у нау­ковий обіг наприкінці XVIII ст. французом Шарлем де Броссом і одержав поширення завдяки відомому французькому філософу-по-зитивісту початку XIX ст. Огюсту Конту.
Припущення про те, що фетишизм — це історично перша форма релігії, є радше теоретичним і умоглядним, ніж таким, що має під собою реальну фактичну основу. Уся справа у простоті фетишистсь­ких вірувань, елементарності супроводжуючих обрядів та переважно індивідуальному характері фетишизму.
Механізм утворення фетишів можна простежити на прикладі описаного в літературі поважного чорного джентльмена, який володів зібраною кількома поколіннями його родини колекцією фетишів у кількості 20 000 екземплярів, що складалася великою мірою з усяко­го мотлоху — горщика з червоною глиною, дерев'яного кілка, пір'я червоного папуги, людського волосся тощо. Взявши в руки камінь з куряче яйце, господар розповів його історію. Якось вранці він вихо­див з будинку у важливій справі, але переступивши через поріг, на­ступив на цей камінь і забив собі ногу. «Ага!» — подумав він, — «Ти тут», — і він узяв камінь, який тоді справді допоміг йому в його спра­вах. Тобто поява фетишизму була наслідком не систематизованих поглядів на нібито надприродні сили, що приховані в кожному пред­меті, а наслідком неясної, часто випадкової асоціації. Хоча досить часто фетишами ставали ті з навколишніх предметів, що мали для людини життєво важливе значення. Приміром, спис, за допомогою якого мисливець добував більше дичини.
Фетишем міг бути як окремо взятий матеріальний предмет, так і частина більшого об'єкта шанування, наприклад, камінь зі священ­ної гори, шматочок священного дерева, зображення шанованої тва­рини, який-небудь малюнок або навіть татуювання. Власні фетиші мали й окремі люди, і цілі племена, що відводили їм спеціальні буди­ночки. У таких випадках у спільних фетишів іноді з'являлася «спе­ціалізація»: один керував погодою, інший — полюванням, третій — воєнними діями або особистим життям людини тощо.
Поклоніння фетишу найчастіше полягало в догляді за ним як за звичайною людиною. Наприклад, у племінному африканському бу­диночку фетишів стояли стілець, на якому міг би сидіти фетиш, і матрац для його відпочинку — всі розміром з людську долоню (а та­кож завжди була напоготові пляшка горілки). За відомостями, зібра­ними Ш. де Броссом, окремі особи на своїх обгороджених ділянках або біля дверей хатини залишають особливе місце для свого фетиша. Вони прикрашають його, як їм велить їхнє власне благочестя, й що­тижня фарбують їх в різні кольори. Якщо африканцям потрібен дощ, вони ставлять біля фетиша порожні кухлі. Якщо вони воюють, вони кидають сюди списи й мечі, аби виблагати собі перемогу. Якщо вони
мають потребу в м'ясі чи рибі, вони кладуть сюди кістки. Якщо їм потрібен пальмовий сік, вони кидають до підніжжя фетиша малень­кий ніж, яким роблять надрізи в деревах...'. Проте описані й численні випадки покарання фетишів: їх лають, б'ють, викидають, замінюю­чи іншими. У деяких народів Західної Африки навіть існував звичай, звертаючись до фетиша із проханням, вбивати в нього цвях, бо вва­жалося: фетиш, відчуваючи біль, швидше зробить те, що від нього вимагають.
Більш пізнім проявом фетишизму стала практика штучного ви­готовлення фетишів. Новий фетиш утворювався, як правило, через поєднання природних компонентів (кора, листя, коріння) з предме­тами, що традиційно вважалися чудотворними (шматочки священ­них дерев, равлики, нарости на деревах, пісок з місця злиття двох рік, хвіст і жало скорпіона тощо). Зрозуміло, що люди уявляли, буцімто механічне поєднання двох предметів, кожен з яких міг вважатися фетишем, призведе до багаторазового збільшення надприродних яко­стей щойно утвореного об'єкта поклоніння.
В умовах подальшого розвитку релігійних уявлень людства фе­тишистські вірування не тільки втрачали свої позиції, а й іноді отри­мували зовсім не очікуваний імпульс до вдосконалення. Зокрема, своєрідним кульмінаційним моментом фетишистських уявлень в Африці вважається виділення так званого «фетиша фетишів» — за­гальновизнаної святині для великих об'єднань племен.
Водночас відбувалося злиття фетишизму з іншими віруваннями і культами. В такому разі надприродними властивостями визначений предмет наділявся не сам по собі, а як матеріальне вмістилище нема­теріального духу. В подібних ситуаціях найчастіше на об'єкт покло­ніння перетворювалися фігурки, зображення, символічні знаки тва­рин — праотців людського роду або людських предків. Зі схожих міркувань поширився звичай зберігати кістки і черепи ворогів («...і вбили вони Святослава, і взяли голову його, і з черепа його зробили чашу, — окувавши череп його золотом, пили з нього», — повідомляє Повість минулих літ під 972 р.) або поклонятися муміям, як це роби­ли давні єгиптяни.
У період європейської колонізації Африки саме фетишистська практика була чи не єдиною можливістю протидії європейським ко­лонізаторам і місіонерам. Ця протидія набувала різноманітних форм — створювалися численні таємні товариства, що ставили на меті ви-
1 Бросс Ш. де. О фетишизме.- М., 1973.- С. 23-24
нахід засобів, здатних протистояти «фетишам білих», у фетишист­ський обіг уводилися предмети, запозичені в європейців, у першу чергу, вогнепальна зброя, гроші, сірники, замки, порожні консервні бляшанки. Деякі з африканців навіть намагалися потай охрестити власні фетиші, щоб підсилити їхню могутність.
У більш пізніх формах релігії фетишизм зберігся у формі покло­ніння ідолам — наділеним таємничою силою впливу матеріальним зображенням божеств з рисами людини або тварини. І зараз віра у фетиші залишається як пережиток — у формі віри в талісмани й аму­лети. Вважається, що талісман приносить щастя, а амулет охороняє від нещастя.
Категория: К.В. Кислюк, О.М. Кучер Релігієзнавство | Просмотров: 478 | Добавил: freelib | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email:
Код *: