СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Зв'язок даної категорії з розглянутими вище полягає в тому, що вона фіксує саме той належний порядок людського співжиття, належний стан справ загалом, який і має бути встановлений унаслідок відповідаль­ного виконання людьми свого обов'язку. На відміну, однак, від категорій, про... Читать дальше »

МОРАЛЬНА РЕФЕРЕНЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

За відомим висловом Б. Спінози, для людини немає нічого кориснішого, ніж людина. Хоч якими б зобов'я­зуючими й піднесеними були імперативи моралі, їхня
здатність реально впливати на поведінку людей набага­то зростає, якщо вони втілюються для нас у певній кон... Читать дальше »

ЩАСТЯ ЯК КАТЕГОРІЯ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Протягом усього розвитку світової етичної думки проблема щастя посідала в ній одне з центральних місць. Що таке щастя взагалі? Якими мають бути заса­ди людської поведінки, чим слід керуватися особисто­сті, аби забезпечити для себе та інших глибоке й три... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 8

МОРАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ


поняття МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ

Свідомість загалом характеризу­ється, як відомо, здатністю лю­дини внутрішньо дистанціюва-тися від наявної дійсності і шляхом її іде­ального відображення пізнавати, контро­лювати й прогнозувати процеси, які в ... Читать дальше »

ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ

Важливим завданням моральної самосвідомості є утвердження (санкціонування) певних стандартів само­оцінки людської особистості. До форм такого санкціо­нування належать уявлення про честь і гідність люди­ни. Істотно, що в обох випадках (тобто й щодо честі, й щодо гідност... Читать дальше »

СОВІСТЬ - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЧИННИК МОРАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ

Функції контролю і критичного осмислення мо­ральних настанов людини реалізують передусім такі форми її самосвідомості, як совість і сором. При цьом
центральну, основоположну роль у всій системі мо­ральної самосвідомості відіграє ... Читать дальше »

РОЗКАЯННЯ

Розкаяння являє собою зумовлений роботою совісті акт глибокого перегляду особистістю засад власної поведінки й свідомості. Моральної цінності й внутрішнього сенсу розкаяння набуває лише як вільне духовне
самовизначення людини; вимушені «каяття» ваги не
мають.
За своєю суттю... Читать дальше »

ПОНЯТТЯ СОРОМУ

Поряд із совістю важливою формою моральної самосвідомості є сором. Совість і сором нерідко збли­жуються в нашій мові й свідомості, зводяться докупи як різні аспекти певного єдиного цілого. При цьому сором у моральному слововжитку останніх десятиліть здебільшого поставав як щось... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 9

ДІЯ І СВОБОДА ЛЮДИНИ


ПОНЯТТЯ СВОБОДИ: ЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

чс тявлення, цінності й настанови, що складають зміст моральної свідомості, знаходять своє безпо­середнє продовження в самій діяльності людини, у світі ЇЇ вчинків. Саме з практич­них справ, реальної поведінки ми з... Читать дальше »

СВОБОДА ДІЇ, СВОБОДА ВИБОРУ, СВОБОДА ВОЛІ

Власне, вже у філософії марксизму (справжній, а не перекрученій пізнішими ідеологами) «пізнана необхідність» зовсім не вичерпує уявлення про свободу. Якщо уважно  прочитати  відоме  місце  з  Енгельсівського   &... Читать дальше »

СВОБОДА ЯК МОРАЛЬНА ЦІННІСТЬ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

Принципова цінність свободи в найрізноманітні­ших її проявах — один з наріжних каменів сучасної цивілізації, сучасної не в розумінні примхливого сього-
дення, а відповідно до того, як вона формувалася з часом, аж поки не набула своїх нинішніх ри... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 10

МОРАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


ВЧИНОК ЯК ПЕРШОЕЛЕМЕНТ МОРАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

...4 вересня 1965 р. в незадовго перед тим відкритому столичному кінотеатрі «Україна» від­бувалася прем'єра фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Зустріч творчої групи з гляда... Читать дальше »

ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ ЦІЛЕЙ І ІЖЮБІВ ДІЯЛЬНОСТІ

Хоча людська діяльність, як ми бачили, далеко не заовкди складається із вчинків, усе ж саме підхід до неї з 'спчки зору вчинку дає змогу найчіткіше розкрити її влкене моральний аспект. Однією з істотних проблем, як ^здавна постають у цьому зв'... Читать дальше »

МОТИВ І РЕЗУЛЬТАТ ДІЇ

Моральна проблематика людської діяльності має ще один аспект, що відображує вже не динамічно-проце­суальний (як у випадку з діалектикою мети і засобів), а тематично-змістовий її вимір: ідеться про співвідно­шення її мотивів і результатів.
У попередньому розділі ми вже... Читать дальше »

ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СВІТОВІДНОШЕННЯ

Людина не тільки здійснює окремі вчинки або цілеспрямовані дії. Здатність свідомо діяти, обираючи або формуючи певну ідеальну мету, визначаючи й за­стосовуючи відповідні засоби для її досягнення, підпорядковуючи процесові реалізації поставленої мети безпосередній... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 11

ЕТИКА
СПІЛКУВАННЯ: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ


СПІЛКУВАННЯ ЯК ЦАРИНА ЛЮДСЬКОЇ МОРАЛЬНОСТІ

Суть наведеного в попередньому розділі міркування про недостат­ність чисто діяльнісного світо-відношення  можна  підсумувати таким чином.  Уявімо собі, &nb... Читать дальше »

ПАРАДИГМА СПІЛКУВАННЯ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ

Історія людства дає безперечні докази визначально­го впливу суспільних, загалом міжлюдських стосунків на характер розвитку особистості, напрям її самореалі-зації, формування її духовного світу. Крім Маркса, значення цих стосунків розкривали і стверджу... Читать дальше »

ВІДКРИТІСТЬ І ЗАМКНЕНІСТЬ, МОНОЛОПЧНІСТЬ І ДІАЛОГІЧНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ОСОБИСТОСТІ

Як суб'єкт-об'єктна взаємодія спілкування передба­чає певну душевну настроєність людини, моральну готовність брати в ньому участь. Ця готовність нерідко набуває свідомого, вольового характеру, а інколи постає і як щ... Читать дальше »

ЛЕКЦІЯ 12

МОРАЛЬНІ ВИМІРИ СПІЛКУВАННЯ


РІЗНОМАНІТТЯ ПЕРЕДУМОВ І ВИМІРІВ ЛЮДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ: МОРАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Щоб спілкування між людьми могло відбутися, тим більше на достатньо високому рівні,
потрібно, взагалі кажучи, чимало переду­мов найрізноманітнішого гатунку. Суб'... Читать дальше »

ТОЛЕРАНТНІСТЬ

Цілком очевидно: для того щоб повноцінно спілку­ватися, люди перш за все повинні вміти співіснувати одне з одним, миритися з неминучими розбіжностями поглядів, орієнтацій, стилів життя — «терпіти» кожен кожного, хоч би як важко це було в тих або інших конкретних ситуаціях. Саме ... Читать дальше »

ПОВАГА

Повагу в етиці визначають як таке ставлення до людини, що реалізує на практиці (в певних діях, поведінкових актах, формах суб'єктивного відношення) визнання людської гідності. До загального змісту толе­рантності як «терплячої стриманості» щодо Іншого (див. вище) імператив поваги додає ... Читать дальше »

СПІВЧУТТЯ

Неважко побачити, однак, що для культури спілку­вання повага є передумовою хоча й необхідною, але недостатньою. Можна скільки завгодно поважати людину на відстані, зовсім не прагнучи вступити в спілкування з нею. Спілкування передбачає, що ми не просто цінуємо нашого партнера, поваж... Читать дальше »

МИЛОСЕРДЯ

Милосердя —   можна визначити як діяльне праг­нення допомогти кожному, хто має в тому потребу. За своїм об'єктивним змістом милосердя досить близьке до співчуття, проте розглядати його просто як вияв останнього було б неправомірно, оскільки у своїй екзи-стенційній основі в... Читать дальше »

ЛЮБОВ

«Коли я говорю мовами людськими й ангольськи-ми, та любови не маю, — то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, — то я ніщо!
І коли я роздам усі... Читать дальше »

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ Й ЕТИКЕТ

Власне, будь-який прояв людської культури, як і культура загалом, може бути розглянутий як культура спілкування, оскільки за самою своєю сутністю культу­ра є інтерсуб'єктивною. Водночас про культуру спілку­вання нерідко говорять і в особливому значенні — так само... Читать дальше »

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

Вступ
1  Див.: Швейцер А. Культура й зтика // Швеііцер А. Благоговение перед жизнью. М., 1992. С. 96.
2  Див.: Рапо/зку Е. Кепаізвапсе апд Кепазсепсез іп \Уе5Іегп АП. 5ЮСКПОІГП, 1960. Р. 108, 113.
3  Шлемкевич М. Загублена українська людина... Читать дальше »

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

АболінаТ. Г. 13, 39
Августин, блаж., Аврелій   132,
139, 171, 266, 369 Аверінцев С. С. 347 Авраам, праотець 137 Адо П.373 Айтматов Ч. 25 Акутагаиа Рюноске 218 Александр Македонський 152 Анисимов С. Ф. 14 Антісфен 210 Антонич-Б.-І. 176
Апель К.-О. 39, 58, 71... Читать дальше »

ЗМІСТ

Вступ.              Моральні цінності в сучасному світі.....    4

Лекція 1.         ЩО ТАКЕ ЕТИКА?
Етос і мораль................   15
Етика як ф... Читать дальше »